Система і функції управління у сфері використання і охорони земель

Функції управління — це види (напрями) діяльності, яку здійснюють уповноважені органи щодо забезпечення організації раціонального й ефективного використання та охорони земель.

У юридичній літературі на різних етапах розвитку та становлення земельного законодавства по-різному визначали та формулювали відповідні функції управління у зазначеній галузі. Зокрема, в старих радянських підручниках «Земельное право» до основних функцій державного управління земельним фондом зазвичай були віднесені:

• визначення цільового призначення земель та переведення їх з однієї категорії до іншої;

• надання та вилучення земель;

• земельний облік;

• землеустрій;

• державний контроль за використанням земель;

• земельні спори.

В 1981 р. автори підручника «Советское земельное право» за редакцією B.C. Шелестова до функцій управління єдиним державним земельним фондом віднесли:

• облік земель і реєстрацію землекористування;

• планування використання земель;

• проведення землеустрою і планування земель населених пунктів;

• контроль за використанням земель;

• вирішення земельних спорів.

В 1986 р. в підручнику «Советское земельное право» за редакцією В. П. Балезіна та М. І. Краснова, функціями управління земельним фондом визначено такі:

• ведення державного земельного кадастру;

• планування використання та охорони земель;

• розподіл та перерозподіл земель;

• відновлення земельних ресурсів;

• державний землеустрій;

• державний контроль за використанням та охороною земель;

• вирішення земельних спорів.

Тобто, крім відомих з'явилася нова функція управління земельним фондом — відновлення земельних ресурсів.

Таким чином, поступово з'явилися нові функції управління земельним фондом (планування, реєстрація), деякі функції перестали розглядатися як такі (надання та вилучен-ня земель, визначення цільового призначення земель), а інші (облік земель, землеустрій, контроль, вирішення земельних спорів) залишилися незмінними.

На сучасному етапі розвитку земельного законодавства, особливо з прийняттям нового Земельного кодексу України, функції управління землями набули нового забарвлення та змісту. Вони передбачають необхідність всілякої підтримки розвитку ринкових відносин в агропромисловому комплексі України, побудови приватноправових засад використання земель країни з безумовним та обов'язковим здійсненням державного публічно-правового впливу на процес експлуатації земель та їх охорони.

Згідно Земельного кодексу України до функцій управління у галузі використання та охорони земель необхідно віднести:

• встановлення та зміну меж адміністративно-територіальних утворень;

• планування використання земель;

• землеустрій;

• контроль за використанням та охороною земель;

• моніторинг земель;

• ведення державного земельного кадастру;

• економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель;

• відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Основними принципами земельних відносин в Україні, які визначені в Земельному кодексі України, визначено:

а) ефективне використання землі та адаптація його до умов ринкової економіки;

б) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу й основного засобу виробництва, охорона земель;

в) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад сіл, селищ, міст, регіонів та держави;

г) недопущення втручання держави в діяльність громадян, юридичних осіб та органів місцевого самоврядування щодо володіння, користування й розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

ґ) здійснення управління земельними ділянками незалежно від форми власності на землю з метою забезпечення безпечних умов життя населення;

д) забезпечення державних гарантій прав на землю і суворого їх захисту та ін.

Дата добавления: 2014-01-04