Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мутації генетичні рекомбінації




(структурні зміни генів) - трансформація

- кон’югація

- трансдукція

 

Прикладом мінливості є явище дисоціації – утворення S і R форм колоній.

 

Практичне значення мінливості мікроорганізмів.

За допомогою методів генної інженерії отримані штампи мікроорганізмів, які використовуються для синтезу лікарських засобів (інсуліну, гормонів, інтерферону).

Бактеріофаги – це віруси бактерій. Бактеріофаги складаються з головки, в якій є нуклеїнова кислота і хвостового відростка, на кінці якого є фермент лізоцим або гіалуронідаза. Бактеріофаги іменують за назвою клітин господаря (стафілококовий, дизентерійний).

Розрізняють помірні і вірулентні бактеріофаги. Помірні не викликають лізис бактерій, вірулентні – викликають лізис бактерії. Явище взаємодії помірного фагу з бактеріальною клітиною називають лізогенією, а культуру, в якій розвивається помірний фаг – лізогенною.

 

Практичне застосування бактеріофагів.

1. Фагодіагностика – визначення виду збудника.

2. Фаготипування – визначення виду збудника.

3. Фагопрофілактика.

4. Фаготерапія.

5. У генній інженерії.

 

 

Антибіотики це речовини біологічного та напівсинтетичного походження, які вибірково пригнічують розвиток патогенних мікробів та затримують ріст злоякісних пухлин.

Антибіотики класифікують за походженням, механізмом та спектром біологічної дії.

Природні антибіотики – містяться в пліснявих грибах, актиноміцетах, бактеріях, вищих рослинах, тканинах тварин і людей.

У напівсинтетичних антибіотиках хімічним методом змінюється структура молекули природного препарату.

До цієї групи належать: ампіцилін, метацилін, оксацилін, осксатетрациклін.

 

Механізм дії.

Антибіотики також діють на клітинні рівні, вони порушують біосинтез клітинної стінки, пригнічують синтез цитоплазматичної мембрани, уповільнюють синтез нуклеїнових кислот пухлинних клітин.

Антибіотики виявляють бактерицидну (вбивають мікроорганізми) і бактеріостатичну дію (затримують ріст і розмноження).

 

За спектором дії антибіотики поділяють на такі групи:

· антибактеріальні;

· протигрибкові;

· противірусні;

· протипухлинні;

 

За антимікробним спектором розрізняють: антибіотики вузького спектру дії і широкого спектру дії.

Антибіотики виводяться з організму з сечею, тому необхідно підтримувати певну концентрацію антибіотиків в організмі. Їх призначають кілька разів на добу за схемою.

Тривале застосування, нераціональна антибіотикотерапія зумовили появу резистентних (стійких) до антибіотиків штамів мікроорганізмів. Тому при призначенні антибіотиків враховується чутливість до них мікроорганізмів.

Побічна дія:

· алергічні реакції (кропивниця, набряк Квінке, анафілактичний шок);

· дизбактеріоз (порушення нормальної мікрофлори організму);

· зниження імунітету;

· тератогенна дія – вплив на плід (тетрацикліни);

· токсична дія (цефалосфорини – на нирки, стрептоміцин – на слух);

Хіміотерапевтичні препарати – хімічні речовини, що вибірково порушують розвиток і розмноження мікроорганізмів та клітин пухлин, не ушкоджуючи при цьому організм людини.

 

Хіміотерапевтичні препарати поділяють на такі основні групи:

 

1. Препарати миш’яку – новарсенол, міарсенол, осарсол (діють на спірохети, найпростіші);

2. Препарати вісмуту – бійохінол, основний нітрат вісмуту (діють на спірохети, ентеробактерії);

3. Препарат сурми – солюсурмін (діє на найпростіші);

4. Препарати ртуті – сулема, каломель, ртутна сіра мазь (антисептичні та протизапальні засоби);

5. Препарати акридитину – риванол, акрицид (антисептики);

6. Протималярійні препарати – хіноцид, хінгамін та ін.

7. Сульфаніламідні препарати – стептоцид, сульфадиметоксин та ін. (діють на грампозитивні та грамнегативні бактерії, найпростіші, хламідії);

8. Похідні нітрофурану – фурацилін, фурадонін (діють на грампозитивні бактерії, віруси, найпростіші);

9. Протитуберкульозні препарати – ремантадин, амантадин (проти вірусу грипу), левамізол, керацид (проти вірусу герпесу), азидотимедин (проти ВІЛ);

10. Протипухлинні препарати – азотисті аналоги іприту, антиметаболіти (можуть виявляти побічну дію на макроорганізм – пригнічують кровотворення, спричинюють мутації).

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 988; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.