Органи управління цивільним захистом та їх функції

ВСТУП

ЛЕКЦИЯ 5. ТЕМА 6. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАХОДІВ ТА ДІЙ В МЕЖАХ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

На межі третього тисячоліття людство досягло досить високого наукового, технічного і виробничого прогресу, що створило умови для великої концентрації радіаційно-, хімічно- та вибухопожежонебезпечних підприємств, підвищило ймовірність виникнення техногенних НС. Величезні збитки для людей спричиняють також стихійні сили природи.

Наслідки НС можуть бути значно зменшені при здійсненні своєчасно належних заходів щодо попередження і реагування на НС.

Кожен громадянин відповідно до Конституції України має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, застосування зброї та на вимогу гарантованого забезпечення реалізації цього права від органів виконавчої влади, керівників підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності і підпорядкування.

Держава як гарант цього права створює і розвиває Єдину державну систему цивільного захисту населення і території.

1. ЄДИНА ДЕРЖАВНА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ І ТЕРИТОРІЙ

Єдина державна система цивільного захисту населення і територій (далі – Єдина система цивільного захисту (ЄС ЦЗ)) створюється з метою забезпечення реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей, довкілля від негативних наслідків НС у мирний час та особливі період, подолання наслідків НС.

Основні завдання ЄС ЦЗ:

- прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС;

- розробка та здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню НС;

- створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання НС;

- оповіщення населення про загрозу та виникнення НС, своєчасне інформування про обстановку і вжиті заходи;

- організація захисту населення і територій у разі виникнення НС;

- проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків НС та організація життєзабезпечення постраждалого населення;

- здійснення нагляду і контролю у сфері цивільного захисту;

- надання оперативної допомоги населенню в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- навчання населення способам захисту в разі виникнення НС та побутових нестандартних ситуацій;

- міжнародне співробітництво у сфері цивільного захисту.

Структура ЄС ЦЗ (Додаток 4.)

Єдина система цивільного захисту складається із постійно діючих підсистем: територіальних і функціональних.

Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республиці Крим (АРК), областях, в м.м. Києві та Севастополі.

Функціональні підсистеми створюються в Міністерствах і відомствах.

Кожна підсистема має чотири рівні: загальнодержавний, регіональний, місцевий і об’єктовий. До складу підсистеми входять:

- органи управління ЄС ЦЗ;

- сили і засоби:

- резерви матеріальних та фінансових ресурсів;

- системи зв’язку, оповіщення та інформаційного забезпечення.

Загальне керівництво ЄС ЦЗ здійснює Кабінет міністрів України. Начальником ЦЗ України є Прем’єр-міністр України.

Безпосереднє керівництво діяльністю ЄС ЦЗ покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань ЦЗ –Міністерство надзвичайних ситуацій (МНС). Керівник цього органу є заступник начальника ЦЗ України.

Керівництво територіальними підсистемами ЄС ЦЗ здійснюють органи виконавчої влади в АРК, областях, містах Києві та Севастополі. Начальниками територіальних підсистем ЄС ЦЗ є Голова Ради міністрів АРК та голови держадміністрацій, а їх заступниками є керівники територіальних органів (МНС – голови управлінь МНС).

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту – МНС:

- забезпечує реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту;

- контролює організацію здійснення заходів щодо захисту населення і територій від НС усіма органами виконавчої влади, підприємствами та установами незалежно від форми власності;

- перевіряє наявність і готовність до використання засобів індивідуального та колективного захисту, майна ЦЗ, їх утримання та облік;

- забезпечує нагляд за дотриманням вимог стандартів, нормативів і правил у сфері цивільного захисту;

- з’ясовує причини виникнення НС, невиконання заходів із запобігання цим ситуаціям;

- здійснює нормативне регулювання у сфері цивільного захисту, у тому числі з питань техногенної та пожежної безпеки;

- здійснює інші заходи, передбачені законом МНС здійснює свої повноваження через територіальні органи відповідно до адміністративно-територіального поділу, до районів включно.

У складі МНС діють:

- урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ;

- органи оперативного реагування на НС у сфері ЦЗ;

- органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших НС.

Урядовий орган державного нагляду у сфері ЦЗ. До його складу входять:

- підрозділи державного нагляду у сфері техногенної безпеки;

- підрозділи державного нагляду у сфері пожежної безпеки;

- територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ.

Керівник урядового органу державного нагляду у сфері ЦЗ одночасно є головним державним інспектором з нагляду у сфері ЦЗ.

Територіальні та місцеві органи державного нагляду у сфері ЦЗ підпорядковуються урядовому органу державного нагляду у сфері ЦЗ. Очолюють їх головні державні інспектори з нагляду у сфері ЦЗ, які є заступниками керівників територіальних та місцевих органів управління МНС.

Органи оперативного реагування на НС у сфері ЦЗ. До їх складу входять:

- органи управління, сили і засоби оперативного реагування на НС у складі МНС;

- органи управління, сили і засоби ЦЗ в АРК, областях, м.м. Кисві та Севастополі, районах, містах, та районах у містах.

На органи управління органів оперативного реагування на НС покладається:

- забезпечення готовності сил і засобів, призначених для реагування на НС;

- здійснення заходів з реагування на НС, ліквідації їх наслідків;

- управління підпорядкованими силами ЦЗ;

- координація дій органів управління, сил і засобів ЦЗ центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування під час реагування на НС.

Органи мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших НС. До них належать:

- спеціально уповноважений орган державного управління у сфері здійснення заходів на територіях, радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи у складі МНС;

- підприємства, установи та організації, залучені для здійснення заходів на радіаційно забруднених територіях.

На ці органи покладено також завдання з організації заходів з цивільного захисту в 30-кілометрових зонах АЕС та навчання населення, яке проживає в них, поведінці у разі виникнення радіаційних аварій.

Органи управління функціональних підсистем поділяються на: координуючі, постійні та органи повсякденного управління.

Координуючими органами, що забезпечують координацію діяльності виконавчої влади у сфері цивільного захисту, є:

- на загальнодержавному рівні - Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет міністрів України, що створює Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС);

- на регіональному рівні - комісії з ТЕБ та НС Ради міністрів АРК, держадміністрацій областей, м.м. Києва та Севастополя;

- на місцевому рівні - комісії з ТЕБ та НС районних державних адміністрацій;

- на об’єктовому рівні - комісії з НС об’єкта.

Державні, регіональні, місцеві та об’єктові комісії забезпечують безпосереднє керівництво реагуванням на надзвичайну ситуацію на відповідному рівні.

Постійними органами управління є МНС, територіальні органи МНС, органи виконавчої влади на відповідному рівні, та уповноважені підрозділи цих органів (управління, відділи) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, а на об’єктовому рівні - підрозділ (відділ, сектор) або спеціально призначені особи з питань надзвичайних ситуацій.

Органами повсякденного управління є:

- центри управління в НС, оперативно-чергові служби уповноважених органів з питань НС та захисту населення усіх рівнів;

- диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, організацій, установ.

Сили цивільного захисту призначені для виконання завдань цивільного захисту і складаються з:

1. сили центрального підпорядкування:

- оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;

- спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи;

- аварійно-відновлювальні служби;

- авіаційні та піротехнічні підрозділи;

- формування особливого періоду;

- підрозділи забезпечення та матеріальних резервів та ін.

2. регіональні та місцеві сили:

- аварійно-рятувальні формування і підрозділи;

- спеціалізовані аварійно-рятувальні служби (АСР);

- сили і засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;

- добровільні рятувальні формування.

Особливий склад органів і підрозділів ЦЗ становлять особи рятувального і навчального складу, які відбираються на конкурсній основі. На службу приймаються громадяни України, досягли 18-річного віку, і спроможні виконувати відповідні службові обов’язки, окрім осіб, які підлягають призову на строкову військову службу до Збройних сил України й інших формувань, а також осіб, які раніше засуджувались і судимість не знято.

Виконання основних завдань щодо запобігання та ліквідації наслідків НС, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт покладені на аварійно-рятувальні служби (АРС). АРС обслуговують окремі території, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення НС природного чи техногенного характеру. На небезпечних об’єктах підвищеного ризику виникнення аварії створюються об’єктові АРС. АРС можуть бути спеціалізованими, або не спеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі.

До складу АРС входять органи управління та їх сили (аварійно-рятувальні формування та підрозділи). Професійні АРС забезпечують постійну цілодобову готовність своїх формувань до негайного виїзду на об’єкти і території для рятування людей та ліквідації НС.

Керівництво аварійно-рятувальними роботами здійснює уповноважений керівник з ліквідації НС, який призначається залежно від рівня НС відповідним органом виконавчої влади.

Уповноважений керівник з ліквідації НС утворює орган – штаб з ліквідації НС, що діє у відповідності із затвердженим Положенням і заздалегідь розроблених планів реагування на надзвичайні ситуації.

Особливим видом державних АРС є Державна служба медицини катастроф, що має надавати громадянам та рятувальникам в екстремальних ситуаціях безплатну медичну допомогу.

Служба медицни катастроф складається з медичних сил, лікувальних засобів та закладів. Організаційно-методичне керівництво нею здійснює Міністерство охорони здоров’я.

Дата добавления: 2014-01-04