Тема 3. Облік касових операцій

План

1. Формування знань, умінь і навичок.

2. Використання задач на уроках.

3. Самостійна робота з економіки.

=1=

В процесі навчання економіки, як і інших навчальних предметів, вирішуються дві основні задачі: по-перше, відбувається набуття учнями знань, практичних вмінь і навичок; по-друге, здійснюється розумовий розвиток учнів і формування пізнавальних інтересів.

Є.М. Кабанова-Меллер на основі багаторічних досліджень прийшла до висновку, що при вирішенні питання про пізнавальну діяльність учнів, поряд зі знаннями, необхідно навчати раціональним прийомам (способам) розумової і практичної діяльності. Відповідно до цього учень, який оволодів прийомом, знає спосіб дії при виконанні тієї чи іншої задачі і вміє їм користуватись. Іншими словами, прийом. навчальної роботи включає знання способу (наприклад, учень знає, як визначати продуктивність праці) і вміння застосовувати ці знання (наприклад, учень вміє визначати продуктивність праці за наведеними даними). Вміння в результаті виконання вправ може перейти в навичку.

Знання, прийоми навчальної роботи і навички набуваються в єдиному процесі навчання і знаходяться у взаємодії: прийоми роботи і навички формуються на основі знань і при їх застосуванні; в свою чергу володіння ними і застосування сприяє набуттю нових знань і поглибленню старих.

Набуття учнями, знань з економіки здійснюється двома основними шляхами: І безпосереднім - від сприйняття економічних об'єктів і явищ, від наявних уявлень - до наукових уявлень і понять; опосередкованим - від наявних у учня знань, від слова вчителя і підручника - до нових понять і закономірностей. Другий шлях найбільш короткий, економічний, але він прийнятний лише в тому випадку, коли мова вчителя, слова підручника спираються на створені у свідомості учня ясні уявлення і змістовні поняття.

Набуття знань з економіки здійснюється в основному опосередкованим шляхом. Це пов'язано з тим, що вчитель, пояснюючі навчальний матеріал, спирається на наявні знання учнів, їх життєвий досвід, що дозволяє найповніше і якісніше розкрити сутність економічних явищ і закономірностей.

Основну частину знань становлять поняття. Поняття - це форма (спосіб) узагальнення предметів і явищ, форма наукового знання, що відбиває об'єктивно істотне в речах і явищах і закріплюється спеціальними термінами або позначеннями,

Вивчаючи економіку без формування понять не можна розкривати зв'язки, які існують в економічній системі, закономірності між мікро- і макропоказниками, не можна підводити учнів до провідних ідей навчального курсу.

Існує два шляхи формування понять - індуктивний (від окремого до загального: вироблення уявлень, розкриття істотних ознак, засвоєння визначення, закріплення, розширення і поглиблення змісту, систематизація шляхом виконання вправ і повторення, вміння застосовувати це поняття) і дедуктивний (від загального до окремого: спочатку визначення, робота по засвоєнню ознак і особливостей, закріплення, зв'язки із іншими поняттями). У практиці економічної освіти найчастіше використовується індуктивно-дедуктивний шлях.

Поняття можна вважати засвоєним, якщо учень:

1) знає його визначення і зміст, тобто істотні ознаки, зв'язки і відношення між ознаками;

2) має образне уявлення про економічне явище;

3) вміє самостійно застосовувати поняття при вирішенні навчальних задач.

Наприклад, поняття «альтернативна вартість» буде вважатись засвоєним, якщо учень знає визначення даного поняття, може пояснити алгоритм визначення альтернативної вартості і на основі отриманих даних побудувати криву виробничих можливостей.

Засвоєння знань характеризується активною діяльністю учнів, яка виражається в розумових операціях (аналіз і синтез, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, індукція і дедукція). В засвоєнні економічних знань особливо слід відмітити порівняння, аналіз, встановлення причинно-наслідкових зв'язків.

В навчальній роботі з економіки велике значення належить практичній діяльності учнів, в ході якої вони на практиці застосовують набуті знання, тобто в учнів формуються відповідні вміння.

Уміння - це практичні дії, які свідомо виконуються учнями на основі одержаних знань. Формуються загальні (уміння працювати з книгами, довідниками, готувати доповіді, користуватись економічними термінами) та специфічно економічні уміння (уміння читати графіки, діаграми, аналізувати статистичні дані тощо).

=2=

У навчанні учнів економіки велике значення мають економічні задачі. Вони сприяють більш міцному засвоєнню навчального матеріалу, дають можливість підвищити пізнавальну активність учнів, стають засобом формування в них знань і умінь, розвивають логічне мислення.

Розв'язуючи економічні задачі, учні повторюють, закріплюють і одержують нові теоретичні знання, застосовують їх у практичних цілях, оволодівають загальними методами виконання економічних розрахунків. Завдяки цьому досягається більш міцніший зв'язок теорії з практикою.

Вчителю при доборі або складанні задач доцільно враховувати такі вимоги: 1. Задача повинна мати практичну спрямованість.

Наприклад. Ви купуєте автомобіль в кредит на 1 рік. Ціна

автомобіля - 10 000 у.о. Первинний внесок - 20%, плата за

послугу - 10% від залишку. Розрахуйте щомісячний платіж і

суму, в яку обійшлася покупка автомобіля.

2. Умови задачі і результати її розв'язання повинні відповідати
реальній практичній ситуації.

Наприклад. Н а трьох ділянках землі отримали врожай: на кращій - 50ц, на середній - 40ц, на гіршій - 30ц. Ціна за одиницю продукції - 930 грн. Розрахувати диференціальну ренту, яку отримають на кращій і середній ділянках.

3. Застосовувати на уроках задачі з неповними даними. Такі задачі
потребують, щоб учні проводили розрахунки на основі
одержаних на уроках знань.

Наприклад. Заповніть пропущені клітинки. Сформулювати закон, який пояснює дану тенденцію.

Кількість товару	Загальна корисність	Гранична корисність

На початку залучення учнів до розв'язування даної задачі вчителю доцільно конкретизувати закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) і підвести їх до такого: по мірі насиченості певною потребою загальна корисність збільшується, а гранична корисність навпаки - зменшується.

Під час розв'язування учнями даної задачі вчитель спрямовує їхні дії на заповнення вищенаведеної таблиці у такій послідовності:

1) визначення граничної корисності споживання другої одиниці товару (загальна корисність двох одиниць товару мінус загальна корисність однієї одиниці товару: 7-4=3);

2) визначення загальної корисності споживання чотирьох одиниць товару (загальна корисність трьох одиниць товару плюс гранична корисність четвертої одиниці товару: 9+1=10);

визначення граничної корисності третьої одиниці товару (загальна корисність трьох товарів мінус загальна корисність чотирьох товарів: 9-7=2);

4) визначення граничної корисності п'ятої одиниці товару (загальна корисність п'ятьох товарів мінус загальна корисність чотирьох товарів: 10-10=0). Розв'язування економічних задач необхідно використовувати для формування в учнів навичок планування своєї діяльності, розвитку в них творчого підходу до виконання завдання, формування умінь застосовувати для розрахунку теоретичні знання і обчислювальні навички.

=3=

Привчити учнів в процесі навчання самостійно оволодівати знаннями - одне із основних завдань загальноосвітнього навчального закладу, від вдалого вирішення якого в багатьох випадках залежить подальший розумовий розвиток і виховання молоді. Випускникам після закінчення навчального закладу потрібно не тільки самостійно застосовувати отримані знання, але й оволодівати новими, постійно їх удосконалювати, бо швидке зростання науки і техніки потребує від кожного працівника, в якій би галузі він не працював, безперервного поповнення своїх знань.

Самостійність учнів при добуванні знань і їх критичне осмислення складає одну із обов'язкових умов, які забезпечують перетворення знань у переконання.

Самостійна робота включає виконання певних завдань вчителя, над якими учні працюють без його безпосередньої участі в спеціально відведений час.

Будь-яка самостійна робота так чи інакше повинна знайти відображення у відповідях, зв'язаній розповіді, в графічному виразі тощо. Основою самостійної роботи, на відміну від практичних, є набуття нових знань і їх застосування для подальшого набуття нових знань і вирішення практичних задач. Вирішальне значення для самостійної роботи мають джерела набуття знань і методи їх використання, наприклад статистичні дані і графіки для визначення місця нашої країни у світовій економіці за різними показниками, складових експортно-імпортних операцій України тощо. Тому види самостійної роботи виділяються зазвичай за основними джерелами знань: робота під час пояснення вчителем нового матеріалу, робота з підручником, додатковою літературою, з наочними посібниками, статистичними даними.

Самостійні роботи, як одна із форм організації навчальної діяльності учнів, можуть проявлятись в діях різного характеру: в осмисленні прослуханого або прочитаного матеріалу, в зборі матеріалу в процесі спостереження, в практичній діяльності, наприклад при розробці бізнес-плану, в побудові графіків, діаграм, в підготовці рефератів, докладів і т.д.

Самостійні роботи учнів включаються в усі етапи навчального процесу - пояснення нового матеріалу, його закріплення і повторення, контроль за знаннями учнів.

Самостійна робота при оволодінні знаннями зазвичай включається в процес пояснення вчителя шляхом постановки питань, які потребують обдумування нового матеріалу, звертання до тексту підручника, таблиць, графіків, ілюстрацій, проведення записів викладеного, графічного зображення, роботи із статистичними даними тощо. Значно рідше самостійна робота може передувати поясненню вчителем нового матеріалу, який використовує самостійно отримані учнями знання для пояснення нової теми.

Значне місце самостійній роботі повинно відводитись і в процесі закріплення знань. Тут велике значення має повторення раніш вивченого таким чином, щоб учні, відновлюючи в пам'яті навчальний матеріал, підішли б до нього з іншого боку, надали б його в іншій формі, чим він був вивчений на перших уроках. Це досягається шляхом поставлення запитань, які потребують відбору від загальної суми знань якихось певних властивостей і якостей економічних явищ, виділення основного, головного, порівняння з іншим навчальним матеріалом. Наприклад, при вивченні податкової системи України, учні порівнюють її з системами оподаткування в інших країнах світу, визначають її переваги і недоліки.

Розвиток активності і ініціативи учнів залежить від того, наскільки правильно вчитель добирає зміст самостійної роботи і вміло організовує її виконання.

Безпосередньо на уроці роботу учнів з літературою можна організувати, наприклад таким чином:

- видати учням завдання і запропонувати, вивчаючи відповідну літературу, скласти план виконання завдання. При наявності підручника (посібника) вчителю не обов'язково завжди пояснювати весь навчальний матеріал, передбачений програмою. Практикою встановлено, що самостійне вивчення окремих питань дає позитивні результати;

- навести деякі додаткові вихідні дані і запропонувати учням відповідну літературу для використання її під час виконання завдання;

- доручити учням виконати завдання і перевірити себе за допомогою запитань практичних завдань, наведених у навчальному посібнику,

Самостійна робота учнів в навчально-виховному процесі з економіки повинна відповідати ряду вимог:

1. Самостійна робота повинна сприяти розвитку в учнів розумової активності і творчої ініціативи.

2. Вона повинна бути посильною і спиратись на раніше отримані знання, вміння і навички і на життєвий досвід учнів.

3. При виборі змісту і видів самостійної роботи необхідно дотримуватись послідовності у зростанні труднощів, враховуючи індивідуальні особливості окремих учнів.

4. Види самостійної роботи потрібно урізноманітнити як по формі, так і за змістом, вони повинні привносити в засвоєння знань елемент «новизни», заставляти підходити до матеріалу, який вивчається, з різних боків.

5. Кожна самостійна робота повинна бути перевірена і оцінена вчителем і використана в подальшій навчальній роботі.

При вивченні економіки значне місце належить використанню умовних засобів наочності і цифрового матеріалу. Це - різноманітні таблиці, схеми, діаграми, графіки. Використовуючи їх, учні також виконують окремі види самостійної роботи. Учні самостійно аналізують зміст таблиць і діаграм, встановлюють відповідності між даними, роблять на основі аналізу необхідні висновки, самостійно за даними таблиць і діаграм складають нові.

Наприклад учні на основі аналізу статистичних даних про зміни ВВП і ВНП протягом останніх 10 років креслять графік змін ВВП і ВНП, визначають тенденції змін, які відбулися в економіці країни.

Дата добавления: 2014-01-04