Правила біржових торгів. Біржовий ринок України та його регулювання

Правила здійснення біржових операцій називають Регламентом біржі, до скла­ду якого входить захист комерційних інтересів усіх учасників біржових торгів, ство­рення умов для ефективної і чесної праці.

Основні розділи біржових правил:

• Порядок проведення біржових торгів. Біржовими сесіями називаються торги в офіційно відведений адміністрацією біржі час, упродовж якого учасники біржо­вих торгів мають право укладати угоди.

Графік торгів складається з урахуванням режиму роботи інших бірж, які тор­гують аналогічними товарами. Цс дає змогу учасникам торгів використовувати інформацію про ціни на інших ринках, проводити арбітражні операції.

• Види біржових угод. Біржі визначають характер угод, які можуть укладатися на певній біржі. Так, наприклад, на біржах України укладаються угоди з реальним товаром, цінними паперами і ф'ючсрсними контрактами. Біржі визначають стан­дартні контракти для кожного виду угод, обсяги угод, стандартні дані поставок.

• Біржова інформація. Точна, своєчасна, повна інформація про укладені угоди дає можливість проаналізувати стан ринку, прийняти правильне рішення.

Біржова інформація поділяється на поточну і вільну. Поточна інформація - це інформація про останні угоди, які були укладені на біржі. Подібна інформація пот­рібна для швидкого оцінювання зміни ситуації на ринку в поточний момент. На багатьох біржах ця інформація виводиться на електронних табло.[43]

Комп'ютерами забезпечується інформація про:

• поточну ціну попиту;

• поточну ціну пропозиції;

• найвищу ціну поточного дня;

• ціну закриття попереднього дня;

• відмінність на конкретний момент останньої ціни і ціни відкриття;

• доходність на конкретний момент:

• обсяг зарезервованих у торговельній системі засобів;

• обсяг укладених на конкретний момент угод.

Інформація відображає кінцеві результати біржового дня. За результатами торгів їх учасники щоденно отримують інформацію про ціни угод — останню, мінімальну, максимальну; ціни заявок — максимальну купівлі, мінімальну прода­жу; ціни котирування на продаж і купівлю; середньозважену ціну; прибутковість до погашення; кількість укладених угод.

• Порядок взаємних розрахунків членів біржі та інших учасників біржової торгівлі. Він визначається взаємними правами і обов'язками учасників торгів, забезпечен­ням захисту їхніх інтересів.

На сучасних українських біржах оплата біржових контрактів проводиться че­рез біржу до виконання контракту як продаваем, так і покупцем. Підставою для перерахування вартості контракту продавцю є акт прийняття-здавання зазначе­ного у контракті товару, підписаний покупцем і продавцем, або письмова згода покупця на передплату. У випадку ненадання біржі акта прийняття-здавання у визначені контрактом строки, кошти, то надійшли від платника, повертаються йому біржею протягом 2-х робочих днів.

При надходженні заяви від продавця про порушення покупцем умов контракту біржа може затримати на своєму рахунку гарантійний внесок і прийняти рішення протягом п'яти робочих днів про порядок вирішення суперечки.

У випадку невиконання контракту винуватець сплачує штраф у встановлено­му Біржовим комітетом (Радою біржі) розмірі на користь біржі та сторони, що потерпіла.

Керівники біржі несуть відповідальність за будь-яке порушення Правил біржової торгівлі відповідно до Положень про структурні підрозділи біржі та По­садових інструкцій.

Системи розрахунків досить різноманітні, їх відмінності пов'язані як з націо­нальними особливостями правил розрахунків, гак і з особливостями організації розрахунків на конкретній біржі.

Наприклад, у США розрахунки здійснюються через національну клірингову корпорацію. Нормальний строк поставки в США становить п'ять робочих днів після укладення угоди.

Біржовими правилами забороняються наступні дії учасників-членів біржі:

• приховування, притримування членом біржі від відкритого ринку будь-якого розпорядження (доручення) на угоду чи її частину на свою користь чи на користь іншої особи;

• торгівля із самим собою без зміни права власності;

• торгівля брокером за власний рахунок до виконання розпорядження клієнта;

• порушення черговості виконання замовлень клієнтів, що мають рівні умови придбання товару.

Процес біржової торгівлі передбачає велику кількість операцій, зміст і поря­док виконання яких залежать від багатьох чинників - спеціалізації біржі, її фор­ми, особливостей біржового товару, рівня стандартизації, якості товару, досвіду організації біржових торгів тощо. Ці операції регламентуються правилами біржо­вої торгівлі. Біржовий процес поєднує п'ять операцій, шо виконуються в такій послідовності:

• вивчення попиту і пропозицій товару за межами біржі та вихід брокера на біржу;

• узгодження умов угоди між брокером-продавцем і брокером-покупцем, ук­ладання біржової угоди у процесі біржового торгу;

• оформлення та реєстрація біржової угоди, біржового контракту та розраху­нок з біржею;

розрахунок клієнта з брокером за здійсненою біржовою угодою;

• поставка та одержання товару, розрахунок за нього між клієнтами брокерів. Біржові операції виконуються по-різному і в певній послідовності, деякі з них

оформляються відповідними документами, що має важливе значення. Від ретель­ного оформлення документів брокерами та їх клієнтами залежить успіх усієї опе­рації.[34]

Підготовка біржових торгів починається з подання до інформаційно-довідкового відділу біржі офіційних письмових заяв за встановленою формою на про­даж чи купівлю товару. Заяви складаються брокерськими фірмами, конторами, представленими на біржі.

Усі своєчасно подані заяви реєструються і вводяться в банк даних біржі. По­дані заяви приймаються біржею тільки тоді, коли вони складені за встановленою формою і містять усю необхідну інформацію. У разі відсутності в заяві повної не­обхідної інформації вона не приймається біржею. Заяви, не подані в певний строк, до найближчих торгів не допускаються.

Приймання товарів та їх розміщення зумовлюється правилами біржової торгівлі. Члени біржі пропонують свій товар після його безпосереднього огляду брокерами на підприємствах або на підставі представлених зразків чи опису. То­вар заноситься в книгу обліку і в картку брокера «ями» тільки в разі гарантованої кількості товару на складах біржі, про що робиться відповідна помітка. У прави­лах біржової торгівлі також затверджується перелік товарів, які котируються на біржі. При відкритій біржі та обмеженій кількості учасників торгів переважає бар­терний обмін.

Організація біржового залу — давно відпрацьована схема і практично однакова для всіх типів бірж світу. Як раніше, так і тепер, біржа є насамперед тим місцем, куди учасники ринку звертаються для здійснення тих чи інших комерційних операцій.

Існує дві групи робочих органів біржі: периферійні і центральні. Периферійні служби здійснюють обслуговування клієнтури на місцях. Центральні служби біржі знаходяться безпосередньо в головній будівлі. Для цих служб спільними є опера­ційний зал, головні офіси брокерських фірм, реєстраційне бюро, інформаційна служба.

Біржові угоди щодо кожного товару здійснюються в окремих операційних за­лах. Інколи операційний зал поділений на спеціалізовані секції, де укладаються угоди на визначені товари і їх групи. В операційному залі торгівля ведеться, як мінімум, за чотирма секціями. Такий порядок характерний для бірж США. Наприклад, на Чи­казькій товарній біржі в операційному залі знаходяться чотири секції, торгівля в яких ведеться спотовими і ф'ючерсними контрактами: на сільськогосподарську про­дукцію, іноземну валюту, облігації і дивіденди по акціях.

Секції операційного залу сплановані гак, щоб максимально полегшити учас­никам торгівлі техніку укладення угод. На біржах США спеціалізовані секції нази­ваються літами («ямами»). Це восьмикутна платформа із сходинками вниз до рівня операційної зали. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцям бачи­ти один одного. На європейських біржах місце ведення операцій іноді організо­вується у формі кільця (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі (Лондонська біржа металів). Біржове кільце - це не повністю замкнута кругова аре­на з підвищеними кількома рядами. Такий принцип будови біржового кільця дає змогу добре бачити учасників торгу ведучому, своєчасно фіксувати їх реакцію при появі біржового товару, що виставляється на продаж, і ціни на нього. На сьогодні в українських бірж поки що немає спеціально будованих залів для проведення біржових торгів.

У центрі чи збоку кільця, або «ями» є підвищення, на якому знаходяться пра­цівники біржі, які реєструють біржові угоди і ціни.

Головні офіси брокерських фірм часто знаходяться не в головній будівлі біржі, а в самостійних будівлях. У цьому разі в приміщенні біржі у них, як правило, є визначені службові майданчики, які займають співробітники брокерських і комі­сійних домів.

У біржовому кільці («ямі») торгівля здійснюється у встановлений час. який називається біржовою сесією, за чітко встановленими правилами. Біржова сесія обмежена часом, її початок і кінець чітко фіксовані і, як правило, зазначаються дзвінками.

Встановлений час біржової сесії — не просто організаційний момент. Він має важливе значення. Для кожного товару на біржі встановлюється свій графік, вра­ховуючи режим роботи інших бірж (національних та іноземних); що торгують цим товаром.

Самі торги на біржах проводяться два рази на день. В середині сесії часто виді­ляють періоди по 30-40 чи., між якими існує 5-10 хвилин перерви.

Сучасні вчені виділяють три методи ведення біржових торгів:

· публічний, за яким угоди укладаються шляхом викриків, що іноді дублю­ються жестами;

· торгівля «шепотінням» використовується тільки в практиці окремих бірж Японії, Південно-Західної Азії;

· електронно-біржові торги.

За день до початку торгів або при вході до торгового залу біржі кожний бро­кер отримує інформаційний листок, який має перелік видів товарів, шо вистав­лені на торги у цей біржовий день, із вказаними ціною та кількістю пропозицій, номерами брокерських контор, місцями знаходження, умовами розрахунків та строків поставки товарів за кожним пунктом.

Брокер, який виявив, що в інформаційному листку неправильно вказаний його товар, має до початку торгів повідомити про це маклера, який обслуговує торги, і внести необхідне виправлення.

Якщо помилки припустився маклер, тоді брокер має повідомити про це відпо­відальному члену Біржового комітету, який знаходиться в торговому залі.

Досить часто трапляються випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладають угоди не на біржі, а за її межами. При цьому бро­кер, запропонувавши товар на продаж, несподівано знімає свою продукцію або взагалі зникає з торгів. Тому можуть встановлюватися більш жорсткі правила знят­тя товару з торгів. Наприклад, забороняється знімати біржовий товар до закін­чення третіх біржових торгів, а також змінювати вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.[25]

Брокер може змінити інформацію про товар, вказану в заявці, лише в торгівельному залі після закінчення обговорення продукції. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру (або помічнику) ціну, з якої розпочнуться тор­ги на наступний день. Але якщо продавець товару не з'явився протягом кількох торгів і товар не проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього това­ру вилучається з інформаційного каналу. Кожна біржа має свої правила торгів.

У процесі формування правил ведення біржових торгів і правил поведінки на них сформувалася також особлива мова — біржова мова жестів.

Біржові жести — це система умовних знаків (сигналів), поширених у біржовій практиці. Суть їх полягає в зміні положень долонь і пальців брокера, торканні підборіддя і лоба, щоб таким способом позначити вид, ціну та кількість товару, призначеного для купівлі-продажу. Є жести, характерні для окремих бірж, але є й універсальні, загальновживані.

Насамперед, на біржі неможливо обійтися без цифр, адже необхідно назвати ціну і кількість товару. Будь-яку цифру можна показати за допомогою п'яти пальців.

Цифри від одного до п'яти позначають за допомогою пальців, піднятих вер­тикально, а від шести до дев'яти - витягнутих горизонтально, десятки - торкан­ням пальцями лоба, а сотні - торканням лоба кулаком.

Потім маклер тричі з невеликими паузами повторює названу ним суму. Відповідно брокер у цей час повинен або знижувати ціну (якшо він покупець), або піднімати (якщо він продавець). Для цього брокер-покупець має піднімати вгору ліву руку і, повернувши до себе долоню, показати свою ціну. Брокер-по­купець піднімає праву руку долонею від себе і показує пальцями свою ціну. Після кожної зміни пропозиції маклер починає трьохразове повторення нової запро­понованої ціни. Останній брокер, який позитивно відповів на пропозицію, вва­жається стороною угоди. У цьому випадку він знову піднімає ліву руку відкри­то, долонею до себе, і голосно, щоб було чути маклеру, називає номер своєї бро­керської контори.

Дата добавления: 2014-01-04