Розслідування й облік нещасних випадків і професійних захворювань

Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про охорону праці

Профілактика виробничого травматизму

Лекція 2

Питання

1 Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про охорону праці

2 Розслідування й облік нещасних випадків і професійних захворювань

3 Класифікація причин виробничого травматизму, методи аналізу

4 Профілактика виробничого травматизму

Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про охорону праці обумовлена законодавством України.

Посадові особи, винні в порушенні законодавства несуть юридичну відповідальність:

1. Дисциплінарну – у тих випадках, коли з вини посадових осіб допускаються порушення правил і норм з охорони праці, що, не спричиняють важких наслідків (догану, звільнення).

2. Адміністративну – виражається в накладенні на винних осіб грошових штрафів. Право накладання штрафів має Держкомітет України з нагляду за охороною праці, Держкомітет України з ядерної та радіаційної безпеки, органи пожежного та санітарного нагляду та їх регіональні підрозділи.

3. Карну (кримінальна) – коли порушення могли спричинити або спричинили за собою нещасні випадки з людьми або інші важкі наслідки. Карну відповідальність можуть нести лише ті винуваті посадові особи, на яких за їх службовим положенням або за спеціальним розпорядженням покладений обов’язок по забезпеченню безпечних на здорових умов праці. Кримінальна відповідальність настає за умов, викладених в відповідних статтях Кримінального кодексу України (ст.271-275)

4. Матеріальна – виникає в результаті важкого порушення, внаслідок якого підприємство зобов'язане буде виплачувати визначені грошові суми потерпілому, від нещасного випадку або органам соціального страхування.

Максимальна кримінальна відповідальність може сягати до 8 років позбавлення волі (порушення, що спричинили загибель людей або майнову шкоду в особливо великих розмірах)

Нещасні випадки, професійні захворювання і аварії на виробництві підлягають розслідуванню відповідно до НПАОП 00.0-6.02-04 “Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004, №1112.

Розслідуванню підлягають травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні отруєння та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори (далі – нещасні випадки), що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності перевести потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менше, ніж на один робочий день, а також випадки смерті на підприємстві.

Визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час:

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу, або за дорученням власника в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні. Робочий час починається з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися, і цей порядок установлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

- проїзду на роботу чи з роботи на транспорті підприємства або на транспорті сторонньої організації, яка надала його згідно з договором (заявкою), за наявності розпорядження роботодавця;

- використання власного транспорту в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця;

- провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий. Дії в інтересах підприємства – дії працівника, які не входять до кола його виробничого завдання чи прямих обов'язків. Це може бути, наприклад, надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можливих аварій або рятування людей та майна підприємства;

- ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

- надання підприємством шефської допомоги;

- перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов'язана з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з дією на нього виробничого фактора чи середовища;

- прямування працівника до (між) об'єкта (ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця.

Визнаються пов’язаними з виробництвом також нещасні випадки:

- природної смерті працівників під час перебування на підземних роботах або після виїзду на поверхню внаслідок гострої серцевосудинної недостатності;

- самогубства працівників плавскладу на суднах морського та рибопромислового флотів у разі перевищення строку перебування їх у рейсі, обумовленого колективним договором, або їх природної смерті внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

Не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

- під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не використовувався в інтересах цього підприємства;

- за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

- під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності;

- через отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами, а також внаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничих процесах, або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від роботи;

- під час скоєння крадіжок або інших злочинів, якщо ці дії зафіксовані і на них є офіційний висновок суду або прокуратури;

- у разі природної смерті або самогубства за винятком випадків, коли нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом.

Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, організуєйого розслідування і утворює наказом комісію, до складу якої включаються:

- керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа (голова комісії),

- керівник структурного підрозділу або головний спеціаліст,

- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства,

- представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі гострих професійних захворювань (отруєнь) також спеціаліст санепідстанції.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана протягом трьох діб:

- обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, причетних до цього випадку, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

- розглянути і оцінити відповідність умов праці вимогам нормативних актів про охорону праці;

- установити обставини і причини, що призвели до нещасного випадку;

- визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом;

- визначити осіб, які допустили порушення нормативних актів;

- розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;

- скласти акт нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках (додаток 1), а також акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 згідно з додатком 2 у шести примірниках, якщо цей випадок пов’язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом, за формою НПВ (додаток 3) і передати його на затвердження роботодавцю.

Примірник акта за формою Н-1, Н-5, НПВ, П-5, коли встановлено гостре професійне захворювання, разом з матеріалами розслідування підлягає зберіганню протягом 45 років на підприємстві, працівником якого є (був) потерпілий, а у разі ліквідації підприємства, передаються правонаступникові. Інші примірники акта та його копії зберігаються до здійснення всіх намічених у них заходів, але не менш як два роки.

При гострому професійному захворюванні (отруєнні) копія акта форми Н-1 надсилається разом з картою форми П-5 до установи державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку, яка веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника або роботодавця потерпілого, і внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого або особи, яка представляє його інтереси.

Якщо підприємство, на якому був нещасний випадок, реорганізовано, то розслідування його проводиться правонаступником; коли підприємство ліквідується, то встановлення факту нещасного випадку розглядається у судовому порядку.

Дата добавления: 2014-01-04