Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методи визначення потреб у виробничих запасах, політика та основні системи управління запасами

Для безперервної роботи підприємства слід завжди мати в наявності достатню кількість матеріалів кожного виду. Іншими словами, підприємство повинне знати норму витрачання кожного матеріалу що йде на виготовлення продукції. Існують три методи визначення потреби в матеріалах

Метод прогнозування збуту. На багатьох виробничих підприємствах визначення потреб виробництва ґрунтується безпосередньо на прогнозуванні збуту. На кожний вид продукції, що випускається, готується перелік потрібних для виробництва матеріалів, сировини, напівфабрикатів чи перелік деталей. Щоб визначити загальну потребу в матеріалах, необхідно норму витрат на кожний виріб помножити на заплановану кількість виробів. В результаті визначається загальна потреба в матеріалах із кожного виду виробів.

Метод обліку досвіду минулого. Цей метод визначення виробничих потреб заснований скоріше на даних обліку минулого, ніж на прогнозуванні збуту. Якщо будь-який матеріал витрачався протягом минулого року чи іншого репрезентативного періоду з розрахунку 100 одиниць на місяць, то досить ймовірно, що в найближчому майбутньому він буде використовуватися тими ж темпами. Якщо рівень виробництва очікується більш високим чи, навпаки, більш низьким, ніж за минулий період, то отримані дані відповідно коригуються за допомогою коефіцієнтів у вигляді відсотків змін, що передбачаються.

Метод, заснований на досвіді минулого, не настільки точний, як метод прогнозування збуту. Зміни в асортименті і конструкції виробів можуть негативно вплинути на результати, розраховані цим методом. До того ж він не враховує належним чином зрушення в рівнях виробництва.

Об’ємно-вартісний метод. Багато підприємств використовує цей метод для того, щоб визначити, які запаси повинні контролюватися методом прогнозування збуту, а які – методом обліку минулого досвіду. В об’ємно-вартісному аналізі кількість матеріалів кожного виду, витрачена в минулому році, множиться на його ціну для того, щоб визначити його так звану „доларову активність”.

У більшості випадків об’ємно-вартісний аналіз показує, що найбільшу доларову активність (70-80%) проявляє дуже невелика (10-20%) кількість видів товарних запасів. Як завжди, найбільша за вартістю частина запасів зосереджується на небагатьох, дуже активних товарних рахунках.

Управління запасами – це забезпечення та підтримування оптимальної кількості і видів фізичних ресурсів, необхідних для реалізації стратегічного плану організації. Матеріальні запаси мають дві форми: виробничу (виробничі запаси, запаси матеріалів в обробці) та товарну (запаси готової продукції на підприємствах, в дорозі).

Політику управління запасами підприємства можна сформулювати таким чином:

Визначення необхідного обсягу фінансових коштів, що авансуються в формування запасів товарно-матеріальних цінностей. У процесі управління запасами слід перш за все встановити потребу в капіталі, що інвестується у цей вид активів, з урахуванням обсягу господарської діяльності, тривалість знаходження оборотного капіталу в формі запасів товарно-матеріальних цінностей, виходячи з власного виробничо-комерційного циклу, ринкової вартості окремих видів запасів та інших факторів.

Мінімізація поточних витрат на обслуговування запасів. Процес руху запасів товарно-матеріальних цінностей складається з операцій доставки, прийому, збереження, підсортовування тощо. Витрати на обслуговування цього процесу складають певну частину поточних витрат підприємства. Мінімізація цієї частини витрат є важливою умовою підвищення ефективності господарської діяльності підприємства, оскільки сприяє підвищенню його прибутку.

Забезпечення своєчасного включення в господарський обіг надлишкових запасів товарно-матеріальних цінностей. В процесі фінансового контролю за формуванням та рухом запасів повинні бути визначені розміри наднормативних запасів і розроблені заходи з прискорення їх залучення до господарського обороту (використання запасів, сировини і матеріалів у виробничому споживанні, запасів готової продукції – в процесі реалізації), що дозволить вивільнити з господарського обороту частину фінансових ресурсів, а також знизити розміри втрат товарно-матеріальних цінностей у процесі їх зберігання.

Система управління запасами – це сукупність правил і способів регулювання, за допомогою яких можна контролювати рівні запасів і визначати, які рівні потрібно підтримувати, який запас доцільно поповнювати і яким має бути обсяг замовлення.

Система управління запасами реалізує організаційну структуру і поточну політику безперервної роботи підприємства. Система управління виробничими запасами проектується з метою безперервного забезпечення виробничої діяльності всіма потрібними ресурсами. Безперервне забезпечення споживача певним видом матеріального ресурсу досягається вирішенням таких завдань:

1. Облік поточного рівня запасу.

2. Визначення гарантійного запасу.

3. Розрахунок розміру замовлення.

4. Визначення інтервалу часу між замовленнями.

Для ситуації, коли відсутні відхилення від запланованих показників і запаси розподіляються рівномірно, застосовуються:

- система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

- система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

При наявності систематичних збоїв у поставках і споживанні проектуються:

- система із встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня;

- система „мінімум – максимум”.

Система з фіксованим розміром замовлення. Основний фактор – розмір замовлення. Головним критерієм оптимального розміру запасу є мінімум загальних втрат на збереження запасів і повторення замовлення. Даний критерій враховує три фактори, які діють на величину названих сукупних витрат: використовувана площа складу (потреба в продукті, що замовляється), витрати на зберіганні запасів, витрати на виконання (оформлення) замовлення.

Оптимальний розмір запасу (закуповуваної партії) за критерієм мінімізації сукупних затрат на збереження запасу і повторення замовлення розраховується за формулою Вільсона:

, (1)

де А – затрати на постачання одиниці продукту, що замовляється, грн.;

S – потреба в продукті, що замовляється, шт..;

Сі – затрати на зберігання одиниці продукту, що замовляється, грн./шт..

При зменшенні запасів до граничного рівня робиться замовлення на постачання. Розмір замовлення залишається постійним і не змінюється при витраті частини гарантійного запасу.

Переваги: менший рівень максимально бажаного запасу, економія витрат на утримання запасів на розподільному центрі за рахунок скорочення площ. Недоліки: ведення постійного контролю наявності запасів на розподільному центрі.

Система з фіксованим інтервалом часу між замовленнями передбачає здійснення замовлення в чітко визначені моменти часу, які віддалені один від одного на рівні інтервали, наприклад, 1 раз на місяць, 1 раз на тиждень.

Розрахунок інтервалу часу між замовленнями (І) можна розрахувати так:

І = К / р, (2)

р = S / ОРЗ,

де К – кількість робочих днів у році;

р – річна кількість постачань.

Розрахунок розміру замовлення в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями здійснюється за формулою:

РЗ = МБЗ – ПЗ – ОС, (3)

де РЗ – розмір замовлення;

МБЗ – максимально бажане замовлення;

ПЗ – поточний запас;

ОС – очікуване споживання за час постачання.

Переваги: відсутність постійного контролю запасів на розподільному центрі. Недоліки: високий рівень максимально бажаного запасу, підвищення затрат на утримання запасів на розподільному центрі.

Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. У даній системі, як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, вхідним параметром є період часу між замовленнями. На відміну від основної системи, вона орієнтована на роботу при значних коливаннях споживання. Щоб запобігти завищенню обсягів запасів, які містяться на складі, або їх дефіциту, замовлення виконують не тільки у встановлені моменти часу, а й при досягненні запасом граничного рівня.

Система „мінімум – максимум” орієнтована на ситуацію, коли затрати на облік запасів і затрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівнюваними з втратами від дефіциту запасів. Тому в розглянутій системі замовлення виконуються не через кожен заданий інтервал, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або меншими встановленого мінімального рівня. У випадку видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального бажаного рівня. Таким чином, дана система працює лише з двома рівнями запасів – максимальним і мінімальним. Це єдина система, яка допускає дефіцит за економічними розуміннями. Розрахунок розміру замовлення в даній системі здійснюється за формулою:

РЗ = МБЗ – ГР – ОС, (4)

де РЗ – розмір замовлення;

МБЗ – максимально бажане замовлення;

ГР – граничний рівень;

ОС – очікуване споживання за час постачання.

 

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Суть та класифікація виробничих запасів | Концептуальна структура управління інформаційною системою в організації
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1364; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.