Правила пошуку розв'язку завдань

Мабуть, нема гіршого, як, витративши купу часу, усвідомити, що ваші зусилля були марними, бо ви не зрозуміли умови. Це, справді, прикро, адже ви знаєте, що у вас „достатньо розуму”, аби розв'язати цю задачу. Треба лише уважно перечитати умову.

Така прикрість досить часто трапляється під час іспитів і контрольних. Поспішаючи (бо для відповіді на тести відводиться мало часу), та через хвилювання ми не в змозі зрозуміти, про що нас врешті-решт запитують. Ось, наприклад, таке запитання:

„Позначте другу літеру в слові, що стоїть після першого слова, у якому ця буква з'являється на тому ж місці, що і в алфавіті”.

То яку букву ви позначили? Якщо ви дізнаєтесь, скільки дітей (та й дорослих) помиляються, виконуючи це завдання, то будете вражені.

Отже, запишемо Правило №1: Уважно читайте кожне завдання. Впевніться, що ви дійсно зрозуміли запитання, і лише після цього починайте розв'язувати завдання.

Інша серйозна проблема, яка виникає під час розв'язування задач обдарованими дітьми, — це спроба охопити всю задачу загалом, що ще більше заплутує і без того складне запитання.

Наш розумовий апарат — дуже потужний і складний „пристрій”, та, на жаль, його не можна назвати ні вдосконаленим, ні абсолютно надійним. Зокрема обсяг короткочасної пам'яті (для нетривалого зберігання інформації) у людей дуже незначний.

Наприклад, у невеликих комп'ютерах лише невелика частина інформації зберігається в оперативній пам'яті. Якщо пам'яті бракує місця, засвічується червона лампочка і інформація переписується на м'який диск, де може зберігатися безмежно довго.

Людський мозок — це не комп'ютер. Після „заповнення” короткочасної пам'яті він не в змозі знайти вільне місце для надлишку інформації. Тому він „не запам'ятовує”, отож ви починаєте плутатись і... забуваєте.

Прочитайте задачу: „Євген вищий, ніж Борис. Федір менший від Євгена, але вищий, ніж Валя. Степан такий самий на зріст, як і Валя, але не такий високий, як Петро”.

Кожний новий біт інформації мозок все важче утримує в пам'яті. Він втрачає здатність впорядковувати дані. Як тільки це відбувається, він не спрацьовує: нова інформація проходить повз нього, бо мозок її не фіксує. Саме тому ви не можете швидко розв'язати задачу.

Отож запам'ятайте Правило №2. Розділіть кожну складну задачу на кілька маленьких завдань або під завдань. Розв'язуйте їх по черзі, у логічній послідовності. Постійно розвантажуйте короткочасну пам'ять за допомогою записів і нотаток, тоді ви зможете одночасно оперувати різними елементами задачі.

Якщо простих нотаток недостатньо, робіть детальний запис. Використовуйте для цього малюнки та схеми. Робіть прості графіки. Рахуйте на пальцях. Обмірковуйте вголос. Використовуйте різні розумові образи, тобто робіть усе, що дозволить вам розчленити проблему на частини й обміркувати кожну з них загалом.

Дата добавления: 2014-01-04