На основі бальнеологічних ресурсів в Україні сформувалась світового значення мережа бальнеологічних курортів

Озокерит (гірський віск) – Передкарпаття, саме тут знаходяться найбільші в світі Бориславське та Трускавецьке родовища. На території Львівської області прояви озокериту є також в смт. Стара Сіль, с. Івана Франка. В Івано-Франківській області – Дзвиняцьке, Старунське, переважно виведені з експлуатації.

У 1947 р. Трускавцю надано статус міста. В 1952 р, вийшовши з районного підпорядкування, він був перетворений на курорт всесоюзного значення. Так, у період з 1985 по 1990 р. сюди щорічно прибувало понад 350 тис. відпочиваючих.

В ході геологорозвідувальних робіт у цій місцевості були виявлені джерела мінеральних вод. У 1827 р. споруджено приміщення для прийняття ванн і 4 пансіонати для поселення приїжджих.

В 1814 р. розпочато видобуток нафти. На початку XX ст. Бориславському нафтовому басейну, до якого входив Трускавець, належало одно з перших місць у Європі за обсягом видобутку нафти.

У місті функціонує 20 санаторіїв, 21 пансіонат, готелі загальною місткістю понад 14 тис. місць. Курорт має 2 бювети з мінеральною водою, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеолікарні. Лікувальний профіль курорту — захворювання печінки, жовчних шляхів, нирок, порушення процесів обміну речовин.

Курорт Східниця також розвивався як центр видобутку нафти. В період пізнього Середньовіччя тут стояв замок, па місці якого пізніше було споруджено костьол. На сьогодні збереглися лише земляні укріплення.

Місцева вода типу «Нафтуся» має не менш цілющі властивості, ніж трускавецька.

Мінеральні води:

· вуглекислі – Закарпаття, Покуття, захід Буковини – використовують санаторно-курортні заклади Закарпаття і на розлив: Лужанська№1, №2, Поляна Квасова, Свалява, Плосківська, Драгівська.

· сірководневі (сульфідні) – Карпатський регіон і Поділля, багато джерел – Немирів, Шкло, Любінь, Черче.

· радонові (радіоактивні) – Хмільник (Вінницька обл.), Полонне (Хмельницька обл.), Кремінна.

· з підвищеним вмістом органічних речовин (типу «Нафтуся») – Карпати: Трускавець, Сатанов, Східниця, санаторії «Україна» (Хмельн. Обл..), «Збруч» (Тернпільська обл.).

· миш'якові – мають вузькоспеціалізований прояв в околицях с. Кваси Рахівського району Закарпатської області, на їх основі функціонує санаторій «Гірська Тиса», який має лише два світових аналоги.

· залізисті – використовуються як столові на розлив (Чернівецька обл.).

· мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей – Трускавець, Моршин.

· йодобромні, бромні, йодні (Берегавська КРЗ, мінералізація – 300 г/л, вміст йоду – 0,01-0,1 г/л, брому – 0,02-1,5 г/л.

· крем’янисті (термальні) – центральна частина Поділля, Закарпаття. – переважно прісні – мінералізація до 1,4 г/л, використовують для розливу – Камянець-Подільська, Хмельницька.

Мінеральні грязі використовуються не в таких масштабах як мінеральні води, лише зовнішньо (ванни, аплікації) на курортах: Немирів, Шкло, Моршин (Львівська), Війтівецьке, Хмільник Вінницька), Настасівьске (Терноп.), Черченське, Підпечеринське, Осмолдське (Ів.-Фр.). Найбільшим родовищем торфових лікувальних грязей вважається Моршинське – запаси грязі 239 тис. м³.

Дата добавления: 2014-01-04