Екологічно чистий продукт: види, властивості, оточення та критерії розпізнання

Формування екологічно чистого асортименту.

Екомаркування та вимоги до упаковки.

Оцінка життєвого циклу.

Життєвий цикл товару.

Екологічно чистий продукт: види, властивості, оточення та критерії розпізнання.

Лекція 3. Товар та товарна політика.

Внаслідок природного прагнення людини використовувати найбільш безпечну в процесі споживання продукцію, на ринку з’явилися «органічні», «біологічні» і тому подібні товари, у назві яких вже закладене бажання виділити їх на ринку різноманітної продукції. З’являється також продукція, в рекламі якої вико­ристовується привабливе і бажане для споживача словоспо­лучення «екологічно чиста» (“екологічно чистий продукт»; «продукція, виготовлена в екологічно чистому районі”, “Green product”, “environmental or environmental friendly products”). Поки що — це саме словосполучення, а не поняття, оскільки воно нічим не регламентоване і не стало терміном. Споживчий попит, особливо у розвинутих країнах, бурхливо реагує на пропозицію «зелених», «органічних», «біологічних» і «еко­логічно чистих» товарів, породжуючи стрімкий розвиток відпо­відного бізнесу. Однак не тільки споживачі, але часом і профе­сіонали не мають чіткого уявлення про переваги таких товарів. Останні можуть мати, наприклад, в Україні, гігієнічний сертифікат, але ще не мати маркування «екологічно чистий», «органічний» або «біологічний». Отже, попит випередив появу відпо­відного законодавчого забезпечення і розвиток екологічної інфраструктури. Споживач інтуїтивно може обрати продукцію з високими екологічними характеристиками і він повинен бути підтриманий відповідною державною політикою в галузі безпеки життєдіяльності, в тому числі і економічними заходами. Спроби якось диференціювати продукцію за рівнями забруднення в результаті виготовлення та споживання здійснюються по лінії екологічної сертифікації продукції у системі сертифікації та стандартизації. Однак залишаються відмінності у підходах між країнами до цього процесу. При теперішньому рівні розвитку міжнародної торгівлі споживач, як і раніше, залишається один на один з прилавком, на якому лежать “екологічно чисті”, “орга­нічні” і “біологічні” продукти, а також продукти, промарковані та позначені відповідними знаками. Споживачу, а за ним - і виробнику, дуже важко розібратись у правдивості та різноманітності маркування.

Споживач має право на всю повноту інформації щодо безпечності продукції, але спочатку у цій інформації повинні розібратися самі професіонали, звівши її в систему, що відпо­відає вимогам стійкого розвитку, і по можливості, на основі цієї системи, запропонувавши уніфіковані критерії «екологічної чистоти», зрозумілі споживачеві. Для цього необхідно відповісти на важливе для споживача питання, що ж таке «екологічно чисті» продукти, чи є вони насправді і, якщо є, то як їх відріз­нити від інших і, якими документами повинна бути підтверджена правдивість інформації щодо «екологічної чистоти» цих продуктів.

Існує декілька визначень екологічно чистої (“зеленої”) продукції:

1) в основному, це продукція повторного виробництва, або призначена для повторного використання та переробки; як правило, не токсична, енергетично-економна, міцна та довго­тривалого використання [82];

2) це є типовий товар тривалого користування, не токсичний, виготовлений з матеріалів переробки чи повторного використання та мінімально упакований [71];

Ці визначення не є повними. На нашу думку, доцільним є таке визначення:

Дата добавления: 2014-01-04