Гігієна сну

Гігієнічні вимоги до організації прогулянок.

Гігієнічні вимоги до організації навчальних занять в дошкільних установах.

Гігієнічні вимоги до режиму харчування.

Гігієна ігрової діяльності.

Режим дня дітей дошкільного віку.

Режим дня дітей ясельного віку.

План

Тема 3. Режим дня в дошкільних установах.

У нашій країні виховання дітей дошкільного віку в колективах носить масовий характер. Завдання, зміст і форми учбово-виховного процесу в цих установах визначені типовою програмою навчання і виховання дітей, затвердженою Міністерством освіти України. Вона складена з урахуванням вікових морфофункціональних особливостей дітей і передбачає послідовне і своєчасне формування у них понять, уявлень, умінь і навичок.

Одна з обов'язкових умов ефективної реалізації програми виховання — чітке виконання оптимального режиму дня. Цим визначається необхідність комплектування дитячих груп за віком.

У об'єднаних дошкільних установах до ясельного (переддошкільного) віку відносять дітей до двох років, старше за два роки включають в дошкільні групи. У роздільно функціонуючих установах є деякі особливості вікового комплектування: у дитячих яслах виховуються діти до трьох років, в дитячих садах — від трьох до семи років.

1. Режим дня дітей ясельного віку. Для дітей ясельного віку характерні швидкий темп фізичного і нервово-психічного розвитку, велика чутливість і низька опірність організму різним зовнішнім несприятливим діям, навіть слабким. Відмітною особливістю вищої нервової діяльності дітей є низька межа працездатності клітин кори великого мозку. Чим менше дитина, тим яскравіше виражені ці особливості.

Виховання дітей раннього віку повинне бути направлене на розвиток органів чуття (сенсорний розвиток), пасивній і активній мові, формуванню рухів. У ранньому дитинстві вирішальну роль в розвитку дитини грає спілкування з дорослим. З віком, у міру розширення особистого досвіду, розвитку здібностей до наслідування і розуміння мови зростає роль впливу однолітків і самостійних дій дитини.

Для дітей першого року життя встановлено чотири вікові режими. У зв'язку з низьким рівнем працездатності нервових клітин в добовому бюджеті часу дітей цього віку передбачаються велика загальна тривалість сну, більше періодів сну (4-3) і коротші періоди неспання. У віці від 2 до 10 міс. у дітей яскраво виражена харчова домінанта. Визначальним в їх поведінці і емоційному стані є задоволення фізіологічних потреб у сні та їжі. Тому в режимі передбачається певна послідовність основних компонентів: сон - прийом їжі - неспання. Дитина, що відпочила під час сну, з апетитом їсть, задовольнивши потребу в їжі — грається в гарному настрої. У свою чергу різносторонні виховні прийоми сприяють організації активної гри, під впливом якої поліпшується сон.

Час неспання використовується для гігієнічного догляду та занять грою. Обов'язковою умовою є проведення всього періоду неспання в манежі, а починаючи з 7—8 міс., у міру оволодіння навиком повзання, — на обгородженій бар'єром частині підлоги. Для стимуляції самостійної діяльності дитини обов'язковий набір різноманітних яскравих іграшок.

У віці від 9—10 міс. до 1,5 років вплив харчової домінанти слабшає; число періодів сну скорочується до двох, подовжується і стає активнішим неспання: воно заповнюється іграми, заняттями і гігієнічним доглядом. Розширюється самостійна діяльність дитини. Для неї необхідне різноманітніше устаткування ігрових кімнат.

У режимі дня дитини l,5-2 років залишається тільки один денний сон тривалістю 2,5-3 год. Відповідно до 5-5,5 год. збільшується тривалість безперервного неспання. Скорочення часу на їжу, умивання, одягання створює можливість для триваліших і різноманітніших організованих і самостійних ігор, спеціальних занять. Протягом тижня планується 10-11 занять, зокрема 4 - по розвитку мови і ознайомленню з тим, що оточує, 3 - дидактичні ігри по сенсорному вихованню, 2 - по розвитку рухів і 2 музичних. Щодня проводять по два заняття — в першу і другу половину дня тривалістю 8-10 хв. кожне. Нестійкість уваги, неможливість тривало зосередитися, часті відволікання дітей до 1,5 років — все це обумовлює доцільність індивідуальних занять або з невеликими (не більше 5-6 дітей) групами. Показником ефективності занять і організованих ігор є використання дитиною набутих умінь в самостійній діяльності.

Процеси виховання і навчання, організація режиму знаходять віддзеркалення в динаміці нервово-психічного, фізичного розвитку і в реакціях поведінки дітей. Якщо режим раціональний, точно виконується, індивідуалізований відносно тих, у кого є відхилення в здоров'ї, всі діти спокійні, активні, рухомі, зайняті різноманітною самостійною ігровою діяльністю. Зміни поведінки, що виявляються в безпричинному частому плачі, капризах, відмові від їжі, важкому і тривалому засипанні свідчить про невідповідність режиму росту і функціональним можливостям центральної нервової системи дитини і служать сигналом для обов'язкової корекції розпорядку дня.

2. Режим дня дітей дошкільного віку. Дітей дошкільного віку відрізняє яскраво виражена потреба в рухах, для них характерні рухова активність, вдосконалення і ускладнення мовної функції і розумової діяльності, оволодіння складними руховими навиками.

Виховний процес будується на основі режимів дня, розроблених для п'яти вікових груп: перша молодша (2-3), друга молодша (3-4), середня (4-5), старша(5-6), підготовча (5-7).

Структура режимів, послідовність і чергування окремих його компонентів єдині для всіх вікових груп. Відмінності полягають в їх тривалості. Перш за все це стосується подовження з віком часу, що відводиться для занять, скорочення тривалості денного сну і тих елементів режиму, в проведенні яких все більш зростає частка самостійної діяльності дітей - прийом їжі, підготовка до занять і прогулянок.

Режим дня дітей старшої групи (5-6 років) представлений в двох варіантах. Один з них відображає день, коли в розкладі передбачаються два заняття, а другою — дні з трьома заняттями. При пролонгованому учбовому дні відповідно виявляється укороченою прогулянка.

Враховуючи необхідність виховання дітей спільними зусиллями дошкільної установи та сім'ї і для забезпечення спадкоємності в організації розпорядку дня рекомендовані режими чітко визначають ті компоненти, які повинні здійснюватися вдома до приходу в дитячий сад і після виходу з нього, що в цілому складає приблизно 12-14 год. на добу. З цього часу близько 10 год. відводиться для нічного сну, а в решту часу передбачаються прогулянки, гігієнічні і загартовуючі процедури, спокійні ігри. Повноцінність і ефективність виховної роботи в дитячому саду значною мірою залежать від того, як організовано життя дитини в сім'ї.

Вивчення динаміки працездатності дітей дошкільного віку в тижневому циклі виявило її істотне зниження до кінця тижня не дивлячись на чітке виконання за часом встановленого учбово-виховного режиму. Дані дослідження причин такої несприятливої динаміки показали, що близько 75-80% часу перебування в дитячому саду діти знаходяться в малорухливому стані. Частка активної рухової діяльності складає не більше 18-25% часу неспання дітей, тобто вона удвічі менше їх природної потреби в русі.

3. Ігрова діяльність — ефективний засіб виховання. У іграх різного вигляду (сюжетно-ролевих, дидактичних, з будівельними матеріалами, музично-дидактичних, рухомих) вирішуються багатообразні педагогічні завдання: виховання етичних якостей, відчуттів колективізму, волі. У іграх діти пізнають навколишній світ. Ігри сприяють також розвитку органів чуття, формуванню складних процесів розумової діяльності — довільної уваги, логічного мислення, мови, уяви, пам'яті. Проте слід враховувати, що характер, інтенсивність ігор і пов'язані з ними енерговитрати різні і відповідно не однаковий вплив їх на організм дитини. Так, дидактичні ігри певною мірою аналогічні учбовим заняттям. Вони, так само як і сюжетно-ролеві та ігри з будівельними матеріалами, характеризуються малою рухливістю, так як забезпечуючи емоційне забарвлення не дають рухової розрядки. Це завдання виконують рухомі ігри. Вони сприяють зміцненню організму, підвищенню його витривалості, вдосконаленню рухів, вихованню спритності, сміливості, ініціативи, швидкості реакцій, організованості, здатності орієнтуватися в просторі і ситуації, тренуванні гальмівних процесів.

Організація ігрової діяльності протягом дня повинна здійснюватися з урахуванням раціональності поєднання різних режимних процесів і характеру зрушень, які під їх впливом відбуваються в організмі дитини.

Рухомі ігри, хороводи, з м'ячем доцільно проводити в ранкові години для зняття гальмування після сну, перед заняттями статичного характеру і в перервах між ними для попередження стомлення. Ігри з бігом, стрибками, метанням і ловом, ігри-естафети, елементи спортивних ігор (городки, баскетбол, футбол, хокей, бадмінтон, настільний теніс) і спортивні вправи (катання на санках, ковзанах, велосипедах, самокатах, ходьба на лижах, ковзання) включаються в прогулянки, істотно підвищуючи їх ефективність. Вони сприяють відновленню працездатності за рахунок задоволення потреби в активній руховій діяльності. Не можна дозволяти дітям грати в рухомі емоційні ігри перед сном — це порушує його повноцінність. Не рекомендуються такі ігри і перед прийомом їжі, оскільки вони викликають у більшості дітей різке зниження секреції травних соків і як наслідок - погіршення апетиту, травлення і засвоєння їжі.

Одним із заходів для зниження гіпокінезії під час ігрової діяльності в приміщенні є короткочасні (1-2 хв.) рухові розрядки (стрибки, підскоки — в старшому віці з скакалками).

Необхідні і улюблені «учасники» дитячих ігор — іграшки. Діти більше цінують іграшки, які спонукають їх до дії (будівельні набори, м'ячі, скакалки, обручи, віжки та ін.). Такий ігровий матеріал стимулює ініціативу, винахідливість, тренує рухи.

Праця в дошкільному віці, особливо у малюків, пов'язаний з грою. Але вже в 5-6 років діти розрізняють працю і гру і починають розуміти важливість виконання навіть нецікавої, але необхідної роботи. Трудове виховання дітей в молодших групах направлене на розвиток навичок самообслуговування (уміння самостійно одягатися, роздягатися, умиватися, та ін.); діти надають елементарну допомогу при сервіровці столу, підготовці до занять, в догляді за рослинами, акваріумом.

Види і зміст праці старших дошкільників різноманітніші та складніші. Це — самообслуговування (допомога в прибиранні ліжок, зміні постільної білизни, прання особистих речей, чищення взуття і нескладне лагодження одягу); господарська праця (сервіровка столу, підготовка до занять, миття іграшок, прибирання шаф, допомога в прибиранні ігрових, веранд, догляд за ділянкою); праця на природі (догляд за тваринами, рослинами, перекопування і спушення грядок, висадження розсади, поливання, прополка); ручна праця (виготовлення виробів з паперу, картону, природних матеріалів, робота з тканиною, нитками, спицями, гачком та ін.).

Ручна праця позитивно впливає на вдосконалення рухових можливостей кистей дитини. Під впливом ручної праці поліпшується швидкість рухів. Ці якості дуже важливі для виконання майбутньої учбової роботи в школі.

Праця здійснюється по самостійному задуму і у вигляді індивідуальних і колективних доручень, адресованих всій групі одночасно або маленьким підгрупам. Тривалість її не повинна перевищувати в старшій і підготовчій групах 20-25 хв. Працю в природі краще планувати під час другої прогулянки.

4. Харчування організовується так, щоб між окремими прийомами їжі витримувалися перерви не більше 4 год. Суворе дотримання встановлених годин прийому їжі служить умовнорефлекторним подразником харчового збудження, забезпечуючи активну секрецію травних соків і хороше засвоєння поживних речовин. Формування харчових умовнорефлекторних реакцій вже в дошкільному віці має важливе значення для профілактики розладів і патології органів травлення.

Для дітей дошкільного віку їжа є і виховним моментом, в процесі якого прищеплюються гігієнічні навики: звички обов'язково мити перед їжею руки, користуватися індивідуальними серветками, столовими приладами, самостійно і акуратно є, ретельно прожовувати їжу, полоскати рот після їжі.

У режимі дня на чотири прийоми їжі відводиться від 2 год. в молодшій до 1 год. 25 хв. в підготовчій групах. Проте дитина з'їдає сніданок приблизно за 10-15 хв., обід — за 20-25 хв., полудень — за 7-10 хв., вечеря — за 10-15 хв., тобто в цілому витрачає на їжу 55-70 хв. Неприпустимо, щоб дитина сиділа за столом довше, ніж це необхідно для того, щоб вона добре прожувала їжу і, не поспішаючи, з'їдала відведену порцію. Якщо ця вимога не дотримується, то продовжується особливо стомливий для дітей статичний стан, сприяючи формуванню у них негативного відношення до їжі і розвитку анорексії нейрогенного характеру.

5. Заняття — це основна форма виховно-освітньої роботи, що має істотне значення для розумового розвитку дітей дошкільного віку і підготовки їх до школи. Навчання здійснюється по певній системі з урахуванням вікових особливостей дітей при поступовому і послідовному ускладненні змісту. Воно повинне бути направлене не тільки на оволодіння дітьми відомою сумою елементарних знань і умінь, але і на формування у них здатності орієнтуватися у взаємозв'язку явищ, кількісних співвідношеннях, тобто на розвиток логічного мислення, інтенсивній розумовій діяльності. Мета навчання — дати дітям певний об'єм знань і створити базу для освоєння матеріалу програми, передбаченого для наступної вікової групи, а також для майбутнього навчання в школі. Наприклад, для освоєння грамоти необхідний розвиток фонемного слуху як основи розвитку мови; для освоєння математичного розділу шкільною програми уміння оперувати простими математичними поняттями, складати і вирішувати елементарні задачі; для формування графічних навиків (листи) —розвиток тонкої координації і швидкості рухів кисті. Типовою програмою навчання і виховання передбачені різноманітні по характеру заняття. Залежно від віку планується від 10 до 19 занять на п'ять днів тижня, виключаючи суботу.

У групах дітей 2-3-річного віку щодня проводиться два заняття (вранці і увечері) по 15-20 хв. кожне. У групах 3-4 і 4-5-річних дітей також по два заняття, але в один з днів тижня передбачається фізкультурне (третє) заняття під час прогулянки.

Мал. Латентний період рефлекторних реакцій (м/с) залежно від поєднання занять різного характеру.

1.поєднання занять «важке — легке»; 2.поєднання занять «важке — динамічне» (музичне); 3.поєднання занять «важке — динамічне» (фізкультурне); а — до занять (результатний); б — після першого «важкого» заняття; в — після другого заняття.

У старшій групі (5—6 років) розпорядок занять складніший: чотири дні діти займаються по 3 рази (у цих випадках загальна тривалість занять, включаючи перерви, складає 1 год. 25 хв.) і один день — 2 рази (загальна тривалість 1 год).

У підготовчій групі учбове навантаження помітно вище: чотири дні проводиться по чотири заняття, при цьому загальна їх тривалість з перервами складає 1 год. 50 хв. і один день — три заняття.

Таблиця. Раціональна тривалість (у хвилинах) занять різного характеру в дошкільних групах.

Характер занять	Вікова група (в роках)
2-3	3-4	4-5	5-6	6-7
Важкі
Легкі	10-15	10-15	15-20	20-25	25-30
Динамічні

При побудові важких учбових занять необхідно враховувати, що близько 5 хв. продовжується процес впрацьовування, тому спочатку пропонується повторення пройденого матеріалу, потім пояснення і закріплення нового. Останні 5 хв. йдуть на тлі початку фізіологічного стомлення, для його профілактики необхідно в другій половині заняття проводити короткочасний (2-3 хв.) активний відпочинок у вигляді фізкультхвилинки. У перерві між заняттями слід проводити ігри динамічного характеру і вправи для відпочинку очей. Це є ефективним засобом попередження перевтоми і виникнення зорових розладів.

На заняттях необхідно широко використовувати наочну допомогу, дидактичні ігри, спостереження за живою природою, тобто проводити їх в такій формі, яка, з одного боку, відповідає особливостям сприйняття дітей, а з іншої - викликає їх зацікавленість, активність, спонукає до творчості. Така методика певною мірою визначається розвитком другої сигнальної системи і характером взаємин її з першою. У дітей 3-5 років у виробленні умовних рефлексів безпосередні сигнали грають більшу роль, ніж слово. У 5-7-річних під впливом виховного процесу друга сигнальна система досягає вищого рівня розвитку, взаємодія двох сигнальних систем стає міцнішою і роль словесних сигналів зростає.

Мал. Динаміка функціонального стану центральної нервової системи дітей підготовчих і старших груп дитячого саду протягом тижня. 1.Число рухів за 30 хв.; 2.Число відволікань за 30 хв.; 3.Латентний період.

Проте найефективніше умовні рефлекси у дітей 5-7 років формуються при поєднанні наочного показу із словесною інструкцією. Як показали дослідження останніх років, фізіологічні особливості діяльності мозку дітей цього віку вимагають максимального використання наочного методу навчання.

Функціональний стан центральної нервової системи дітей дошкільного віку відрізняється по днях тижня, його динаміка в тижневому циклі представлена на мал. В понеділок виявляються низькі показники функціонального стану центральної нервової системи, що найчастіше пояснюється порушеннями режиму в домашніх умовах. Оптимальні рівні цих показників спостерігаються у вівторок і середу. Починаючи з четверга і дуже помітно до кінця тижня працездатність знижується, відображаючи наростаюче стомлення, особливо виражене в суботу. Ці дані слід обов'язково враховувати при складанні розкладу занять.

У всіх групах протягом тижня по учбовому плану передбачається п'ять динамічних занять (фізкультура і музика). Їх слід проводити щодня і тим самим виключити поєднання протягом дня двох динамічних занять. Загальне число важких занять в тиждень в старшій групі — 5, в підготовчій - 10. Вони розподіляються протягом тижня також рівномірно, причому якщо в розкладі два важкі заняття, то між ними слід поставити динамічне. Фізкультуру доцільно включати в розклад на понеділок для ефективного відновлення функціонального стану центральної нервової системи дітей, а також в середу або четвер, щоб забезпечити вищі показники працездатності не тільки в цей, але і в наступний день. У вівторок і середу можна дати важче учбове навантаження. В суботу заняття не проводяться.

Не рекомендується фізкультуру проводити першим заняттям, оскільки фізичні навантаження викликають стан кисневої «недостатності», на тлі якої подальші важкі заняття виявляться особливо утомливими. Навпаки, якщо фізкультура стоїть за розкладом останньою, то киснева «недостатність» швидко компенсується на наступній за ним прогулянці.

Двічі на рік — на початку січня і в кінці березня — необхідно на тиждень звільнити дітей від учбових занять. У канікулярний час ширше використовуються всі форми роботи по фізичному вихованню.

6. Прогулянки — надійний засіб оздоровлення, зміцнення організму, профілактики стомлення. У режим дня дітей в садку-яслах включено дві обов'язкові прогулянки, а третю рекомендується проводити в сім'ї. Загальна тривалість прогулянок 3 год. 50 хв. — 4 год. 30 хв. Для збільшення часу перебування дітей на свіжому повітрі доцільно вранці приймати їх на ділянці.

Прогулянки дозволяють істотно різноманітити діяльність дітей. Чергування спокійних і рухомих ігор, фізичних вправ, трудових процесів, спостережень в природі визначає оздоровчий і виховний ефект даного компоненту режиму. При правильній організації і достатній тривалості прогулянок задовольняється приблизно 45% добової потреби дітей в активній руховій діяльності. Скорочення ж прогулянок або погана їх організація підсилює гіпокінезію, не забезпечує повноцінного відпочинку дітей.

Вивчення режиму в дитячих садах показало, що ранкова прогулянка в дні з фізкультурними і музичними заняттями скорочується з 2 до 1 год. Друга прогулянка нерідко відміняється через мокрий одяг і взуття. Складність проведення третьої (вечірньою) прогулянки пов'язана з тим, що чергова нічна няня — одна на дві групи. Йдучи з дитячої установи додому, діти далеко не завжди увечері гуляють. Тривалість прогулянок може скорочуватися, якщо затягується час підготовки до них (одягання). Прогулянка, як будь-який інший елемент організації життя дітей, повинні бути продумані, сплановані і організовані вихователем з урахуванням того, що передує їй і що слідуватиме за нею. Якщо перед прогулянкою заняття статичні, її потрібно почати руховою розрядкою — рухомою грою або фізичними вправами, а потім надати дітям можливість самостійної діяльності, чергуючи ігри, спостереження, працю. Після динамічних занять рухому гру слід запропонувати дітям в середині прогулянки, а не в кінці її, щоб виключити негативний вплив фізичних навантажень на наступний за прогулянкою прийом їжі. Закінчуватися прогулянки повинні спокійними іграми.

7. Сон в режимі дошкільників представлений у вигляді нічного (10-11 год.) і денного (1,5-2 год.). Необхідність денного сну визначається тим, що діти цього віку можуть знаходитися в стані безперервного неспання тільки 5,5-6 год. Триваліше неспання — надмірне навантаження для їх нервової системи. Достатньо тривалий сон — надійний засіб профілактики глибоких змін реактивності кори великого мозку, астенізації нервової системи і виникнення невротичних станів у дітей. Це особливо важливо для дітей, що знаходяться в умовах інтернату. Тим часом саме у них тривалість нічного сну нерідко скорочується за рахунок періоду засипання (у деяких збудливих дітей він затягується до 2 год.). Нормалізації сну сприяють вечірня прогулянка і пізніше (на 1 год) укладання. Іррадіації сонного гальмування перешкоджають вогнища підвищеної збудливості в корі великого мозку. Тому шкідливі безпосередньо перед сном і прийом їжі збудливі ігри. Необхідно, щоб в спальні було тихо, спокійно; за наявності охайного зручного ліжка, одяг і оптимальній температурі повітря (19°С для середньої смуги) діти засипають швидше і добре сплять. Важливо, щоб в приміщення поступало достатньо-свіжого повітря, оскільки під час сну споживання кисню збільшується. Крім того, рух повітря є ефективним подразником, який прискорює настання сну і підтримує його фізіологічну повноцінність. У цьому плані оптимальний варіант — денний сон на веранді. Обов'язкова умова — суворе дотримання режиму, тобто певного годинника відходу до сну, це формує у дітей рефлекс на якийсь час, вони швидко засинають.

Дата добавления: 2014-01-04