Азимути.Дирекційнікути. Румби

Азимути.Дирекційнікути. Румби

План

Лекція № 4

Тема «Орієнтування ліній на місцевості»

2. Пряма і обернена геодезична задача

Проектуючи інженерні споруди, їх розміщують з урахуванням природних умов і рельєфу місцевості, умов експлуатації, сонячного освітлення, напрямку вітру тощо. При роботі з топографічною картою доводиться визначати напрямки.

Визначення напрямку ліній на місцевості, осей споруд і т. ін. полягає у визначенні їх щодо іншого напрямку, взятого за початковий називається орієнтуванням ліній.

Напрям ліній на місцевості чи на карті може бути визначений відносно таких початковихнапрямів: географічного (на топографічній карті він має назву істинного) меридіану; магнітного меридіану (збігається з напрямом вільно підвішеної магнітної стрілки), осьового меридіану зони Гаусса-Крюгера чи ліній паралельних до нього – вертикальних ліній кілометрової сітки. Через будь-яку точку земної поверхні чи точку на карті можна провести географічний меридіан, магнітна стрілка приладів дасть магнітний меридіан, а також можна провести лінію, паралельну до осьового меридіана зони Гауса-Крюгера.

Залежно від прийнятого початкового напряму отримують орієнтирні кути(рис. 3.1):

– азимути –істинний та магнітний;

– дирекційні кути;

– румби.

Географічним (істинним, дійсним) азимутом (A_і) називається кут, який відраховують від північного напряму географічного (істинного) меридіана за ходом годинникової стрілки до напряму на даний предмет в межах від 0° до 360°. Для вимірювання на карті географічних азимутів заданого напряму в початковій точці лінії проводять лінійкою географічний меридіан і транспортиром вимірюють кут між меридіаном і заданим напрямом.

Магнітним азимутом (A_м) називається кут, який відраховують від північного напряму магнітного меридіана до напряму на даний предмет за ходом годинникової стрілки в межах від 0° до 360°. Магнітні азимути напрямів вимірюються на місцевості за допомогою приладів, що мають магнітну стрілку (компаси, бусолі). На карті магнітні азимути можуть бути обчислені за зміряним істинним азимутом A_і і величиною магнітного схилення, яке вказується на полях карти, зліва від записів масштабів.

Магнітне схилення (d) (схилення магнітної стрілки) – кут між істинним (географічним) та магнітним меридіанами в даній точці. Схилення від істинного меридіана на схід називається східним (додатнім), а на захід – західним (від’ємним).

Дирекційним кутом напряму (a) .називається кут, який вимірюють від північного напряму осьового меридіана зони Гаусса-Крюгера або від вертикальних ліній сітки до напряму на даний предмет за ходом годинникової стрілки в межах від 0° до 360°. Як правило, a вимірюється на карті від вертикальних ліній кілометрової сітки. Використання вертикальних ліній сітки дає можливість швидко і точно виміряти кути за допомогою транспортира.

Дирекційний кут можна обчислити, знаючи зміряний на місцевості магнітний азимут та поправку на зближення меридіанів (g) – кут між північним напрямом вертикальної лінії кілометрової сітки та північним напрямом географічного (істинного) меридіана. Для точок, які розташовуються у східній частині координатної зони (на схід від осьового меридіана), величина зближення меридіанів додатна, а для точок, розташованих у західній частині зони, – від’ємна.

Дата добавления: 2014-01-04