Міжнародний пакт про громадянські та політичні права

Поняття та сутність права

ПЛАН

1. Поняття та сутність права.

2.Принципи права: поняття, види, зміст.

3.Поняття і види функцій права.

4.Місце норм права в системі соціальних норм.

5.Джерела права.

Право, як і держава, належить до явищ не тільки най­більш важливих, а й найбільш складних. Намагаючись зрозуміти, що таке право і яка його роль у житті, ще римські юристи звертали увагу на те, що воно не вичерпується якимось одним значенням. Право, на їх думку, вживається щонайменше у двох значеннях. По-перше, означає те, що «завжди є справедливим і добрим», тобто природне право. По-друге, право— це те, що є «корисним для всіх або для багатьох у державі, таким є цивільне право».

З розвитком суспільства і держави у людей змінювалося уяв­лення пре право. З'явилася велика кількість правових ідей, тео­рій, концепцій. Проте основи, закладені ще римськими юриста­ми, хоча І у модернізованому вигляді, збереглися. У першу чергу це стосується таких правових інститутів, як власність, спадку­вання, купівля-продаж та ін.

Щоб у цьому переконатися, досить розкрити знаменитий Ко­декс Наполеона (Цивільний кодекс сучасної Франції) 1804 р., який було підготовлено на основі глибокого вивчення і широкого використання римського права.

Слід відзначити, що більшість інститутів римського права як своєрідне першоджерело постійно використовувалися і продов­жують використовуватися при розробці цивільних кодексів та інших нормативно-правових актів в різних державах. Подібний вплив римського права направові системи багатьох країн, сприйняття ними найбільш важливих його принципів та інститутів, називається в юридичній літературі рецепцією рим­ського права. Цей процес значною мірою вплинув на характер і зміст цих правових систем, а також на визначення поняття права.

Термін «право» вживають в різних значеннях:

— у загально соціальному значенні (певні можливості, що має соціальний суб'єкт).

— право як юридичне явище (сукупність юридичних норм, з допомогою яких регулюються суспільні відносини).

— право конкретних країн (наприклад право України).

Право — надання людині блага чи можливості. Людина наді­лена правами тільки тому, що вона є людиною і належить до ро­ду людського. Права накладають на держави правові зобов'я­зання, якщо вони кодифіковані в законі, міжнародних договорах, які ця держава ратифікувала. Захист прав людини є частиною міжнародного звичаєвого права. Велике загальнолюдське значення мають такі акти нашого ча­су, як:

Загальна декларація прав людини (1948);

(1966);

Дата добавления: 2014-01-04