Безпеки в сфері ЦЗ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ДОКУМЕНТИ З ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Зараз на території України "техногенне навантаження", тобто щільність підприємств, трубопроводів, комунікацій у 5-6 разів вище ніж у будь-який країні західної Європи. Якщо до цього додати ще й стан у якому заходяться ці об’єкти, то можна уявити потенційну небезпеку, що загрожує нам кожен день. В цих умовах важливе значення має загально-державна програма по підвищенню культури безпеки. Що включає в себе комплекс заходів спрямованих на попередження, своєчасне виявлення та локалізацію небезпечних ситуацій у побутовій та виробничий сферах; зальне підвищення рівня інформативності та обізнаності громадян у питаннях забезпечення безпеки; достатнє фінансування; розробку відповідних законів та нормативно-правових актів з питань забезпечення безпеки цивільного захисту.

Державна стандартизація з питань безпеки у НС, експертиза, нагляд і контроль, декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Стандартизація з питань безпеки спрямована на забезпечення якості продукції (робіт, послуг) та матеріалів для життя і здоров’я людей, довкілля, безпеки об’єктів господарювання з урахуванням ризику виникнення техногенних катастроф.

Державна експертиза проектів і рішень стосовно техногенної безпеки об’єктів, що можуть спричинити НС і вплинути на стан захисту населення і території від їх наслідків, проводиться відповідно до закону.

Державний нагляд і контроль у сфері захисту організовуються і проводяться з метою перевірки повноти і якості заходів щодо запобігання НС, забезпечення готовності органів управління, сил і засобів, посадових осіб до дій у разі виникнення НС.

Нагляд і контроль проводиться МНС, місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами рад.

Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою забезпечення контролю за дотриманням заходів безпеки на етапах їх введення в експлуатацію, безпосередньо експлуатації та виводу з експлуатації, запобігання НС, а також готовності до ліквідації наслідків НС.

Так у наказі МНС України №338 від 18.12.2000 року " Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів " визначені загальні засади паспортизації та створення загальнодержавного реєстру потенційно небезпечних об’єктів.

При цьому обов’язково враховують:

- вид (природу) небезпеки (радіаційна, хімічна, біологічна, бактеріологічна, вибухопожежна тощо);

- інтенсивність джерел небезпеки та час їх негативного впливу (постійне випромінювання, залпові викиди, систематичне накопичення небезпечного ефекту на поверхні ґрунту тощо);

- характер та ступінь негативного впливу на реципієнти;

- сферу забруднення (атмосфера, гідросфера, літосфера);

- технічний стан будов, споруд, технологічного обладнання та інженерних комунікацій, ступінь їх зношеності;

- загальний стан техніки безпеки.

Реципієнт - об'єкт, який безпосередньо зазнає негативного впливу небезпеки (населення, об'єкти інфраструктури промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства, водойми тощо).

Паспортизація потенційно небезпечних об’єктів проводиться один раз на п'ять років.

Паспорт безпеки складається з таких розділів:

а) опис об'єкта і технологічних процесів, які проводяться на ньому

б) опис можливих надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження;

в) загальна інформація про потенційно небезпечні речовини, що використовуються у виробництві;

г) опис заходів безпеки під час виробництва;

Додатково подається:

1. План удосконалення цивільної оборони об'єкта.

2. План захисту працюючого персоналу і населення, як розділ плану цивільної оборони об’єкта.

3. План ліквідації аварій на об'єкті (ситуаційний план).

4. Наказ, або інструкція по об’єкту про безпеку при виробництві, використанні, чи зберіганні радіоактивних, сильнодіючих отруйних та вибохопожежонебезпечних речовин.

5. Наказ, або інструкція про протипожежний режим.

6. Схема сигналізації та установки локалізації НС з інструкціями по керуванню.

7. Інструкцій про порядок дій чергового диспетчера у разі виникнення НС.

8. Наказ, або інструкція про оповіщення органів влади, аварійних служб, працюючого персоналу та населення про НС.

9. журнал обліку потенційно небезпечних речовин та промислових відходів.

10. План підготовки та приведення у готовність об’єктових спеціалізованих формувань.

11. План усунення порушень і недоліків, виявлених під час попередніх перевірок.

Загальна форма паспорту потенційно небезпечного об’єкту наведена у додатку 1.

За аналогічним зразком складається паспорт безпеки речовин та матеріалів, як що до їх складу входять, або можуть входити потенційно небезпечні складові.

Закон України від 18.01.2001р. №2245-ІІІ "Про об’єкти підвищеної небезпеки" статтею 10 визначає поняття декларація безпеки – це документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб'єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків. Порядок розроблення декларації безпеки, її зміст, методика визначення ризиків та їх прийнятні рівні встановлюються Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002року №956.

Декларація безпеки повинна включати:

1. Результати всебічного дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику;

2. Оцінку готовності до експлуатації об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до вимог безпеки промислових об'єктів;

3. Перелік прийнятих з метою зниження рівня ризику рішень і здійснених з метою запобігання аваріям заходів;

4. Відомості про заходи щодо локалізації та ліквідації можливих наслідків аварій.

За видами аварій, що можуть статися виходячи з властивостей небезпечних речовин, та за впливом уражаючих факторів цих аварій категорії небезпечних речовин об'єднуються в три групи:

група 1 (вибух) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, перегріті під тиском, ініціюючі (первинні), бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові речовини, речовини-окислювачі, речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих та/або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 2 (пожежа) - горючі (займисті) гази, горючі рідини, горючі рідини, перегріті під тиском, речовини-окисники, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газів;

група 3 (шкідливі для людей і довкілля) - високотоксичні речовини, токсичні речовини, речовини, які становлять небезпеку для довкілля (високотоксичні для водних організмів), речовини, які становлять небезпеку для довкілля (токсичні для водних організмів) або можуть здійснювати довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, які вступають у бурхливу реакцію з водою з виділенням горючих або вибухонебезпечних чи токсичних газів.

Декларація безпеки подається відповідним територіальним органам Держнаглядохоронпраці, Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держпожбезпеки, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації. Декларація переглядається один раз у 5 років. Оригінал декларації треба зберігати на протязі 25 років. Загальна форма декларації безпеки наведена у додатку 2 в ній висвітленні такі питання:

1. Загальні відомості про об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки.

2. Заходи щодо забезпечення безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки та локалізації і ліквідації наслідків аварій.

3. Результати аналізу ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику.

4. Подаються дані про розробника декларації безпеки.

5. Робиться висновок про загальну оцінку ступеня небезпеки та рівня ризику виникнення аварій на об'єкті (об'єктах) підвищеної небезпеки.

Дата добавления: 2014-01-04