Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Рушійні сили і логікавиховного процесу




Логічний аналіз питань і відповідей

Логіка спілкування

Сутність логіки виховання.

Рушійні сили і логікавиховного процесу

Лекція 3. Логіка процесу виховання

План:

2. Виховання і розвиток особистості.

6. Інтуїція – невід’ємна складова логіки.

7.Мислення як аналітико-синтетична діяльність мозку.

Особистість дитини будь-якого рівня виховується не частинами, а цілісно, тому виховний процес складається з системи, що рухається відносно ситуацій.

Виховний процес цілісний, не розчленовується на окремі види виховання, і кожен вид діяльності і спілкування в тій чи іншій мірі формує цілісну особистість.

У процесі життєвого взаємодії під впливом соціальних відносин дітей формується власне уявлення про світ, складаються звички поведінки, здобуваються навички діяльності.

Величезне значення для становлення особистості мають і природні задатки, здібності і потреби дитини. Акумулюючи суспільну свідомість, осмислюючи ідеї і формуючи власну поведінку, у дитини складається характер, життєва позиція, з'являється можливість ставити перед собою цілі для свідомого самовдосконалення.

Всі дорослі люди - потенційні або реальні учасники виховного процесу. Незалежно від його моральної поведінки, інтересів і освіти, доросла людина впливає на дитину вже тим, що живе, діє. Тим більше дорослі впливають на дитину, коли усвідомлюють сенс і мету свого життя, відчувають відповідальність за свої вчинки, здійснюють своє духовно-моральне і фізичне вдосконалення.

Наступним учасником виховного процесу є колектив. Діти не тільки постійно беруть участь у дорослому колективі, а й створюють, об'єднуються самі в колективи. Це шкільні, трудові та самодіяльні об'єднання, громадські організації, спортивні команди, побутові та ігрові групи.

Разом з тим, дорослі сприяють усвідомленню дітьми соціально цінних цілей та перспектив розвитку колективного життя, внесенню елементів моральних, естетичних і суспільних вимог. Головною ланкою у виховному процесі є життєві ситуації, які виникають на трьох основних рівнях.

По-перше, на рівні необхідного, обов'язкового. По-друге, на рівні вільного, виборчого роду діяльності відносини. І, по-третє, ситуації виникають на рівні випадкового спілкування і взаємин, тимчасових інтересів і обов'язків. Логіка виховного процесу полягає в обов'язковому присвоєння підростаючим поколінням соціального досвіду старших, що неодноразово підтверджено суспільно-історичною практикою.

Діяльна природа дитини не терпить одноманітності і застою. Процес пізнання навколишньої дійсності для нього не обмежується тільки розумовою діяльністю. Діти пізнають світ всім своїм єством: інтелектом, почуттям, інтуїцією, в активній творчості та спілкуванні.

Тому, щоб включити дитини в навчально-виховний процес і забезпечити повноцінне функціонування всіх його пізнавальних сил, необхідно постійне чергування організаційних елементів діяльності всередині кожної виховної форми.

Тоді виховний процес постане як гармонія взаємодіючих форм і видів діяльності: розумової, фізичної, творчої, розважальної, дослідницькою.

«Виховання - це все. Персик колись був гіркий мигдаль, а кольорова капуста - це звичайна капуста, що отримала пізніше вищу освіту »
Марк Твен.

Що таке «виховання».

Виховання - це для всіх часів і всіх народів найважливіше явище духовного життя суспільства. Без виховання немислима духовне життя суспільства, бо його призначення передача накопичених знань і життєвого досвіду від покоління до покоління. Воно з'являлося з виникненням людського суспільства, з ним разом і розвивається: змінюються цілі виховання, його зміст і засоби, методи та педагогічні прийоми... залежно від типу культури.
К. Д. Ушинський писав: «Виховна діяльність, без сумніву, належить до області розумної і свідомої діяльності людини, саме поняття виховання є створення історії, в природі його немає, крім того, ця діяльність спрямована виключно на розвиток свідомості в людині; яким же чином може вона відмовитися від думки, від свідомості істини, від обдуманості плану?»

Як відомо, людство і кожен батько, виховні функції отримує з народженням дитини від природи: коли сповивають, годують, співають колискову пісню, вчать читати і рахувати, вводять в співтовариство інших людей, формують поняття істинного і помилкового, добра і зла, прекрасного і потворного... це означає виховують.

Недарма здавна слово «виховання» означало «вигодовування». В істинному, науковому розумінні це означає:

Виховання - це творчий цілеспрямований процес взаємодії педагогів і вихованця зі створення оптимальних умов, організації освоєння соціально-культурних цінностей суспільства і як наслідок-розвиток їх індивідуальності, самоактуалізація особистості.

Будь-яке знання, у тому числі з теорії та методики виховання, існує і розвивається на трьох рівнях:

· Методологічному (логіка, філософія науки, що займається осмисленням методів дослідження виховання, тлумаченням предмета його і зв'язків з іншими явищами навколишнього світу)

· Теоретичному (основний зміст видобутого наукою знання з теорії виховання: наприклад, теорія виховного навчання І. Гербарта, теорія виховного колективу А. С. Макаренка та ін)

Методичному (як прикладний рівень науки - організація практичної виховної діяльності, рівень технологій виховного процесу, педагогічної техніки і т. п.)




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 544; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.