Руйнування озонового шару

Кислотні дощі

Оксиди сульфуру і нітрогену, потрапляючи в атмосферу, сполучаються з вологою повітря і утворюють туманоподібні краплини сірчаної та азотної кислоти. Переносячись вітрами на значні відстані, вони потім можуть випадати разом з дощем, який має кислу реакцію. Кислотними називають будь-які опади – дощ, сніг, туман, якщо значення їх рН становить менш ніж 7,0. Кислотні дощі частіше мають рН в межах 4,1-2,1, інколи навіть менше 2,1. Сто років тому дощова вода мала рН 7,0, тобто нейтральну реакцію. Поступово індустріалізація охоплювала все більшу кількість країн, а надходження оксидів нітрогену і сульфуру весь час збільшувалось. Вперше кислотні дощі зареєстровані в Англії в 1972 році. З кожним роком кислотність дощів зростає. Так в 1990 р. рН дощів Західної Європи знизилась в порівнянні з 1989 р. на 0,2. В Україні кислотні дощі частіше випадають у Сумській, Черкаській, Рівненській областях, де в повітря викидається значна кількість оксидів нітрогену і сульфуру.

Під впливом кислотних дощів відбувається закиснення водойм і грунтів, вимивання з грунту калію, магнію і кальцію та зменшення врожайності на 3-8%., відбувається деградація флори і фауни. У закиснених водоймах гине риба і численні види комах. Внаслідок випадання кислотних дощі гинуть ліси, загибель лісів зумовлює гірські зсуви та селі.

В Україні за останні 35-40 років площа кислих грунтів збільшилась на 33%.

В атмосфері на висоті 20-35 км є озоновий шар – природний захисний бар’єр від проникнення на поверхню Землі жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця з довжиною хвилі 325-400нм. Цей шар має відносно невелику товщину, але він захищає усе живе на Землі від згубної дії не сумісних з життям випромінювань.

Останнім часом озоновий шар зазнає руйнування під дією деяких хімічних речовин. Особливо небезпечними є фреони, що широко застосовуються у техніці і побуті як холодоагенти, в аерозольних упаковках та інше. Під дією ультрафіолетового випромінювання фреони розкладаються з виділенням атомарного хлору, який розщеплює озон на кисень. Один атом хлору призводить до розкладання 100 тисяч молекул озону. Руйнування озонового шару спричиняють також космічна і ракетна техніка та сучасні надзвукові літаки.

Внаслідок руйнування озонового шару концентрація озону зменшується, а в деяких місцях, зокрема над Антарктидою, виникає «пульсівна дірка». Ця дірка чітко виявляється із серпня по жовтень, а нині вона не затягується і влітку і має площу рівну площі Антарктиди. Як показали супутникові спостереження за останні 15 років ультрафіолетове випромінювання на поверхні Землі зросло більш ніж на 10%, а в районах Антарктиди – більш ніж на 40%. Це призводить до зниження імунітету і збільшення частоти захворювань серед людей і тварин.

З метою запобігання подальшого руйнування озонового шару атмосфери в 1985 р. у Відні підписана багатьма країнами «Конвекція про охорону атмосферного озону і скорочення виробництва фреонів та інших речовин, що руйнують озон».

Дата добавления: 2014-01-04