Організація і представлення даних, файлова система

Файл — цілісний набip однотипних за структурою, призначенням i способом використання даних, який мєе унікальну назву та адресу, зберігаетъся на зовнішньому носєвi інформації та який під час передавання чи обробляння розглядають як одне ціле.

Кожен файл мае власну назву (ім'я), що може складатися з українських та англійських літер,

цифр та різних службових символів. Назва файлу складаетъся з двох частин, роздшених між

собою крапкою, — назва.розширення. Розширення вказуе тип файлу, наприклад ехе або соm — файл програми; sys — системний файл; bat — командний; doc або txt — текстовий документ; jpg, bmp або cdr — графічний файл; wav або mid — звуковий файл.

Формат файлу — визначений порядок (шаблон) розміщення знаків (символів) у файлі, що його використовують програми під час записування та зчитування даних.

Файлова система — частина будь-якт операційної системи, що відповідає за оргатзацію зберігання та доступу до тформації на будь-яких и носіях.

Файлова система включае:

• сукупність ycix файлів на диску;

• набори службових структур даних, що їx використовують для керування файлами (такими структурами є папки, таблиці розподілу вільного та зайнятого дискового простору);

• комплекс системних програмних засобів, що реалізують керування файлами (операціями створювання, зчитування, записування, змінювання назви, piвнiв доступу, пошуку тощо).

прикладне програмне забезпечення.

До прикладного програмного забезпечення належать програми, призначені розв'язувати конкретні завдання в різних сферах діяльності людини.

Основні групи прикладних програм.

§ Обробки тексту

§ Видавничі системи

§ Електронні таблиці

§ Системи управління базами даних

§ Математичні пакети

§ Системи оптичного розпізнавання

§ Програми-перекладачі та ел. словники

§ Графічні растрові редактори

§ Графічні векторні редактори

§ Системи підготовки мультимедійних публікацій

§ Програми для ВЕБ-дизайну

§ Антивірусні програми

§ Програми-архіватори.

Операційна система Windows.

Елементи графічного інтерфейсу Windows XP.

Для спілкування з користувачем у Windows використовується графічний інтерфейс, який відображає інформацію на екрані у вигляді різних малюнків. Основними елементами графічного інтерфейсу є Робочий стіл, Головне меню і Панель задач.

Робочий стіл є більш-менш точною копією звичайного письмового столу. На ньому знаходяться органи управління програмами, розташовані спеціальні папки, значки програм, вікна працюючих додатків, окремі документи тощо.

У лівій частині Робочого столу знаходяться піктограми (значки) спеціальних папок, що визначають можливості виконання операцій над об’єктами комп’ютерів локальної мережі.

Наприклад, значок Мой компьютер дозволяє ознайомитися із ресурсами, доступними даному комп’ютеру. Подвійне клацання по цій піктограмі відкриває вікно папки, що містить значки локальних і приєднаних за допомогою мережі дисків, і має засоби для доступу до Панелі управління і папок користувача, що використовуються ним найчастіше.

Системна папка Корзина дозволяє знищувати непотрібні файли і відновлювати помилково видалені об’єкти.

Значок Сетевое окружение відкриває вікно папки, в якому знаходяться значки, що представляють усі комп’ютери та сервери робочої групи, а також значок Вся сеть, за допомогою якого можна отримати доступ до інших робочих груп мережі.

У лівій частині екрану можуть знаходитися також організовані в стовпці значки з маленькими стрілками у нижньому лівому куті . Ці значки із стрілками називають ярликами. Ярлик – це покажчик (посилання) на деякий об’єкт, що зберігається десь на диску. В будь-який момент можна отримати доступ до програм і документів, створивши для них ярлики на Робочому столі. Надалі можна легко запустити програму подвійним клацанням по відповідному ярлику.

Панель задач

У нижній частині екрану розташовується Панель задач, що служить для запуску програм і швидкого перемикання між ними. В лівій частині Панелі задач знаходиться кнопка Пуск, за допомогою якої можна здійснити доступ до груп встановлених в системі програм і запустити їх. Справа від кнопки Пуск на Панелі задач можуть розташовуватися панелі швидкого запуску, каналів, адрес, Робочого столу, а також створені користувачем нові панелі інструментів.

Центральне місце на Панелі задач резервується для відображення даних про запущені задачі. При відкритті на Робочому столі вікна нової програми, на Панелі задач автоматично з’являється відповідна цій програмі кнопка з зображенням піктограми задачі і назвою програми. Щоб зробити задачу активною, достатньо клацнути мишею по відповідній кнопці. Після закриття вікна відповідна йому кнопка зникає з Панелі задач.

У правій частині Панелі задач знаходиться область повідомлень (панель індикації), в якій можуть відображатися індикатори стану системи (наприклад, зображення принтера під час роботи, регулятор рівня гучності звуку і т.д.). Мовна панель автоматично відображається на Панелі задач, якщо використовується декілька мов або розкладок клавіатури. В правому куті Панелі задач розташований значок годинника. Для перегляду та зміни параметрів треба встановити курсор миші на будь-який системний індикатор і виконати по ньому подвійне клацання мишею. Значки, що не використовуються в даний час, можуть бути прибрані з панелі індикації. У цьому випадку на краю панелі з’являється спеціальна кнопка Натиснувши її, можна розгорнути панель індикації. При цьому будуть показані всі значки, а кнопка змінить свій вигляд на . Клацнувши мишею на будь-якому значку, можна запустити зв’язану з ним програму. Якщо ніякі дії виконуватися не будуть, панель індикації знову буде згорнута.

За замовчуванням Панель задач розташовується вздовж нижнього краю Робочого столу. Проте її можна перемістити в інше місце екрану. Для цього достатньо встановити курсор миші на вільне місце Панелі задач (місце, не зайняте жодною з кнопок) і, натиснувши ліву кнопку миші, перетягнути її до однієї з вільних границь екрану.

На відміну від місця розташування Панелі задач, розміщення готових або створених користувачем панелей інструментів може бути довільним або обмежуватися Панеллю задач.

Розмір Панелі задач можна змінювати. Для цього слід розташувати курсор миші на внутрішній межі Панелі задач і, коли він прийме вигляд подвійної стрілки, перетягти цю межу в нове положення при натиснутій лівій кнопці миші. Максимальний розмір Панелі задач не може перевищувати половини Робочого столу.

Аналогічно змінюються і розміри панелей інструментів.

Головне меню операційної системи.

Головне(каскадне) меню операційної системи призначене для запуску програм і керування роботою комп’ютера.

Головне меню Windows XP відкривається клацанням мишею по кнопці Пуск або натисненням кнопки <Win> (кнопка на клавіатурі з логотипом Windows), або клавіатурної комбінації <Ctrl+Esc>. У верхній частині меню вказується ім’я користувача, що зараз працює на комп’ютері, поряд з іменем розташовується малюнок, зв’язаний з даним користувачем.

В центральній частині меню зліва і справа розміщуються команди. У верхній частині зліва знаходяться команди, що завантажують важливі програми, наприклад призначені для роботи в Інтернеті. Вони завжди доступні для завантаження і складають список закріплених елементів. Команди, розташовані нижче, складають список програм, що використовуються найчастіше. Ще нижче розташована команда Все программы, що відкриває доступ до програм і груп програм, встановлених на комп’ютері. Команди Головного меню, відмічені значком , мають власні підменю, які розкриваються автоматично при встановленні на них курсору миші. Переміщуючись по ланцюжку таких допоміжних меню, користувач отримує можливість запускати на виконання програми, відкривати документи, виконувати інші дії.

Справа в центральній частині меню розташовані команди перегляду змісту важливих папок вашого комп’ютера, а також команди настроювання системи. З їх допомогою можна отримати довідкову інформацію, переглянути раніше створені документи і виконати багато інших дій.

В нижній частині меню розташовані команди для завершення роботи Windows. Пункти Закінчення роботи і Вимкнути або Перезавантажити. Вимкнути комп’ютер можна за допомогою комбінацій клавіш <Alt+F4> і <Enter>.

Користувач може додавати в Головне меню свої елементи. Як правило, це назви тих програм, папок і документів, які використовуються найчастіше. Вони розташовуються у верхній частині меню і відокремлюються від основних команд горизонтальною лінією.

Щоб змінити зміст пункту Програми потрібно клацнути правою клавішею миші та виконати команду Открыть – отримаєте доступ до папок з ярликами програм, що є в меню. Ці ярлики можна вилучати або вставляти нові – отримаємо нову конфігурацію меню.

Структура вікон у Windows

Основним елементом, за допомогою якого здійснюється спілкування користувача з прикладними програмами, є вікно – прямокутна ділянка на екрані монітору, обмежена рамкою.

У Windows існує три основних типи вікон:

· головні вікна (вікна додатків). В заголовку вказується назва програми, якій належить дане вікно, нижче заголовку розташовується рядок меню. Вікна додатків містять програми або папки, їх можна переміщувати в будь-яке місце Робочого столу, розкривати на весь екран або згортати в кнопки на Панелі задач.

· вторинні вікна (вікна документів), утворені програмами. Містять у заголовку назву документу, що обробляється. Можуть переміщуватися лише в межах головного вікна і розгортатися до розмірів головного. В згорнутому стані вони перетворюються в мініатюрні заголовки, що розміщуються в нижній частині головного вікна. Вторинні вікна не мають меню.

· вікна діалогу, що використовуються для введення додаткової інформації. Містять у рядку заголовку назву запиту (хоча сам заголовок може бути відсутнім). Вікна діалогу завжди виводяться поверх інших вікон і можуть переміщуватися по всьому екрану. Звичайно подальша робота не можлива, поки не дана відповідь на запит, і це вікно не закрите.

Основні структурні елементи вікна Windows

Зовнішній вигляд вікон може бути різноманітним, проте є ряд елементів, присутніх у більшості вікон. Межі. Рамки, що обмежують вікно з чотирьох боків, називаються межами. Розміри більшості вікон можна змінювати, перетягуючи межі мишею.

Рядок заголовку (заголовок вікна). Містить назву програми в головному вікні або документу у вторинному вікні.

Кнопка системного меню. Зліва в рядку заголовку знаходиться значок системного меню, який не має стандартного вигляду і залежить від вмісту вікна. Так, наприклад, для папки виводиться значок , для накопичувача – і т. д. Клацання по значку системного меню відкриває список найпростіших команд управління вікном, за допомогою якого можна переміщувати його і змінювати розміри.

Кнопка Закрыть , що розташована з правого боку заголовку, закриває документ (папку) або завершує роботу додатку.

Кнопка Свернуть прибирає вікно з Робочого столу, залишаючи лише кнопку на Панелі задач (програма при цьому продовжує виконуватися), Развернуть збільшує вікно до максимального розміру, а сама кнопка перетворюється в кнопку Свернуть в окно , яка відновлює попередні розміри вікна.

Рядок меню безпосередньо під заголовком головного вікна забезпечує доступ до більшості команд даної програми.

Панель інструментів – набір кнопок, призначених для швидкого доступу до команд, що використовуються найчастіше. Про призначення кожного з елементів можна дізнатись по спливаючій підказці, яка з’являється при наведенні покажчика миші на елемент.

Робоча область. Це внутрішня область вікна, призначена для відображення інформації даної програми.

Лінійки прокручування. Якщо висота і ширина головного або вторинного вікон не дозволяють повністю відобразити їх вміст, Windows автоматично додає в такі вікна вертикальну (справа) і горизонтальну (знизу) лінійки (смуги) прокручування, що дозволяють швидко переміщуватися вздовж документу.

Дата добавления: 2014-01-04