Які ж причин викликали роздробленість Київської Русі?

- прагнення окремих князівств до самостійності;

- велика територія держави та етнічна неоднорідність населення;

- відсутність сталого порядку успадкування князівської влади, відсутність міцної особистості;

- зміна торгівельної кон’юнктури. Західна Європа почала торгувати безпосередньо з Близьким Сходом, а Київська Русь залишилась поза світовими торгівельними шляхами;

- напади степових кочовиків. Половці вперше з'являються на Київській землі у 1056 р.

Взагалі можливо назвати основні риси феодальної роздробленості (див. схему №1)

Монгольські полчища Батия захопили землі Русі (безпосередньо українські землі були захоплені впродовж 1239 – 1241 рр.), пограбували їх, винищили сотні тисяч людей.

На тривалий час руські землі потрапили під владу Золотої Орди – держави монголо-татар. Залежність руських земель від завойовників проявлялась насамперед у трьох сферах:

- економічна залежність (збір данини);

- політична (Орда затверджувала князів на престол);

- військова (руські князі делегували своїх воїнів до монгольського війська).

Монголо-татарська навала мала для Русі катастрофічні наслідки, Київський період в історії України завершився.

Таким чином, існування Київської Русі як єдиної держави охоплює період з кінця IX ст. до 40-х років XIII ст. Але державницькі традиції давньоруського періоду продовжували жити, оскільки на їх основі утворюються Володимир-Суздальське князівство, Галицько-Волинське та інші.

Вони є спадкоємцями Київської Русі з єдиним центром у Києві.

2 питання. Галицько-Волинське князівство та його роль в історії України

Аналіз історичного розвитку Галицько-Волинського князівства дає підстави окреслити певні етапи в її політичній еволюції (див. схему № 4).

Об’єднана територія галицької та волинської землі займала у географічному положенні важливе місце. Це був рубіж південно-західного світу тогдашній Київської Русі. Вона межувала з країнами західноєвропейського світу (Угорщина, Польща). Через територію галицької та волинської землі проходили торгівельні шляхи, які з’єднували схід й захід Європейського континенту.

Ми тільки відзначаємо, що роздробленість отримала назву феодальної, оскільки вона була закономірним наслідком еволюції феодальних відносин (розвиток феодального землеволодіння — вотчин, посилення влади удільних князів і бояр).

Роздробленість кваліфікують також як політичну, бо вона призвела до змін в державному устрої Русі, а саме: до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільними князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів.

Наслідки роздробленості Київської Русі (див. схему №2)

Роздробленість Київської Русі у сер. XII ст. зовсім не означала її повного політичного розпаду. Вона й надалі залишалася відносно єдиною державою зі спільними законами, територією, культурою, церквою.

Змінилася лише форма державного устрою: на зміну централізованій монархії прийшла феодальна.

Давньоруською державою спільно керує об'єднання найвпливовіших і найсильніших князів, що розв'язує питання внутрішньої і зовнішньої політики на з'їздах – «сеймах». Такий порядок сумісного правління дістав у історичній науці назву «колективного сюзеренітету». Київ залишався загальнодержавним центром, у якому містилася резиденція митрополитів. (Боротьба між князями за Київ).

Таким чином, централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну.

Роздробленість, спричинивши політичне ослаблення Київської Русі, не призвела до занепаду економічного і культурного життя князівств і земель.

Територіально Київська Русь розпалася спочатку на 15 князівств (див. схему №3), а вже у XIII ст. їх було 50, а на початок ХІV ст. – 250.

Еволюційний розвиток Київської Русі був насильно перерваний монголо-татарською навалою 1237 – 1241 рр.

З розпадом Київської Русі над Дністром виникло Галицьке князівство (кін. ХІ ст.), а над Бугом – Волинське князівство (сер. XII ст.) з центром у м. Володимирі.

Дата добавления: 2014-01-04