За станом попиту

- насичений;

- ненасичений.

3.2. Структура страхового ринку і елементи інфраструктури.

Внутрішня структурна будова страхового ринку по суб’єктах страхових стосунків представлена трьома основними секторами:

1-й сектор - уповноважений орган державного нагляду за страховою діяльністю;

2-й сектор - структурні елементи страхового ринку - страховики страхувальники і об’єднання страховиків;

3-й сектор - елементи інфраструктури - страхові і не страхові посередники.

Перший сектор - уповноваженим органом державного нагляду за страховою діяльністю в Україні - є національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Другий сектор - представлений:

1. Страховиками - страховими компаніями, перестрахувальниками;

2. Страхувальниками - юридичними і фізичними особами;

3. Об’єднаннями страховиків - страхові бюро; страхові пули, об’єднання взаємного страхування, союзи, асоціації і інші об’єднання страховиків.

Страхові пули - добровільне об'єднання страхових компаній для загального страхування певних ризиків. Створюється на підставі угоди між страховими організаціями з метою забезпечення фінансової стійкості страхових операцій на умовах солідарної відповідальності за виконання зобов’язань по договорах страхування.

Об’єднання взаємного страхування -є формою об’єднання фізичних і юридичних осіб з метою захисту своїх майнових інтересів.

Союзи, асоціації (Ліга страхових організацій України) -об’єднання страховиків на добровільних засадах з метою захисту інтересів своїх членів і здійснення соціальних програм; не можуть займатися страховою діяльністю.

1. Прямі посередники -страхові агенти, які діють від імені страхової компанії і страхові брокери.

Страховий агент - фізична або юридична особа, яка діє від особи і за дорученням страховика в межах наданих йому повноважень.

Страховий брокер (підлягає обов’язковій державній реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності) - юридична або фізична особа, яка діє від свого імені і за дорученням страхувальників, має дозвіл виступати посередником між страховиками і страхувальниками. Оплату послуг страхового брокера здійснює страховик.

2. Непрямі посередники -професійні оцінювачі страхових ризиків (андеррайтер, сюрвейєр) і оцінювачі збитків (аварійний комісар, аджастер, диспашер)

Оцінювачі ризику

Андеррайтер - в страхуванні висококваліфікована і відповідальна особа страховика, уповноважене виконувати необхідні процедури по розгляду пропозицій і прийняттю ризиків на страхування (перестрахування). Оформлює страхові поліси, оцінює ризик, встановлює ставки премій і інші умови страхування.

Сюрвейєр - експерт, інспектор або агент страховика, який здійснює огляд судна, вантажів, іншого майна, яке приймається на страхування. На підставі висновків сюрвейєра страховик приймає рішення про укладення договору страхування.

Оцінювачі збитку

Аварійний комісар - фахівець, який за дорученням страховика визначає причину, характер і розмір збитків і видає аварійний сертифікат. Він може брати участь в проведенні превентивних заходів, ліквідації наслідків страхової події. Іноді йому доручається розгляд претензій страхувальника.

Диспашер - фахівець в області морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат по загальній аварії між судном, вантажем і фрахтом.

ФРАХТ - плата за перевезення вантажу або за надання судна в користування. Сплачуються перевізникові відправником вантажу або фрахтувальником.

Аджастер - представляє інтереси страховика в рішенні і врегулюванні заявлених претензій страхувальника, пов’язаних із страховим випадком.

3. Нестрахові посередники - рекламні агентства, банки, реклама по телебаченню. Допомагають просувати страховий продукт від продавця до покупця за рахунок рекламних страхових послуг.

3.3. Державне регулювання страхової діяльності в Україні

Страхування в ринковому господарстві набуває все більшого значення, тому виникає необхідність державного регулювання страхової діяльності.

Метою державного регулювання є дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективний розвиток страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків і захист інтересів страхувальників.

Державний нагляд за страховою діяльністю повинен:

1. Не допускати на ринок фіктивні компанії, які можуть завдати збитку як страхувальникам, так і страховій справі загалом.

2. Сприяти діяльності на страховому ринку компаній, що мають стабільний фінансовий стан.

3. Забезпечувати формування та розвиток ефективно функціонуючого страхового ринку.

Державне регулювання страхової діяльності в Україні здійснюється шляхом:

- реєстрації страхових компаній

- видачі ліцензій на здійснення певних видів страхування

- контролю за діяльністю страхових організацій та страхових посередників.

Нині в нашій країні органом, який регулює страхову діяльність, є національна комісія з державного регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), яка діє на підставі Законів України «Про страхування», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Нацкомфінпослуг здійснює регулювання, нагляд, законодавче забезпечення, ліцензування і контроль за небанківськими фінансовими структурами: кредитними спілками, недержавними пенсійними фондами, інвестиційними компаніями та страховими організаціями.

Дата добавления: 2014-01-04