Криві (спектри) світлопоглинання

Різні речовини з неоднаковою інтенсивністю поглинають хвилі різної довжини, тобто випромінювання окремих спектральних ділянок. Для абсорбційної спектроскопії важливо знати, випромінювання якої частоти (довжини хвилі) речовина поглинає максимально. Для визначення цього використовують так звані криві світлопоглинання або спектропоглинання. Щоб одержати таку криву необхідно провести серію вимірів оптичної густини або зворотної величини – відсотка пропускання однією і тією ж речовиною при різних довжинах хвиль. Для опромінення кожний раз користуються новою довжиною хвилі, що практично здійснюється за допомогою так званих монохроматорів. Для прикладу наведемо спектр поглинання відомого з якісного аналізу роданідного комплексу кобальту для видимої ділянки спектру.

Рисунок 3

Як видно з кривої, максимум світлопоглинання синього роданідного комплексу Со²⁺ приходиться на 630 нм. Отже, цей комплекс найбільш інтенсивно поглинає помаранчеву частину спектра. Тому визначення Со²⁺ можна виконати точніше і при менших його концентраціях у розчині, якщо користуватись для опромінення монохроматичним оранжевим світлом, а не червоним чи синім, наприклад.

Зі спектру поглинання дихромат-іону (рис. 4), який не має максимуму у видимій частині спектру, можна зробити висновок, що фотометрично хром у вигляді дихромату найточніше можна визначити, якщо опромінювати його розчин не зелено-жовтим світлом, а синім або фіолетовим, або ще краще ультрафіолетовим.

Рисунок 4

Як це здійснюється практично, буде з'ясовано у наступній лекції.

Дата добавления: 2014-01-04