Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Графічні скорочення, абревіатури

У різноманітних документах застосовуються певні типи скорочень. Усі вони повинні І цповідати вимогам правил орфографії та пунктуації. Правила скорочення слів у тек-:тах ділових паперів закріплені державним стандартом. Скорочення виправдані, оскіль­ки вони зменшують час на складання тексту, заощаджують місце на папері і витрати на виготовлення документів.

Графічні скорочення — це економне позначення слів у документах. Особливість їх полягає в тому, що вимовляються вони в усному мовленні повністю і скорочуються лише на письмі. Після такого скорочення обов'язково ставиться крапка, якщо це не кілогра­мова чи метрична міра: (кг, т, мм, км, дм, г).


Основним критерієм скорочуваності є доступність.

Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття; б) для вживання в пи­семній МОВІ.

Графічні скорочення для зорового сприйняття не мають граматичного оформлення, позначаються малими літерами, записуються:

а) через дробову риску: о/с (особовий склад), в/ч (військова частина), р/р (розрахун­
ковий рахунок),
п/п (порядковий номер) тощо.

б) через дефіс: м-ць (місяць), б-ка (бібліотека), е-во (видавництво), р-н (район), ф-ція
(функція)
тощо.

При вживанні в писемній мові слова скорочуються на приголосну, після якої ста­виться крапка: кв. (квартира), гр. (громадянин), див. (дивись), обл. (область), с. (село), опор, (сторінка), укр. (український) тощо.

Абревіатура — скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких твориться скорочення.

За вимовою розрізняють такі види абревіатур:

1. Ініціальні (буквені) — утворені поєднанням назв перших букв кількох слів. На письмі
вони передаються великими буквами. Н а прик л ад:М5С, ОРД,ДА1, КПК, РВВС, ЧАЕС,
СБУ, ВЛК, РУ, ГУМВС, КРУ
тощо.

2. Звукові — утворені від перших літер тих слів, які стали основою для їх утворення:
вуз, райвно, завуч, неп тощо.

3. Складові — утворені від початкових частин кожного твірного слова: Мін'юст,
Інтерпол, Донбас, Мінфін, юрфак, комбат
тощо.

4. Змішані — утворені за допомогою частини слова та цілого слова: Інюрколегія, спец-
полк, опергрупп, райвідділ, адміннагляд, меддопомога, темплан, державтоінспекція, опер-
уповноважений
тощо.

Абревіатура має граматичне значення, функціонує як в усному, так і в писемному мовленні.

У наш час абревіатури дость часто використовуються у сфері діловодства. Багато з них стали загальновживаними і увійшли в словниковий запас людей як повноправні лек­сичні одиниці. Вони постійно вживаються в різних стилях писемної мови, в тому числі й в офіційно-діловому.

Вимова абревіатур багато в чому залежить від кількості, а також розміщення в ній голосних і приголосних звуків. Найголовнішими закономірностями вимови абревіатур можна вважати такі.

1. Абревіатури вимовляються як звичайні слова, за звуками: міськвно, соцзабез, загс
тощо.

2. За звуками вимовляються також Ініціально-звукові абревіатури, що складаються
з ініціалів: ДТП, ППС, НАВСУ, КПП тощо.

Однолітерні абревіатури з цифрами вимовляються за назвами цифр: Т- 34, Т- 150, АН-14.

Вимоги до скорочування в документах

Використовуючи абревіатури і графічні скорочення в документах, слід дотримува­тись таких вимог:

1. Скорочування повинно бути зрозумілим і легко розгортатися в повну назву. Бажа­
но використовувати стандартні скорочення.

2. Скорочення не повинно збігатися за формою зі словом чи скороченням, уже наяв­
ним у мові. Наприклад: ОРД (оперативно-розшукова діяльність); ОРД (організацій­
но-розпорядчі документи); р. (рік),р. (річка); с (сторінка), с. (село).

Саме для того щоб уникнути такого збігу, існують дві різні абревіатури: ДДУ (Дніпропетровський державний університет); ДонДУ (Донецький державний універси­тет), с (село), але сторінкастор. (бо cm.стаття).

3. Скорочене слово чи словосполучення має зберігати однакову форму в одному
тексті. Наприклад, скорочуючи слово «товариш» один раз формою т., другий —
тов., ви порушите однотипність і однозначність документа.

4. У документах не слід захоплюватись великою кількістю скорочень, бо це знижує
офіційність тексту.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Особливості офіційно-ділового стилю | Перелік найбільш уживаних скорочень
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 11731; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.