Виховання та самовиховання - дві сторони єдиного процесу формування особистості

УМОВИ УСПІШНОГО ЗДІЙСНЕННЯ САМОВИХОВАННЯМ

СТИМУЛЮВАННЯ САМОВИХОВАННЯ. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПЕДАГОГІЧНОГО КЕРІВНИЦТВА САМОВИХОВАННЯМ

ВИХОВАННЯ ТА САМОВИХОВАННЯ – ДВІ СТОРОНИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ 3. ВІД ВИХОВАННЯ ДО САМОВИХОВАННЯ

Контрольні запитання

1. Дайте визначення "надзвичайна ситуація"

2. Причини виникнення НС

3. Класифікації НС

4. Види стихійних лих

5. Метереологічні стихійні лиха і їх характеристики

6. Топологічні стихійні лиха і їх характеристики

7. Тектонічні стихійні лиха і їх характеристики

Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Видавницький центр «Академія», 2003. – 576 с.

2. Трихін І.О. Шпак О.Т. Основи шкільного виховання: Навчальний посібник. – Київ: «Центр навчальної літератури», 2004 – 368 с.

3. Мазуха Д.С., Опанасенко Н.І. Педагогіка: Навчальний посібник.- Київ, Центр навчальної літератури, 2005.- 232 с.

4. Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник.- К.: Либідь, 2003.- 560с.

5. Кочетов А.И. Педагогические основы самовоспитания. М.: «Знание», 1974.- 64 с.

6. Кузьмінський А.І., Вовк Л.П., Омеляненко В.Л. Педагогіка: завдання, ситуації: Практикум. – К.: Знання – Прес, 2003.- 429 с.

7. Педагогика: Учебн. пособие для учащихся пед. уч-щ по спец. № 2009 «Муз. воспитание» / Л.Р.Болотина, С.П. Баранов, Л.Г.Семушина и др.; Под ред. Л.Р.Болотиной и др. – М.: Просвещение, 1987. – 288 с.

Самоактуалізація, самореалізація й самоутвердження особистості відбувається протягом усього життя. Важливим шляхом їх здійснення є самовиховання. Концепція самови­ховання у педагогічній психології пов'язана, першою чер­гою, з розумінням процесу розвитку психіки вихованця. Аналіз цього процесу показує, що самовиховання — активна внутрішня сила розвитку особистості в юнацькому Віці; воно залежить від виховання в цілому та розвивається за своїми законами.

«...Духовний розвиток школяра залежить від того, наскільки глибоко відбувається його самоутвердження в усіх сферах діяльності і ставлень у колективі — в інтелекту­альному житті, в праці, у формуванні моральної перекона­ності. Підліток стає справжньою людиною лише тоді, коли Він навчиться пильно вдивлятися не лише в світ, що оточує його, а й у самого себе, коли він прагне пізнати не тільки речі, явища навколо себе, а й свій внутрішній світ, коли си­ни його душі спрямовані на те, щоб зробити самого себе кращим, досконалішим».

Самовиховання слід розглядати як саморозвиток, в яко­му згідно з вимогами суспільства, загальнолюдськими, національними та моральними цінностями, цілями та інте­ресами самої людини творчо формуються та постійно розвиваються спроектовані нею сили та здібності й, водночас, нівелюються недоліки.

Самовиховання — це цілеспрямована свідома, систематична діяльність особистості з метою вироблення в собі бажаних духовних, інтелектуальних, моральних, естетичним фізичних та інших позитивних рис й усунення негативних.

Головною метою самовиховання на сучасному етапі є досягнення вихованцем згоди із самим собою, пошуку смислу життя, самоактуалізація і самореалізація потенційних можливостей та активне самоутвердження у суспільному житті.

Пошук смислу життя — це відповідальний етап у розвитку та становленні особистості, коли відбувається формування і розвиток особистісних ціннісних орієнтацій, їх узгодження із загальнолюдськими, національними та професійними цінностями.

Мотивами самовиховання є життєві устремління вихованця, потреба діяти згідно з нормами загальнолюдської моралі та професійними вимогами, розуміння необхідності переборення труднощів особистісного і професійного становлення тощо.

Процес самовиховання — це педагогічний процес, специфічність і унікальність якого полягає в тому, що в ньому і суб'єкт, і об'єкт виховання є однією особою.

• Основні етапи процесу самовиховання:

1) усвідомлення вихованцем вимог до своєї діяльності;

2) самопізнання, критична самооцінка вихованцем своєї діяльності та поведінки;

3) планування роботи над собою, вироблення програм та правил поведінки;

4) практична реалізація програми самовиховання із урахуванням усієї складності наступного перегляду намічених позицій;

5) самоконтроль, самооцінка та самокоригування дій і поведінки.

• Основні принципи самовиховання:

— єдність виховання та самовиховання;

—- цілеспрямованість, ціннісна орієнтація виховання та самовиховання;

—демократичність самовиховання, виховання стійкої громадської позиції та гуманістичної моралі, формування активної життєвої позиції;

—єдність самовиховання та наукового світосприйняття;

—активність та позитивне спрямування самовиховання;

—єдність виховання, самовиховання та професійної діяльності.

• Найважливіші внутрішні передумови, що визначають ефективність самовиховання:

—переконання, самосвідомість та самокритичність;

—потреби та мотиви, життєві настанови;

—самоповага і мужність;

—навички й уміння самоконтролю та вольового само­регулювання;

—знання теоретичних основ самовиховання та володін­ня методикою самовдосконалення;

—свідома настанова на гармонійне і різнобічне самови­ховання;

—психологічна готовність до активної, цілеспрямованої і систематичної роботи над собою.

З народження дитина поступово залучається до склад­ного процесу соціологізації — оволодіння певною сумою соціального досвіду, усвідомлення себе як особистості. Під впливом різноманітних потреб у неї виникає прагнення до самовдосконалення, яке задіює соціально-психологічний механізм самовиховання.

Дата добавления: 2014-01-04