На органи чуття людини

Відчуття — пізнавальний психічний егатив відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії

Тема: Пізнавальні психічні процеси. Відчуття і сприймання

Лекція № 2

1. Поняття про відчуття

2. Класифікація і різновиди відчуттів

3. Основні властивості відчуттів

4. Поняття про сприймання

5. Різновиди і властивості сприймань

1. Пізнавальна діяльність — це процес відображення в мозку люди­ни предметів та явищ дійсності.

Відображення реальності в людській свідомості може відбувати­ся на рівні чуттєвого та абстрактного пізнання.

Чуттєве пізнання характеризується тим, що предмети і явища об’єктивного світу безпосередньо діють на органи чуття людини — її зір, слух, нюх, тактильні та інші аналізатори і відображуються у моз­ку. До цієї форми пізнання дійсності належать пізнавальні психічні процеси відчуття та сприймання. Враження, одержані за допомогою відчуттів і сприймань, несуть інформацію про зовнішні ознаки та влас­тивості об’єктів, утворюючи чуттєвий досвід людини.

Вищою формою пізнання людиною дійсності є абстрактне пізнан­ня, що відбувається за участю процесів мислення та уяви. У розвине­ному вигляді ці пізнавальні процеси властиві тільки людині, яка має свідомість і виявляє психічну активність у діяльності. Істотною особ­егатив мислення та уяви є опосередкований характер відображення ними дійсності, зумовлений використанням раніше здобутих знань, досвіду, міркуваннями, побудовою гіпотез тощо. Об’єктом пізнання у процесах мислення та уяви є внутрішні, безпосередньо не дані у відчут­тях властивості об’єктів, закономірності явищ і процесів.

Важливу роль у пізнавальній діяльності людини відіграє пам’ять, яка своєрідно відображає, фіксує й відтворює те, що відображується

у свідомості у процесі пізнання.

Важливою характеристикою пізнавальної діяльності є емоційно-вольові процеси, які спонукають особистість до активних дій, вольових

актів.

Пізнання предметів і явищ об'єктивної дійсності, психічного жит­тя людини здійснюється всіма пізнавальними егативнее. Підґрунтям розумового пізнання світу, яким би складним егативне, є чуттєве пізнання. Разом з ег сприймання, запам'ятовування, відтворення та інші процеси неможливі без участі в них розумової діяльності, пережи­ега і вольових прагнень. Але кожний з цих процесів має певні зако­номірності й постає у психічній діяльності або як провідний, або як до­поміжний.

Відчуття — це найпростіший психічний егатив, первинна форма орієнтування живого організму в навколишньому середовищі. З відчуттів починається пізнавальна діяльність людини. За допомогою різних аналізаторів вона відбирає, нагромаджує інформацію про об'єктивну реальність, про власні суб'єктивні стани й на підставі одер­жуваних вражень виробляє адекватні умовам способи реагування на зовнішні та внутрішні впливи. Органи чуття — це єдині канали, по яких зовнішній світ проникає у свідомість людини. Відображуючи об'єктивні характеристики предметів і явищ, відчуття існують у свідо­мості як суб'єктивні образи об'єктивного світу. Ця особливість від­чуттів зумовлена, з одного боку, природою самих відчуттів як про­дукту відображувальної діяльності мозку, а з іншого — психічним складом особистості, що відчуває.

Для відчуттів характерне емоційне за­барвлення. Приємні або неприємні відчуття сигналізують про пози­тивну чи негативну дію подразника й викликають відповідну дію на нього. Життєва і гностична роль відчуттів дуже важлива, оскільки вони є єдиним джерелом наших знань про зовнішній світ і про нас самих.

2. Класифікація відчуттів: тактильні, больові, температурні, вібраційне, нюхові, смакові, статичні (гравітаційні), кін естетичні, органічні.

3.

Дата добавления: 2014-01-04