Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ПОНЯТТЯ ПРОГРАМИ. КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ

МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ВИВЧЕННЯ ПРОГРАМУВАННЯ

На сьогодні невідоме значення В-хромосом для організмів, які їх містять, хоча для голонасінних рослин відмічено їх вплив на підвищення адаптаційних можливостей видів.

 

Современные инструментальные программные средства, поддерживающие визуальные объектно-ориентированные технологии позволяют относительно легко и наглядно моделировать широкий круг явлений реального мира, что позволяет отнести их к операционным моделирующим ППС. С другой стороны изучение в общем курсе информатики алгоритмизации и программирования в настоящее время на основе лишь классического процедурного программирования создает у студентов неадекватное представление о технологии проектирования и разработки современных программных продуктов.

Старшее поколение программистов и преподавателей шло от программирования в кодах ЭВМ к процедурному программированию на языках высокого уровня, затем к объектно-ориентированному и визуальному программированию, попутно приобретая пользовательские навыки работы с прикладными средствами современных персональных ЭВМ. В настоящее время оптимальным является совсем иной путь. Студент должен прийти к необходимости изучения основ алгоритмизации и программирования, уже имея пользовательские навыки, чтобы моделировать на ЭВМ ситуации, несколько отличающиеся от стандартных. Исходя из этого в настоящее время существует необходимость методической разработки начального курса алгоритмизации и программирования на основе современных объектных и визуальных методов.


Алгоритмічні мови, призначені для побудови описів алгоритмів, що виконуються електронними обчислювальними машинами, називаються мовами програмування.

Описи алгоритмів мовою програмування називають програмами.

Вибір мови залежить від 1) специфіки задачі, 2) апаратної частини ПК та програмної платформи, 3) кваліфікації програміста.

Всі існуючи мови програмування можна поділити на дві групи:

мови низького рівня;

мови високого рівня.

До мов низького рівня належать мови асемблера (від англ. to assemble - складати, компонувати). У мові асемблера використовуються символьні позначення команд, які легко зрозуміти і запам'ятати. Замість послідовностей двійкових кодів команд записуються їх символьні позначення, а замість двійкових адрес даних, які використовуються під час виконання програми, -символьні імена цих даних. Іноді мову асемблера називають мнемокодом або автокодом.

Більшість програмістів при складанні програм користуються мовами високого рівня. Для опису використовується алфавіт мови. З цих символів складаються так звані службові слова мови, кожне з яких має певне призначення. Службові слова зв'язуються одне з одним в речення за певними синтаксичними правилами мови і визначають деяку послідовність дій, які мусить виконати комп'ютер.



Та програми, що написані на мовах програмування високого рівня (алгоритмічних мовах програмування), комп'ютер "не розуміє". Для того, щоб він міг виконати програму, її потрібно перекласти на машинну мову. Для такого перекладу використовують спеціальні програми, що мають назву –

транслятори.

Транслятор – це програма, що призначена для перекладу тексту програми з однієї мови програмування на іншу. Процес перекладання називається трансляцією.

Розрізняють два типи трансляторів:

компілятори

інтерпретатори.

Компілятор – це програма, призначена для перекладу в машинні коди програми, що написана мовою високого рівня. Процес такого перекладання називається компіляцією.

Кінцевим результатом роботи компілятора є програма в машинних кодах, яка потім виконується ЕОМ. Скомпільований варіант програми можна зберігати на дискові. Для повторного виконання програми компілятор вже не потрібен. Досить завантажити з диска в пам'ять комп'ютера скомпільований перед цим варіант і виконати його.

Існує інший спосіб поєднання процесів трансляції та виконання програм. Він називається інтерпретацією.

Інтерпретатор – це програма, що призначена для трансляції та виконання вихідної програми по командах (на відміну від транслятора, який цей процес виконує в цілому). Такий процес називається інтерпретацією.

У процесі трансляції відбувається перевірка програми на відповідність до правил її написання. Якщо в програмі знайдені помилки, транслятор виводить повідомлення про них на екран монітора. Інтерпретатор повідомляє про знайдені помилки після трансляції кожної команди програми, а компілятор - після завершення компіляції всієї програми. Знайти та виправити в цьому випадку помилки значно складніше, ніж при інтерпретації. Через це програми-інтерпретатори розраховані, в основному, на мови, що призначені для навчання програмуванню, і використовуються програмістами-початківцями.

Як правило, програми компілятори та інтерпретатори називаються так само, як і мови, для перекладу з яких вони призначені. Слова Паскаль, Бейсік, Сі можна сприймати і як назви мов, і як назви відповідних програм-трансляторів.

Класифікація мов:

1) імперативні (процедурні) – результат обчислення деякого виразу розміщується в області пам’яті, що представлена в програмі змінною (причому проміжні результати обчислення теж зберігаються в комірках пам’яті, але обробляються компілятором і для програміста високого рівня непомітні); велика програма стала сукупністю процедур-підпрограм, одна з яких була головною;

2) функціональні – відсутні змінні та оператор присвоювання; програма являє собою означення функцій та правила їх використання, а виконання програми полягає в обчисленні функцій; як правило, інтерпретатори; прообраз в імперативних – функції, які мають обмеження(повертають лише змінні скалярного типу, а не інші функції), LISP;

3) логічні (декларативні) – задаються твердження та відношення між ними, а система сама знаходить розв’язок; характеризуються самонавчанням; базуються на принципах роботи людського мозку), PROLOG.

На тенденції розробки мов програмування впливає:

ü архітектура комп’ютерів (майже всі комп’ютери I – IV поколінь відповідають принципам організації ЕОМ Джона фон Неймана, який 1945 року запропонував наступні положення: 1) вся інформація представлена у вигляді сигналів, що відповідають двом станам 0 та 1 (є сигнал – немає сигналу, намагнічено – не намагнічено); 2) задана програма; 3) програма та дані зберігаються в комірках пам’яті; немає різниці між даними та програмою);

ü методологія програмування

o 50-і – початок 60-х: прості задачі, намагання максимальної машинної віддачі;

o кінець 60-х – програмістська ефективність, читабельність, структурність;

o кінець 70-х – абстракція даних;

o середина 80-х – ООП.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
| ПОНЯТТЯ ПРОГРАМИ. КЛАСИФІКАЦІЯ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 277; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ‚аш ip: 54.80.41.188
Генерация страницы за: 0.091 сек.