Суб'єкти правовідносин: поняття і види

Ознаки юридичного обов'язку

Ознаки суб'єктивного права

1) можливість певної поведінки;

2) можливість, що належить су­б'єкту права — правомочному;

3) надається з метою задоволення інтересів правомочного;

4) існує у правовідносинах;

5) є мірою можливої поведінки, порушення якої є зловживання пра­вом;

6) існує лише відповідно до юри­дичного обов'язку;

7) встановлюється юридичними нормами;

8)забезпечується (гарантується) державою.

Елементами суб'єктивного права є:

1) право на здійснення певних: дій (право на власні дії);

2) право вимоги від зобов'язаної особи здійснити певні дії (право на чужі дії);

3) право звертатися до держави за захистом поруше­ного права (право на дії держави).

1) необхідність (повинність) пев­ної поведінки;

2) обов'язок, що належить суб'єк­ту права — правозобов'язаному;

3) покладається з метою задово­лення інтересів правомочної особи;

4) існує у правовідносинах;

5) є мірою належної поведінки — виражає імператив, тобто повин­ність;

6) існує лише відповідно до суб'єктивного права;

7) встановлюється юридичними нормами;

8)забезпечується (гарантується) державою.

Структуру юридичного обов'язку складають такі

елементи:

1) необхідність здійснення або утримання від певних дій;

2) необхідність виконання вимог уповноваженої сто­рони;

3) необхідність нести юридичну відповідальність у разі невиконання або неналежного виконання покладе­них зобов'язань.

Суб'єктивне право та юридичний обов'язок об'єднує те, що вони:

а) випливають з норм права;

б) забезпечуються державою;

в) існують у певних межах — це завжди міра поведі­нки.

Під суб'єктивним правом («має право») розуміється можливість індивіда домагатися володіння і користування благом, адекватним змісту суб'єктивного права, заради якого право людини й існує. Під юридичним обов'язком розуміється вимога робити якісь дії.

Суб'єкти правовідносин (англ. subjects of legal relation) — індиві­дуальні або колективні суб'єкти права, які використовують свою правосуб'єктність у конкретних правовідносинах, виступаючи реалізаторами суб'єктивних прав і юридичних обов'язків, повноважень і юридичної відповідальності. Наприклад, суб'єктний склад податко­вих правовідносин містить у собі дві сторони: платник податків (плат­ник зборів) і держава (в особі компетентних органів). Суб'єктами кримінально-виконавчих правовідносин є засуджений, а також посадові особи й органи, на які покладений обов'язок виконання покарання.

Види суб'єктів правовідносин:

1) індивідуальні суб'єкти (фізичні особи):

— громадяни, тобто індивіди, що мають громадянство даної країни;

— іноземні громадяни;

— особи без громадянства (апатриди);

— особи з подвійним громадянством (біпатриди);

2) колективні суб'єкти (юридичні особи):

— державні органи, організації, установи, підприємства;

— органи місцевого самоврядування;

— комерційні організації (акціонерні товариства, приватні фірми — вітчизняні, іноземні, міжнародні);

— громадські об'єднання (партії, профспілкові організації тощо);

— релігійні організації;

3) держава і її структурні одиниці:

— держава;

— державні утворення у федеративних державах — суб'єкти феде­рації (штати, землі ); у регіональних (регіоналістських) державах — політичні автономії;

— адміністративно-територіальні одиниці (адміністративно-територіальні автономії /АРК/, область, місто, селище та ін.);

4) соціальні спільності — народ, нація, етнічні групи, громадяни виборчого округу, територіальна громада тощо.

Останнім часом з'явилася класифікація суб'єктів права за ознакою вписуваності до особи — юридичної або фізичної:

1) звичайні (типові);

2) незвичайні (нетипові): трудовий колектив; майбутні покоління; ембріон людини, заморожений у криогенних установках; біороботи тощо.

Дата добавления: 2014-01-04