Серед пам'яток Золочева — оборонний двір (за іншим припущенням — арсенал), датований XIV ст

У селищі Олеське уцілів найстаріший в Україні замок. У 1629 р. в Олеському замку народився майбутній польський король Ян Собеський, а в 1639 р. — Михайло-Корибут Вишневецький. Олесько дістав назву «колиски королів».

Ян III Собеський у 1683-1687 рр. відремонтував і добудував замок, що перетворився на розкішну королівську резиденцію, оточену парком. Але вже в 1725 р. він був проданий сином короля Костянтином. За наступних господарів Жевуських, замок прийшов у занепад.

У 1882 р. замок перейшов у власність галицького самоврядування. У 1892 р. він був викуплений і відреставрований польським громадським комітетом опіки над пам'ятками, набувши вигляду, який він мав на початок XVIII ст. Під час Першої світової війни замок був зруйнований. Часткова реставрація була здійснена в 1930-х рр., а повна - в 1963-1975 рр. Сьогодні в музеї-заповіднику «Олеський замок» розміщується відділ Львівської картинної галереї, де експонуються твори живопису, скульптури, декоративно вжиткового мистецтва Х-ХVІІІ ст. В Олеську зберігся також готичний костьол 1481 р.

Місто Жовква (в 1368-1560 рр. — Винники; в 1951-1991 рр. — Нестеров). Село під назвою Винники перейшло у власність магната Жолкевського, який збудував тут замок і перейменував його на свою честь. Невдовзі новостворене місто стало відоме своїми ярмарками і місцевими умільцями — різьбярами, малярами, ювелірами. У Жовкві діяли школи, кілька бібліотек. У місті збереглась середньовічна забудова його центральної частини.

Серед архітектурних пам'яток міста виділяється костьол Св. Лаврентія, (1606 р.), в якому поховані Жолкевські, Собеські і Даниловичі. Тут збереглись надгробні пам'ятники з червоного, чорного і білого мармуру.

В місті уціліли також замок (1594 р.), домініканський монастир-фортеця з келіями (1653 р.) і стінами (1655 р.), Троїцька церква Василіанського монастиря (1612 р.) із дзвіницею, синагога (1692 р.). Церква Різдва на Винниках (1705) і Троїцька (1720) церква є зразками місцевого дерев'яного зодчества.

У Жовкві, за версією І. Крип'якевича, народився і навчався в місцевій братській школі Б. Хмельницький.

В селі Нагуєвичі (до 1240 р. - Сольне, пізніше - Башево, або Дешево) народився І. Франко. Тут діє його музей-садиба. При в'їзді в село починається «стежка Івана Франка» — художньо-меморіальний комплекс роботи студентів і викладачів Львівської академії мистецтв.

Івано-Франківська В області зареєстровано 3477 пам'яток історії і культури. Архітектурна спадщина включає 1359 пам'яток.

Івано-Франківськ (до 1962 р. — Станіслав, названий так на честь його власника С. Потоцького) збудований на місці с. Заболотів. Стару міську фортецю було розібрано і на її місці споруджено єзуїтський костьол (1788-1812 рр.). Серед архітектурних пам'яток міста — Костьол Пресвятої Діви Марії (1669-1703), розташований в історичному центрі Івано-Франківська. Під будівлею містилась родова усипальниця Потоцьких. Зберігся в місті також замок Потоцьких кінця XVII ст.

Івано-Франківський краєзнавчий музей створено в 1939 р. як історико-краєзнавчий на основі фондів Покутського музею в Станіславі, Жаб'ївського музею «Гуцульщина» та окремих приватних колекцій. Його зібрання налічує близько 120 тис. експонатів, серед яких — археологічні знахідки, природнича, нумізматична колекції, твори живопису, скульптури, іконопису, національний одяг, вишивка, художні вироби з металу, шкіри, зразки художнього різьблення, побутові предмети, документи. Музей розташований у приміщенні колишньої міської ратуші.

Музей має кілька філіалів: літературний музей Прикарпаття, літературно-меморіальний музей І. Франка (с. Криворівня), історико-архітектурний музей «Скит Манявський» (с. Маняви), літературно-меморіальний музей Л. Мартовича (Торговиця).

В гірських районах виділяються етнічні групи — гуцули і бойки.

В с. Ворохта є збудований у XVIII ст. найменший з усіх гуцульських храмів. Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фестивалі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжобласні фестивалі («Покутські візерунки») в Городенці, фестивалі сучасної української пісні («Золотий тік») у Бурштині.

В с. Криворівня щоліта в період з 1900 по 1914 рік відпочивав І. Франко. Сюди двічі в (1910 і 1911 рр) приїздив М. Коцюбинський, якого ці місця надихнули на створення повісті «Тіні забутих предків».

Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Й. Кобринського засновано в Коломиї в 1926 р. Його фонди налічують понад 20 тис. одиниць. В експозиції представлені такі види народного мистецтва, як художня обробка дерева, металу, шкіри, а також гончарні, ткацькі вироби, вишивка, національний одяг, писанки, живопис. Інтерес представляє, зокрема, техніка іконопису на склі. Також створений єдиний в світі музей писанки (2000 рік).

Дата добавления: 2014-01-04