Особливості організації режимних моментів дітей другого року життя

При конструюванні режиму за основу береться межа працездатності нервової системи дитини відповідного віку. Темп фізичного і психічного розвитку дітей на другому році життя є менш інтенсивним, ніж на першому. Тому програма виховання у ДНЗ передбачає зміну режиму дня, завдань і методів виховання не поквартально, а за півріччями.

Вік	Годування	Неспання	Сон
денний	нічний, год.
	кількість	інтервал, год.	кількість періодів	тривалість, год.	кількість періодів	тривалість, год.
1-1,5 р.		3,5-4,5		3,5-4		2,5-2
1,5-2 р.		3,5-4,5		5-5,5		3-2,5

На другому році діти кожного вікового періоду, як правило, складають 1\2 дітей групи. Це зв’язано з тим, що забезпечити догляд за дітьми цілої групи за одним режимом занадто важко, навіть неможливо.

Переведення дітей на режим з одноразовим денним сном здійснюється поступово, протягом кількох місяців. Якщо діти, переведені на одноразовий денний сон, погано себе почувають, збуджені, слід тимчасово повернути їх на попередній режим.

Комплектування групи дітьми першого і другого півріччя дає можливість розділити її на дві підгрупи: під час неспання однієї підгрупи друга підгрупа спить.

Якщо мова йдеться про дитячий заклад, то зона для дітей, як правило, розташовується за бар’єром на підлозі, площа якого може бути поєднана з манежом для дітей, які починають ходити. Для того, щоб діти могли спостерігати, що відбувається за вікном на вулиці, ставлять ступінчату гірку-манеж. Все обладнання служить для розвитку дітей, тому його слід розташовувати так, щоб діти могли вільно з усіх сторін підходити до будь-якого обладнення та діяти з ним. Основний принцип розміщення обладнення для дітей від одного року до одного року шести місяців – зробивши декілька кроків, дитина повинна знайти опору.

Діти другого півріччя більше рухаються, тому рекомендується створювати дві зони неспання. Методисти рекомендують ставити стіл-бар’єр посередині кімнати, щоб він розділяв групову кімнату на дві частини. У одній частині розташовується гірка-манеж, столи для занять, гойдалка та ін.; у другій – площа під час неспання звільняється, столи для годування дітей зсуваються таким чином, щоб діти могли за ними самостійно діяти з предметами та іграшками. На площі, що звільнилася, розташовуються м’ячі, обручі, каляски, дуги для підлізання та ін., щоб дитина могла якнайкраще проявити свою активність.

Усі режимні процеси проводяться в групі із врахуванням принципу поступовості.

Малюків до 1,5 років піднімають і годують поступово по мірі пробудження по 3-4 особи. Діти після 1,5 років їдять всі разом.

Педагог сідає поряд або напроти дитини, щоб вона бачила, хто її годує. При годуванні дитини вихователь використовує усі можливості для розвитку мовлення дітей, рухів, дій. В умовах дитячого закладу, де у групі є відповідна кількість дітей, вихователь та його помічник намагаютьсярозподілити обов’язки так, шоб діти підгрупами могли організовано переходити від умивання до годування, а від нього – до ігор. У процесі годування, як і у ході інших режимних моментів, у дітей формуються відповідні культурно-гігієнічні навички.

У цьому віці дітей привчають до посильної самостійності: протягом першого півріччя другого року життя дитині потрібно закріплювати уміння самій сідати на стілець, виробляти уміння їсти ложкою, самостійно акуратно\ пити з чашки.

З другого півріччя слід привчати дітей самостійно мити руки перед їжею та правильно користуватися рушником, виховувати самостійність і акуратність під час їжі, вчити правильно користуватися ложкою, серветкою, дякувати після їжі, вставати із-за столу, присувати свій стілець.

Слід також привчати дітей брати участь у роздяганні (знімати черевики, шкарпетки, за допомогою дорослого знімати та вдягати одяг у певному порядку, правильно складати його.

Діти цього віку повинні знати місце зберігання своїх речей, рушника, своє місце за столом, своєчасно повідомляти про потребу у саджанні на горщик.

Протягом усього переддошкільного дитинства здоров’я дитини залежить якраз від правильної організації цієї процедури. Простудні захворювання, захворювання нирок, сечового міхура, негативні відхилення у поведінці можуть бути зв’язані з недостатньо уважним відношенням персоналу до методики висаджування дитини на горщик. Краще, якщо у дитини буде вироблятися умовний рефлекс на час, на місце, на вербальне звернення дорослого, положення на цей процес. Важливо, висаджуючи дітей, звертати увагу на їх індивідуальні особливості. Вихователю необхідно бути з дитиною ласкавим, терплячим, добрим. Важливо попередити появу негативного відношення дитини до даного процесу. Це може виникнути в результаті недбайливого відношення дорослого до дитини, довготривалого тримання на горщику, незручності нічної вази.

Висаджувати дітей до одного року можна там, де дитина завжди грає, на другому та третьому році – краще посадити малюка на горщик у туалетній кімнаті з допомогою та за присутністю дорослого, щоб дитина звикала до відповідного місця.

Діти раннього віку занадто рухливі, не можуть протягом тривалого часу перебувати без якихось дій, не усвідомлюють свого стану, тому при організації режимних процесів дорослому необхідно виконувати відповідні правила:

- пропозиція дорослого повинна співпадати з потребою дитини;

- у кожної дитини має бути настанова до готовності виконати відповідні дії (зараз Оленка буде спати, грати, їсти);

- не повинно бути очікування відповідного процесу (якщо дитина захотіла на горщик, то він одразу подається);

- дорослий повинен відгороджувати дитину від зовнішніх впливів, що відволікають від процесу (при висаджуванні на горщики голосно не розмовляють, нічим не заважають малюкам);

- дітей потрібно прилучати до виконання посильних рухів, дій, зв’язаних з цими процесами. Це необхідно для своєчасного розвитку культурно-гігієнічних навичок;

- єдність методик та постійність виховних прийомів при проведенні режимних процесів сприяє виробленню динамічного стереотипу, активній участі у режимі дня. Вимоги, які ставлять перед дитиною дорослі, повинні відповідати їхнім індивідуальним можливостям та бути посильними.

В організації режимних моментів можуть виникати деякі труднощі, викликані особливостями віку:

- підвищена рухова активність і інтерес до навколишнього збільшують тривалість засипання дітей;

- урізноманітнюється харчування дітей, однак необережне переведення на новий вид і способи харчування можуть вплинути на апетит дитини;

- велика кількість предметів одягу й невміння самостійно одягатися часто зумовлюють капризи дітей.

Все це потрібно мати на увазі при організації режимних процесів.

Педагог, аналізуючи організацію режиму в групі, звертає увагу на таке:

- чи відповідає режим віковим особливостям дітей;

- чи є у групі списки дітей за режимами;

- чи сприяють умови роботи у групі вихованню режиму;

- чи сприяє розподіл обов’язків персоналу виконанню режиму дня;

- чи спостерігається послідовність у проведенні режимних процесів;

- чи не порушується тривалість кожного режимного відрізка для дітей з урахуванням індивідуальних особливостей;

Режимні процеси займають досить багато часу у групах дітей другого року життя, тому їх слід максимально використовувати для розвитку малюків: для формування навичок самообслуговування, для розширення орієнтування в навколишньому світі, для розвитку мовлення.

Дата добавления: 2014-01-04