Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Актуалізація показників нормативної грошової оцінки земель с/г призначення

План

Тема: Ефективність управління

Ключові поняття: ефективність управління, результативність, цільова концепція, функціональна концепція, збалансована система показників, композиційна концепція, системна концепція, баланс інтересів, аналіз рентабельності.

1. Сутність та значення ефективності управління організацією

2. Критерії та методи оцінювання ефективності менеджменту організації

3. Результативність і ефективність системи менеджменту. Показники ефективності управління організацією

 

Рекомендована література:

1. Ґріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту: Підручник/ Наук. ред. В. Яцура, Д. Олесневич. – Львів: Бак, 2001. – 624 с.

2. Дикань Н. В., Борисенко І. І. Менеджмент: Навч. посіб. – К.: Знання, 2008. – 389с.

3. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. – М.: Дело, 1999. – 800 с.

4. Пушкар Р. М., Тарнавська Н. П. Менеджмент: теорія та практика. Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Карт-бланш, 2005. – 486с.

5. Стадник В.В., Йохна М. А. Менеджмент: Підручник. Вид. 2-ге, вип.., доп. – К.: Академвидав, 2007. – 472с.

6. Хміль Ф.І. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2005. – 608 с.

 

1. Сутність та значення ефективності управління організацією

 

Одним із найголовніших завдань менеджменту є забезпечення ефективності діяльності організації.

Ефективність організації – здатність організації існувати і досягати поставлених цілей із найвигіднішим співвідношенням результатів і витрат.

З теорії економіки та менеджменту відомо, що ефективність розглядається як відношення отриманого ефекту (тобто результату) до витрат ресурсів, що забезпечили одержання згаданого ефекту. Тобто:

 

На будь-якому рівні організації менеджери намагаються досягати високих результатів. Однак загальна згода щодо змісту категорії “ефективність управління” відсутня.

У практичній діяльності доцільно використовувати будь-яку з наведених нижче концепцій в залежності від ситуації.

Цільова концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої діяльність організації спрямована на досягнення певних цілей, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення поставлених цілей.

У відповідності до цільової концепції організаційної ефективності розроблена цільова концепція ефективності управління. Визначена за цією концепцією ефективність управління має специфічну назву: широка ефективність управління або результативність управління.

Не зважаючи на свою привабливість та зовнішню простоту, застосування цільової концепції пов’язане із низкою проблем:

- досягнення цілі не завжди є легко вимірюваним;

- організації здебільшого намагаються досягти декількох цілей, частина з яких суперечлива за змістом (досягнення максимального прибутку – забезпечення максимально безпечних умов роботи);

- спірним є існування загального набору “офіційних” цілей (складність досягнення згоди серед менеджерів щодо конкретних цілей організації).

Системна концепція ефективності управління – це концепція, згідно якої на результати діяльності організації впливають як внутрішні чинники, так і фактори зовнішнього середовища, а ефективність управління характеризує ступінь адаптації організації до свого зовнішнього середовища.

Організація з точки зору теорії систем – це сукупність елементів, що взаємодіють між собою взаємозалежним чином. В спрощеній формі організація отримує ресурси (входи) з системи більш високого рівня (зовнішнього середовища), трансформує ці ресурси і повертає їх у зміненій формі (товари та послуги).

Будь-яка організація – це частина більш великої системи, тому для успішного функціонування має прилаштовуватись до вимог зовнішнього оточення.

Системна концепція організації акцентує увагу на двох важливих міркуваннях:

- виживання організації залежить від її здатності адаптуватися до вимог середовища;

- для задоволення цих вимог повний цикл “входи – процес – виходи” повинен знаходитись в центрі уваги керівництва.

Концепція ефективності управління на основі досягнення "балансу інтересів" - це концепція, згідно якої діяльність організації спрямована на задоволення очікувань, сподівань і потреб (інтересів) усіх індивідуумів і груп, які взаємодіють в організації та з організацією, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених у діяльності організації індивідуумів і груп.

Ця концепція акцентує увагу на відносній важливості різних групових та індивідуальних інтересів в організації (на відміну від цього, цільова концепція підкреслює, що організації віддають перевагу досягненню загальноорганізаційних цілей).

Функціональна концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої управління розглядається з точки зору організації праці та функціонування управлінського персоналу, а ефективність управління характеризує співставлення результатів та витрат самої системи управління.

Першочерговим завданням у визначенні продуктивності управлінської праці у будь-яких одиницях є встановлення за кожною функцією управління загального обсягу роботи, який залежить від великої кількості різних факторів (розмір і структура виробництва, асортимент продукції, чисельність працюючих тощо) і міняється зі зміною кожного з них. Сьогодні ця задача в методичному відношенні ще не вирішена.

Композиційна концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої ефективність управління визначається ступенем впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому.

Композиційна концепція ґрунтується на визначенні ступеню впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому.

Серед показників, що характеризують результат (ефект) діяльності організації, найбільш широко використовуються наступні:

- продуктивність праці;

- розмір зниження собівартості продукту;

- обсяги приросту прибутку;

- обсяги реалізації продукту тощо.

В межах композиційної концепції до визначення ефективності управління досить широко використовуються показники економічності апарату управління:

- питома вага управлінців в загальній чисельності працюючих;

- питома вага персоналу управління в загальному фонді оплаті праці;

- питома вага витрат на управління в собівартості продукції тощо.

У науковій літературі пропонується розрізняти наступні аспекти організаційної ефективності:

- внутрішню ефективність – ефективність з точки зору використання внутрішніх можливостей організації (управління її внутрішніми ресурсами);

- зовнішню ефективність – ефективність з погляду використання зовнішніх можливостей організації. Дана складова великою мірою обумовлюється станом організаційного оточення, особливо його інституційними складовими, про що вже говорилось раніше;

- загальну ефективність — ефективність як сукупність двох її складових: внутрішньої і зовнішньої ефективності. Висока загальна ефективність досягається за рахунок гнучкої системи управління організацією, яка дає змогу оперативно перерозподіляти її ресурси відповідно до так званих “викликів” зовнішнього середовища;

- ринкову ефективність, яка показує, наскільки повно організація задовольняє потреби споживачів порівняно з альтернативними способами їхнього задоволення;

- цільову, чи стратегічну ефективність, яка відображає ступінь досягнення цілей організації;

- витратну або тактичну (оперативну) ефективність, яка відображає економічність способів перетворення ресурсів у процесі виробничої діяльності підприємства;

- ефективність інноваційного проекту, яка характеризується системою показників, що відображають співвідношення витрат і результатів, пов'язаних із його реалізацією.

Отже, ефективність можна розглядати, як складну багатогранну характеристику результативності управління в окремих функціональних підсистемах. Ефективність управління діяльністю підприємства визначається як результативність управління маркетинговою, виробничою, фінансовою, інноваційною та кадровою діяльностями.

 

2. Критерії та методи оцінювання ефективності менеджменту організації

Критерії ефективності менеджменту - це результативність управлінської діяльності менеджерів в організації, яка визначає якісні її сторони. До основних критеріїв відносять:

- оперативність - своєчасність підготовки і прийняття рішень, а також налагодженість механізмів зворотнього зв'язку;

- надійність системи управління - достовірність, цінність і своєчасність інформації, відповідність прийомів і методів роботи сучасному рівню науково-технічного прогресу; рівень підготовки, стаж практичної діяльності та стабільність кадрів;

- якість виконання функцій, забезпеченість засобами оргтехніки;

- оптимальність системи управління - вибір оптимальних методів прийняття господарських рішень, обґрунтованість ступенів управління в організації, а також співвідношення централізації і децентралізації управління стосовно до конкретних умов та ін.

Кожному варіанту системи управління відповідає певне значення критерію ефективності, і задача управління складається в тому, щоб знайти такий варіант управління, при якому відповідний критерій мав би саме вигідне значення.

В якості критерію ефективності виробництва і управління використовують загальні показники, які характеризують кінцеві результати (об'єм виробництва, прибуток, рентабельність та ін.), і часткові показники використання окремих видів ресурсів (праці, основних фондів, інвестицій).

Прибуток і рентабельність найбільш повно характеризують кінцеві результати діяльності, відповідно і ефективність управління. При цьому необхідно виключити вплив на прибуток чинників, які не зв'язані з діяльністю даної господарської ланки. Загальні показники відображують результат господарської діяльності і управління в цілому, але не в повній мірі характеризують ефективність і якість управління трудовими ресурсами. Для цього використовують часткові показники. Так, для оцінки підвищення ефективності використання трудових ресурсів приймають показник темпу росту продуктивності праці, матеріальних - матеріаломісткість продукції, основних фондів - фондовіддачу. При оцінці ефективності управління необхідно комплексне застосування всієї системи узагальнених і часткових показників.

Таблиця 13. 1 – Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту

Загальні показники Часткові показники
Показники ефективності праці Показники підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкладень Показники підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів
- Зростання обсягу виробництва продукції у вартісному виразі. - Виробництво продукції на 1 грн. витрат. - Відносна економія основних виробничих фондів, нормативних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці. - Собівартість. - Рентабельність. - Прибуток - Темпи росту продуктивності праці. - Частка збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праці. - Економія чисельності працівників. - Зниження трудомісткості виробів - Фондовіддача – виробництво продукції на 1 грн. середньорічної вартості основних виробничих фондів. - Виробництво продукції на 1 грн. середньорічної величини нормативних обігових коштів. - Приріст обігових коштів відносно приросту товарної продукції. - Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень, які його зумовили - Матеріальні витрати на 1 грн. товарної продукції. - Витрати важливих матеріальних ресурсів у натуральному виразі на 1 грн. товарної продукції. - Відношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту товарної продукції.

Однією з головних передумов забезпечення ефективності управління діяльністю підприємства є оцінка її рівня. Для оцінки ефективності управління діяльністю підприємства використовується інтегральний показник ефективності, який формується на підставі системи якісних та кількісних показників, що відображають ефективність управління в ключових функціональних підсистемах – маркетинговій, виробничій, фінансовій, інноваційній та кадровій. При цьому значення самого інтегрального показника необхідне для однозначної відповіді на питання про рівень ефективності управління діяльністю підприємства, а також для відстеження динаміки цього показника. Основну ж увагу при розробці заходів щодо підвищення ефективності управління діяльністю підприємства слід звернути на значення проміжних показників, тобто показників, які характеризують управління у функціональних підсистемах підприємства.

Використання в оцінці інтегрального показника ставить проблему вибору методу оцінювання. В управлінні метод – це система правил та процедур вирішення завдань управління з метою забезпечення ефективного розвитку організації. В такому разі під методами оцінювання ефективності управління діяльністю слід розуміти способи кількісного та якісного виміру рівня ефективності управління діяльністю підприємства. Головною метою методів оцінювання ефективності управління діяльністю є отримання результатів, які можуть бути використані для цілей підвищення та підтримки ефективності управління діяльністю підприємства.

Для оцінювання ефективності управління суб'єктами ринкової економіки використовуються різноманітні методи, серед яких найбільш поширеними є методи порівняння, метод угрупувань, методи математичної статистики, матричний метод, метод факторного аналізу, ранговий метод, рейтинговий метод, методи експертних оцінок, метод нечіткої логіки. Проаналізуємо існуючі методи оцінювання ефективності управління.

Ціллю методу порівняння є отримання результатів порівняння показників, що відображають ефективність управління. Виділяють метод динамічного і метод просторового порівняння. Ці методи спрямовані на вивчення всієї сукупності показників і дозволяють дати характеристику рівня ефективності управління діяльністю підприємства безпосередньо по виявлених відхиленнях фактичних значень від базових.

Метод угрупувань полягає у виділенні серед сукупності досліджуваних підприємств однорідних груп по будь-яким загальним ознакам. Розподіл сукупності підприємств може бути здійснено за рівнем досягнення результатів, за ступенем виконання плану або дотримання норм.

Метод рейтингової оцінки носить системний комплексний характер і базується на різних аналітичних підходах до їх ранжирування. В роботі [7] наведено декілька способів побудови рейтингу підприємств: метод створення рейтингу за допомогою ряду показників, метод кластерного аналізу, бальний метод.

Методи математичної статистики дозволяють побудувати модель, в якій відображено залежність одного показника від сукупності інших, що його визначають

Ефективність управління діяльністю є складною багатокритеріальною характеристикою, тому необхідно вибрати такий метод її оцінювання, який врахував би всі складові елементи, дав би комплексний результат і дозволив би аналізувати зміни, що відбуваються в управлінні діяльністю підприємства.

3. Результативність і ефективність системи менеджменту. Показники ефективності управління організацією

 

Оцінювання системи менеджменту можливе за критеріями результативності та ефективності.

Результативність системи менеджменту – це її здатність виконувати управлінські функції таким чином, щоб організація могла досягати намічених цілей, оперативно реагуючи на зміни зовнішнього та внутрішнього середовища.

Реалізація управлінських функцій забезпечується через:

- механізм внутрішньої координації;

- процедури стимулювання;

- систему інформаційного забезпечення;

- структуру прийняття рішень.

Так, внутрішня координація здійснюється через механізм розподілу влади і делегування повноважень відповідно до сформованої структури управління, що забезпечує належну гнучкість фірми і її здатність координувати дії багатьох людей відповідно до встановлених цілей. Ефективні процедури стимулювання дозволяють ідентифікувати потреби та інтереси людей та розробити такий механізм їх задоволення, який би спрямовував зусилля та дії працівників організації на досягнення загальних цілей. Система інформаційного забезпечення має давати змогу менеджерам своєчасно розпізнавати проблему чи виявляти нові можливості, що з’явилися у фірми внаслідок зміни умов господарювання, а структура прийняття рішень мусить забезпечувати оперативне і кваліфіковане опрацювання інформації з метою розробки і реалізації адекватного ситуації рішення, яке б дозволило найкращим чином використати її потенціал.

З врахуванням особливостей організації (розміри, форма власності, вид діяльності тощо), деякі із чинників набувають більшої ваги, а деякі стають несуттєвими. Так, для великих компаній дуже важливо забезпечити механізм внутрішньої координації, відповідно система інформаційного забезпечення має надавати достатньо інформації про стан внутрішнього середовища фірми. Очевидно, що для малих фірм ці аспекти є мало значимими, оскільки невелика кількість працівників дозволяє менеджерові контролювати їхні дії без особливих зусиль. З іншого боку, ефективність системи управління досягається при оптимальному поєднанні вказаних елементів, яке забезпечує їх адекватність. Зокрема, система стимулювання у організації з матричною структурою має відрізняється від тієї, що використовується у традиційній фірмі централізованого типу. Система інформації у цих організаціях повинна надавати доступ до неї всім суб'єктам управління і рівноцінно включати як зовнішню (про стан ринку), так і внутрішню (про саму себе) інформацію, чого не скажеш про лінійну чи лінійно-функціональну організацію, де інформація зосереджується у ключових осіб. Порушення відповідності між елементами системи управління спричиняє втрату динаміки розвитку організації, а значить, і зменшення ефективності її діяльності.

 

Ефективність системи менеджменту – це показник, що характеризується співвідношенням витрат на здійснення управлінських функцій із результатами діяльності організації.

До витрат на управління виробництвом відноситься:

- оплата праці працівників апарату управління;

- внески на соціальні заходи, та медичне страхування працівників апарату управління;

- витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо.

Ефективність управлінської діяльності стосовно до суб'єкту управління може характеризуватися кількісними (економічний ефект) і якісними (соціальний ефект) показниками.

Отже, система показників ефективності управління має оцінювати здатність менеджменту організації справлятися із проблемами, що виникають у процесі її діяльності. Разом з тим, показники ефективності мають відображати і зміну загального стану організації під впливом управлінських зусиль. Управлінські зусилля певною мірою можуть бути оцінені у кількісному вираженні через величину витрат на управління

Чим меншими є ці витрати з розрахунку на одиницю продукції, тим ефективнішою вважається система менеджменту підприємства.

Але при цьому процес треба розглядати у динаміці і зважати на те, що витрати стрибкоподібно зростають у разі придбання сучасних засобів опрацювання інформації. Якщо у наступному після цього періоді істотно зросли обсяги виробництва та продажу продукції, збільшилася маса прибутку, то ефективність управління підвищилась.

Найуживанішим показником визначення ефективності управління є відношення загального або кінцевого результату виробництва до сукупних витрат на управління.

 

У такій формулі розглядається ефект (результат) управління, що досягається суб'єктом управління завдяки його впливу на об'єкт управління

Цей показник може набувати різного змісту, в залежності від того, яка величина приймається у якості загального результату діяльності підприємства – обсяг виробництва, обсяг реалізації продукції чи сума прибутку.

 

До кількісних показників ефективності системи управління доцільно віднести і економію живої та уречевленої праці у системі управління, яка проявляється у скороченні трудомісткості виконання управлінських операцій та процедур. Це сприяє зменшенню кількості зайнятих у апараті управління. Тому другим розповсюдженим показником ефективності системи менеджменту є відношення загального результату виробництва (обсягу реалізації продукції, суми валового прибутку) до кількості працівників апарату управління.

Крім вказаних, використовуються і інші кількісні показники, що оцінюють здатність системи менеджменту забезпечувати кращий загальний результат діяльності підприємства.

Кількісні показники діяльності системи менеджменту включають:

- Фінансові витрати на управління:

1. Відношення загального або кінцевого результату господарювання до сукупних витрат на управління:

- обсяг реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

- обсяг прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

- коефіцієнт співвідношення темпів зміни загального результату господарювання і темпів зміни витрат на управління.

2. Частка заробітної плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг) і темп зміни цього показника

- Економія живої і уречевленої праці апарату управління

1. Частка працівників апарату управління у загальній кількості промислово-виробничого персоналу організації і темп зміни цього показника

2. Рівень продуктивності праці з розрахунку на одного працівника апарату управління і темп зміни цього показника

- Показники економії часу

1. Скорочення тривалості виконання управлінських процедур

2. Скорочення непродуктивних витрат часу працівників апарату управління.

Якісні показники мають важливе значення і включають:

- підвищення інноваційного рівня управління;

- ріст кваліфікації менеджерів, спеціалістів і керівників середньої ланки;

- рівень інтеграції процесів управління;

- підвищення рівня обґрунтованості управлінських рішень;

- формування організаційної культури;

- задоволеність працею;

- посилення соціальної відповідальності організації; екологічні наслідки.

Соціальну ефективність управління оцінюють за допомогою показників, які характеризують:

- умови праці в організації;

- соціально-побутові умови працівників організації;

- кваліфікацію працюючих;

- організацію і мотивацію праці.

Раціоналізація управління сприяє досягненню високого рівня вказаних показників, в результаті наступають позитивні зрушення в системі управління і досягається економічний ефект.

Загальні результативні показники ефективності управління наступні:

- вартість валової продукції на одного середньорічного працівника, тис. грн.;

- виручка від продажу в розрахунку на одного середньорічного працівника, тис. грн.;

- чистий прибуток на одного середньорічного працівника, тис. грн.;

- рівень рентабельності виробництва, %.

Показники ефективності апарату управління:

- питома вага витрат на управління до загальної суми виробничих витрат, %;

- питома вага заробітної плати працівників сфери управління у річному фонді оплати праці всіх працюючих в організації, %;

- питома вага окремих статей витрат в загальній сумі витрат на утримання апарату управління, %;

- витрати на оплату праці, тис. грн.;

- витрати на відрядження, тис. грн.;

- господарські витрати, тис. грн.;

- транспортні витрати на службові автомобілі, тис. грн. та інші. Показники продуктивності управлінської праці: вартість валової продукції на одного працівника управління, тис. грн.;

- виручка від реалізації продукції в розрахунку на одного працівника управління, тис. грн.;

- чистий прибуток на одного працівника управління, грн;

- вартість валової продукції на один людино-день, витрачений на управління, грн.;

- виручка від реалізації продукції в розрахунку на один людино-день, витрачений на управління, грн.;

- чистий прибуток на один людино-день, витрачений на управління, грн.;

- чистий прибуток на одну гривню оплати праці працівників апарату управління, грн.; інші показники.

Кількісні та якісні показники мають встановлюватися не менш ніж за два звітних періоди, що дає можливість визначати їх констатуюче значення та динаміку з метою врахування чинника часу при оцінюванні ефективності управління підприємством. Констатуюче значення показника визначається за алгоритмом розрахунку, а динаміка – за темпом приросту показника відповідно до попереднього періоду.

 

Питання для самоконтролю

1. У чому сутність організаційної ефективності управління?

2. Дайте характеристику різних видів організаційної ефективності.

3. Визначте критерії ефективності менеджменту.

4. Які види витрат належать до витрат на управління?

5. Якими узагальнюючими показниками оцінюється ефективність системи менеджменту організації?

6. Коли організацію можна назвати ефективною?

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Лекція №13 | Рядок стану
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1395; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.085 сек.