ІV Індивідуальні особливості мовлення

Внутрішнє мовлення.

Усне і письмове мовлення, якими ми звертаємося до інших людей, є зовнішнім мовленням. Видозміною його є внутрішнє мовлення, яким ми користуємося, обдумуючи щось про себе, не висловлюючи наших думок вголос і не записуючи їх на папері, не вступаючи безпосередньо в спілкування з іншими людьми. Внутрішнє мовлення має ряд особливостей в порівнянні з зовнішнім, воно звичайно не звучить, не виявляється вголос, хоч часто проявляється у вигляді шепоту, іноді ледве чутного. В окремих випадках внутрішнє мовлення починає звучати, переходить у розмову з самим собою вголос.За своєю грамматичною будовою внутрішнє мовлення часто буває дуже скорочене., уривчасте, в ньому багато слів опущені, внаслідок чого воно справляє враженнябеззв’язності і незрозумілості для інших.Це зумовлено Тим, що Людині яка думає про себе, і цілому відомо про щол йде мова. Тому вона обходиться безрозгорненого і повного словесного викладу собі своїх думок. Те що людині цілком зрозуміле при внутрішньому мовленні за його спрощеною, скороченою синтаксичною структурою, виявляється іноді далеко не таким зрозумілим., коли вона намагається переказати свої думки іншимлюдям: окремі моменти виявляються неясними, думки не досить аргументованими, послідовними.. Відомі випадки, коли ми немовби розуміємо і знаємо про що думаємо, Але не можемо наше розуміння передати в Зв’язній, послідовній мові, в словах, які розкривають зміст думки обгрунтовано і послідовно.

Мовлення у різних людей набуває індивідуальних особливостей, що виявляються в його темпі, ритмі, плавності, голосності, емоційності, виразності, чіткості, точності, образності, правильності висловленння думок та ін. Ці особливості залежать від цілей, які ставлять собі ті, що спілкуються, умов, змісту того, про що вони говорять, мотивів їх мовлення, від ступеня володіння мовою, мовних умінь і навичок, звичок, які виробляються в практиці мовного спілкування тощо. Водночас у них виявляються риси темпераменту і характеру особистості, її моральні інтелектуальні таа інші властивості. На індивідуальних особливостях мовлення позначається і нервово-психічний стан людини, стан її здоров’я. В процесі спілкування особливості мовлення, що виявляються спочатку в певних ситуаціях, закріплюються, стають звичнимииии, стають типологічними рисами людини. Вияв індивідуальних особливостей мовлення залежить від того, наскільки Людина вміє володіти своїм мовленням, викориситовувати в цілях комунікації, свідомо його регулювати.

Дата добавления: 2014-01-04