Тема 2. Безпека при експлуатації систем під тиском

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Конструкція робочого місця, його розміри та взаємне розташування його елементів повинн відповідати антропометричним, фізіологічним та психофізіологічним характеристикам людини, а тако» характеру роботи. Облаштоване згідно з вимогами стандартів робоче місце забезпечує зручне положенш людини. Це досягається регулюванням положення крісла, висоти та кута нахилу підставки для ніг за умов* ї використання, або висоти та розмірів робочої поверхні. Повинне забезпечуватись виконання трудовю операцій в зонах моторного поля (оптимальної досяжності, легкої досяжності та досяжності) в залежност від необхідної точності і частоти дій.

Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положення та вільність рухів працівника безпеку виконання трудових операцій, виключати або допускати лише в деяких випадках роботу в незручних позиціях, котрі зумовлюють підвищену втомлюваність.

Загальні принципи організації робочого місця:

— на робочому місці не повинно бути нічого зайвого: всі необхідні для роботи предмети повинні
знаходитись поряд з працівником, але не заважати йому:

— ті предмети, котрими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, котрими
користуються рідше:

— предмети, котрі беруть лівою рукою, повинні знаходитись зліва, а ті предмети, котрі беруть правою
рукою, повинні знаходитись справа:

— якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з врахуванням
зручності захоплювання його двома руками:

— робоче місце не повинне захаращуватися заготовками і готовими деталями:

— організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.

1. ПОСУДИНИ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ

До посудин, що працюють під тиском, належать:

— герметичне закриті ємності, які призначені для здійснення хімічних і теплових процесів, а також для
зберігання і перевезення стиснених, зріджених і розчинених газів і рідин:

— посудини, які працюють під тиском води з температурою вище 115 °С або іншої рідини з
температурою, що перевищує температуру кипіння при тиску 0,07 МПа (0,7 кгс/см²), без врахування
гідростатичного тиску:

— посудини, що працюють підтиском пари або газу, вищим 0,07 МПа:

— балони, призначені для транспортування і зберігання зріджених, стиснених і розчинених газів під
тиском, вищим 0,07 МПа:

— цистерни та бочки для транспортування і зберігання зріджених газів, тиск пари котрих при
температурі до 50 °С перевищує тиск понад 0,07 МПа.

2. ПРИЧИНИ АВАРІЙ І НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ, ЩО

ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМ

Причинами вибухів котельних установок є перегрівання стінок котла (внаслідок упускання води), або недостатнє охолодження внутрішніх стінок внаслідок накопичення накипу, а також раптове руйнування стінок котла внаслідок появи в них тріщин або втомних утворень, зумовлених перевищенням тиску порівняно з розрахунковим у випадку несправності запобіжних пристроїв.

Стосовно систем трубопроводів причиною розгерметизації може бути замерзання конденсату,

деформації внаслідок теплових розширень. Балони можуть вибухати від ударів, падіння, взаємних ударів,

перегрівання, внутрішнього тиску, що підвищується, порушення роботи вентилів, наповнення іншим газом.

У випадку сумісного зберігання балонів, наповнених різними газами, в приміщенні може

утворюватися вибухонебезпечне середовище від суміші газів, котрі незначно просочуються через вентилі.

Вибух ацетиленових балонів може бути викликаний старінням пористої маси (активоване вугілля) в ацетоні, в котрій розчиняється ацетилен. Внаслідок цього газ переходить з розчиненого у вільний стан, а оскільки балон знаходиться під тиском, то він полімеризується з вибухом.

3. УТРИМАННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОСУДИН

Обслуговування посудин може бути доручено особам, когрі досягли 18-річного віку, пройшли медичне обстеження, навчання за відповідною програмою, атестовані і мають посвідчення на право обслуговування посудин.

Особам, які склали іспити, повинні бути видані посвідчення з вказівкою найменування, параметрів робочого середовища посудин, до обслуговування яких ці особи допущені. Посвідчення повинні бути підписані головою комісії.

Атестація персоналу, який обслуговує посудини із швидкознімними кришками, а також посудин, що працюють під тиском шкідливих речовин 1, 2, і 4-го класів небезпеки за ГОСТ 12.1.007, проводиться комісією за участю інспектора Держнаглядохоронпраці України, в інших випадках участь інспектора в роботі комісії не обов'язкова Про день проведення іспитів місцевий орган Держнаглядохоронпраці України повинен бути повідомлений не пізніше як за 5 днів. Періодична перевірка знань персоналу, який обслуговує посудини, повинна проводитись не рідше одного разу в 12 місяців. Позачергова перевірка знань проводиться:

— при переході на інше підприємство:

— у разі внесення змін в інструкцію з режиму роботи і безпечного обслуговування посудини:

— на вимогу інспектора Держнаглядохоронпраці України або відповідального по нагляду за технічним
станом та експлуатацією посудин.

У разі перерви в роботі за спеціальністю більше 12 місяців персонал, який обслуговує посудини, після перевірки знань повинен перед допуском до самостійної роботи пройти стажування для відновлення практичних навичок. Результати перевірки знань обслуговуючого персоналу оформляються протоколом, підписаним головою і членами комісії, із відміткою в посвідченні. Допуск персоналу до самостійного обслуговування посудин оформляється наказом або розпорядженням і по цеху чи підприємству.

4. ТЕХНІЧНЕ ОПОСВІДЧЕННЯ ПОСУДИН

Посудини підлягають технічному опосвідченню до пуску в роботу, періодично в процесі експлуатації і в необхідних випадках — позачерговому. Технічні опосвідчення проводяться експертами ЕТЩЕкспертного технічного центру) Періодичне технічне опосвідчення допускається проводити фахівцям організацій, підприємств, установ, які мають дозвіл Держнаглядохоронпраці України, отриманий в установленому порядку.

Позачергове опосвідчення посудин, що знаходяться в експлуатації, має бути проведено "й таких випадках:

— якщо посудина не експлуатувалась більше 12 місяців:

— якщо посудина була демонтована і встановлена на новому місці:

— якщо проводилось виправлення випинів або вм'ятин, а також реконструкція або ремонт посудини із
застосуванням зварювання чи паяння елементів, що працюють під тиском:

— перед накладанням на стінки посудини захисного покриття:

—після відпрацювання розрахункового строку служби посудини, встановленого проектом, документацією підприємства-виготовлювача або іншою нормативною документацією:

— після аварії посудини або елементів, що працюють під тиском, якщо за обсягом відбудовних робіт
потрібен такий огляд:

— за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці України або відповідального по нагляду за
технічним станом та експлуатацією посудини.

Результати технічного опосвідчення повинні записуватись у паспорт посудини особою, яка проводила опосвідчення із указанням дозволених параметрів експлуатації посудини і строків наступних опосвідчень.

Якщо під час технічного опосвідчення будуть виявлені дефекти, ще знижують міцність посудини, то експлуатація її може бути дозволена при знижених параметрах (тиск і температура).

Якщо під час технічного опосвідчення виявиться, що посудина внаслідок дефектів, що існують, або порушень діючих Правил, перебувала в небезпечному стані, для подальшої експлуатації робота такої посудини повинна бути заборонена.

5. БЕЗПЕКА ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ КОТЕЛЬНИХ УСТАНОВОК

Котли з камерним спалюванням усіх видів палива і з механічними потоками для твердого палива повинні мати автоматику безпеки. На парових котлах повинні бути встановлені автоматичні звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних положень рівня води. Парові і водогрійні котли повинні бути обладнанні автоматичними приладами для припинення подачі палива у топку у видах:

— згасання палива у топці:

— несправності автоматики безпеки:

— відключення димососів або припинення тяги.

6. БЕЗПЕКА ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРУБОПРОВОДІВ

Безпека експлуатації трубопроводів забезпечується їх правильним прокладанням, якісним монтажем, встановленням компенсаторів та необхідної арматури, влаштуванням у необхідних випадках обігрівання та дренажу, контролем їх технічного стану і своєчасним ремонтом.

Трубопроводи повинні мати сигнальне зафарбування в залежності від виду робочого тіла:

— вода — зелений:

— пара — червоний:

— повітря — синій:

— гази спалимі і неспалимі — жовтий:

— кислоти — оранжевий:

— луги — фіолетовий:

— рідини спалимі і неспалимі — коричневий:

— інші речовини — сірий.

Для того, щоб виділити вид небезпеки, на трубопроводи наносять сигнальні кольорові кільця. Компенсатори виготовляються із зігнутих труб у вигляді літер П, і), ліроподібні. Застосовуються також спіральні, лінзові компенсатори. Компенсатори виготовляються з пружних матеріалів.

На трубопроводах повинні бути справними і, належним чином, відрегульованими зворотні, редукшйга, запірні, запобіжні клапани. Зворотні клапани пропускають газ або рідину лише в один бік. Зворотні клапани ємностей під тиском, в тому числі трубопроводів, запобігають зворотньому ходу потоку робочого тіла у випадку початку горіння та при появі протидії.

Редукційні клапани підтримують встановлений тиск. Важливим елементом трубопроводів є запобіжні клапани. Вони застосовуються для попередження виникнення в трубопроводі тиску, котрий перевищує допутимий.

Трубопроводи періодично підлягають зовнішньому огляду та гідравлічному випробуванню. Результати гідравлічного випробування вважаються задовільними, якщо тиск не впав, а у зварних швах, трубах, корпусах арматури не виявлено ознак розривів, витікань або запотівання.

7. БЕЗПЕКА ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БАЛОНІВ

Балони мають розраховуватися і виготовлятися за нормативною документацією, узгодженою з Держнаглядохоронпраці України. Балони повинні мати вентилі, щільно вкручені в отвори горловини або у витратно-наповнювальні штуцери у спеціальних балонах, що не мають горловини.

На верхній сферичній частиш кожного металевого балона повинні бути вибиті (чітко видні) такі дані:

— товарний знак підприємства-виготовлювача:

— номер балона:

— фактична маса порожнього балона (кг)

— дата (місяць, рік) виготовлення і наступного опосвідчення:

— робочий тиск (Р), МПа (кгс/см²):

— пробний гідравлічний тиск (П), МПа (кгс/см²):

— місткість балонів, л:

— клеймо ВТК підприємства (Внутрішньо технічний контроль):

Опосвідчення балонів. Дозвіл на опосвідчення балонів видається підприємствам-наповнявачам, наповнюваггьним станшям і пунктам виппобування опганами ЛНОП Укпаїни.

Назва газу Колір балонів Текст напису Колір напису Колір смуги АЗОТ Чорний АЗОТ Жовтий Коричневий БУТАН Червоний БУТАН Білий — ВОДЕНЬ Темно-зелений ВОДЕНЬ Червоний — КИСЕНЬ Голубий КИСЕНЬ Чорний — АЦЕТИЛЕН Білий АЦЕТИЛЕН Червоний —

Опосвідчення балошв включає:

— огляд внутрішньої поверхні:

— перевірку маси і місткості:

— гідравлічне випробування.

Огляд балонів для ацетилену повинен здійснюватися на ацетиленових наповнювальних станціях не рідше ніж через 5 років і складатися із:

— огляду зовнішньої поверхні:

— перевірки пористої маси:

— пневматичного випробування.

Стан пористої маси в балонах для ацетилену повинен перевірятись на наповнювальних станціях не рідше ніж через 24 місяці.

Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин та інших пошкоджень (для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації). Перед оглядом балони мають бути ретельно очищені і промиті водою, а в необхідних випадках промиті відповідним розчинником або дегазовані.

При незадовільних результатах опосвідчення здійснюється повторне опосвідчення балонів у такій самій кількості. У разі незадовільних результатів при повторному опосвідченні подальше зберігання всієї партії балонів не допускається, газ із балонів повинен бути видалений в строк, указаний особою (представником адміністрації), яка здійснювала опосвідчення, після чого балони повинні бути опосвідчені кожний окремо.

Експлуатація балошв. Експлуатація, зберігання і транспортування балонів на підприємстві повинні здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої в установленому порядку. Робітники, які обслуговують батони, мають бути навчені і проінструктовані відповідно до чинної нормативної документації. При експлуатації балонів забороняється повністю виробляти газ, який в них знаходиться. Залишковий тиск газу в балоні повинен бути не менше 0,05 МПа (0,5 кгс/см²).

Балони з газами можуть зберігатись як у спеціальних приміщеннях, так і на відкритому повітрі, в останньому випадку вони повинні бути захищені від атмосферних опадів і сонячних променів. Складське зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами забороняється.

Балони з газом, які встановлюються в приміщеннях, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і печей та не менше ніж на 5 м від джерел тепла з відкритим вогнем. Склади для балонів наповнених газом повинні мати природну або штучну вентиляцію.

Переміщення балонів у пунктах наповнення і споживання газів має здійснюватися на спеціально пристосованих для цього візках або за допомогою інших пристроїв. Перевезення наповнених газами балонів має здійснюватися на ресорному транспорті або на автокарах у горизонтальному положенні, обов'язково з прокладками між балонами. Для прокладок можуть застосовуватись дерев'яні бруси з вирізаними гніздами для балошв, а також вірьовочні чи гумові кільця товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон) або інші прокладки, які захищають балони від ударів один об другий. Всі балони під час перевезення треба укладати вентилями в один бік. ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ перевезення балонів у спеціальних контейнерах, а також без контейнерів у вертикальному положенні обов'язково з прокладками між ними і загорожею від можливого падіння. Транспортування і зберігання балошв мають здійснюватись з накрученими ковпаками. Транспортування балонів для вуглеводних газів здійснюється відповідно до..Правил безпеки в газовому господарстві". Перевезення балонів автомобільним, залізничним, водним і

повітряним транспортом повинно здійснюватись згідно з галузевими правилами перевезення відповідних транспортних міністерств.

ТЕМА 3. БЕЗПЕКА ПРИ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБОТАХ І НА ТРАНСПОРТІ

3.1 БЕЗПЕКА ПРИ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБОТАХ

Вантажно-розвантажувальні роботи в залежності від ступеня небезпеки поділяються на чотири групи:

— малонебєзпечні (метали, лісо- та будматеріали):

— небезпечні (з огляду на великі габаритні розміри):

— пилові та гарячі (цемент, крейда, вапно, асфальт):

— небезпечні (предмети і речовини, котрі при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних роботах і
зберіганні можуть стати причиною вибуху, пожежі або пошкодження транспортних засобів, будівель і
споруд, загибелі, каліцтва, отруєння, опіків, опромінення або захворювання людей або тварин).

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати під керівництвом відповідальної особи, що призначається адміністрацією підприємства. Ця особа перевіряє справність вантажопідіймальних механізмів, такелажу, пристосувань та іншого інвентаря, інструктує робітників, пояснюючи їм їх обов'язки, послідовність виконання операцій та значення застосовуваних при цьому сигналів.

Майданчики, де проводяться вантажно-розвантажувальні роботи, повинні мати рівне та тверде покриття або твердий грунт, мати ухил не більше 5°, а також природне і штучне освітлення.

До робіт з вантажопідіймальними пристроями допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії і одержали посвідчення.

У випадку, коли вага вантажу перевищує 50 кг, а також при підійманні вантажів на висоту понад 3 м слід застосовувати засоби механізації.

1.2 БЕЗПЕКА ПІДІЙМАЛЬНО-ТРАНСПОРТНОГО ОБЛАДНАННЯ

До гадіймально-транспортних відносяться транспортувальні і вантажопідіймальні машини. До вантажопідіймальних машин відносяться підіймачі та крани. Серед підіймачів найбільш поширені — ліфти, електро-та автонавантажувачі. Серед вантажопідіймальних кранів широко використовуються баштові, козлові, мостові крани, кран-балки та електроталі.

До вантажопідіймальних кранів ставляться підвищені вимоги щодо міцності та надійності їх кінематичних ланок, а також їх стійкості.

Вантажопідіймальні крани повинні бути обладнані наступними запобіжними пристроями: сигналізацією, кінцевими вимикачами для автоматичної зупинки механізмів пересування крану, ходового візка та підіймання вантажозахогшювальних органів: блокуванням для автоматичного зняття напруги з крана при виході людини на галерею, блокуванням дверей кабіни: дзвінка для сигналізації: протиугінними пристроями: анемометрами для визначення швидкості вітру при роботі на відкритому місці.

Обмежувач вантажопідіймальності. Обмежувач вантаже ггідіимальності призначений для запобігання поломок механізмів та падіння крана у випадку перевантаження.

Обмежувач та вказівник висоти підіймання стріли. Призначений для обмеження верхнього крайнього та нижнього її положення.

Обмежувач висоти підіймання гака Призначений для запобігання впирання гакової обойми в блок або стрілу і являє собою пристрій, котрий автоматично вимикає вантажну лебітку під час підходу гака до блок)' головки стріли.

Обмежувач повороту башти. Призначений для обмеження кута закручування кабеля в межах двох обертів.

Обмежувач пересування крана. Призначений для вимкнення механізму пересування в кільцевих ділянках підкранового шляху.

Протиугінні пристрої. З метою запобігання випадкового пересування та перекидання крана під дією сильного вітру рами ходових візків між колесами встановлюють кліщові захвати.

Анемометри. Вони призначені для вимірювання швидкості вітру та автоматичного ввімкнення сирени, котра сповіщає про силу вітру, при котрій слід припинити роботу крана

Сигналізація. Для світлової сигналізації передбачене ввімкнення ламп:

зеленої — якщо швидкість вітру менша, ніж гранична: жовтої — якщо з'являються пориви вітру, швидкість котрих сягає граничного значення: червоного — коли швидкість вітру та тривалість його поривів небезпечні для роботи крана. Для захисту давача швидкості вітру, котрий встановлений на верхній частині башти, передбачено блискавкозахист. Вказівний пульт анемометра встановлюється в кабіні машиніста.

Звуковий сигналізатор небезпеки наближення до ЛЕП. Стрілові самохідні крани обладнуються приладами, котрі сповіщають звуковим сигналом про наближення стріли крана до проводів електричної мережі або до лінії електропередач.

1.3 БЕЗПЕКА ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

Кількість транспортних шляхів та їх ширина залежать від кількості та насиченості вантажопотоків конкретного виробництва. При цьому до уваги беруться зручність і безпека руху.

З метою забезпечення безпеки на території підприємства та в цехах вивішуються схеми руху транспорту та робітників. Ширина воріт для автотранспорту повинна бути на 1,5 м ширшою, ніж ширина автомобіля, але не менша 4,5 м. Максимальна висота вантажу, котрий навантажується на автомобіль, повинна бути не більше 3,8 м над рівнем дороги, а ширина — не більше 2,5 м.

Переходити колії дозволяється лише у визначених місцях (переходах), обладнаних настилами. На території підприємства швидкість руху автотранспорту повинна бути 10 км/год. Така швидкість допускається тоді, коли шлях вільний, його добре видно, коли немає знаків, що обмежують швидкість і забезпечується безпека руху.

Проїжджа частина повинна бути розміченою. Межі проїжджої частини повинні бути встановлені з врахуванням габаритних розмірів транспортних засобів разом з вантажами, що перевозяться. Відстань від межі проїжджої частини до елементів конструкції будівель та обладнання повинна бути не менше 0,5 м, а при русі людей— не менше 0,8 м.

3.4 БЕЗПЕКА ВНУТРІШНЬОЦЕХОВОГО ТРАНСПОРТУ

За необхідності міжцехових переміщень вантажів всіма видами безрейкового транспорту при двосторонньому русі влаштовують магістральні проїзди. Ширина проїздів для автомобілів, електронавантажувачів — 5,5 м. Ширина проїздів та відстань між верстатами і робочими місцями для підлогового транспорту залежить від виду та вантажопідйомності транспортних засобів, способів організації руху (односторонній, двосторонній, без розвороту, з розворотом на 90 або 180°) від розташування обладанання і робочих місць.

Дата добавления: 2014-01-04