Ендокринологія

Ендокринологія

Загальна характеристика залоз внутрішньої секреції. Гормони і їхня роль в організмі. Парагормони, гормоноїди й антигормони. Механізми дії гормонів. Єдність нейрогуморальних механізмів у регуляції різних функцій організму. Роль гіпоталамо - гіпофізарної системи.

Гіпофіз. Особливості будови і функції гіпофіза. Гормони аденогіпофіза і їхня роль в організмі. Взаємодія гіпофіза з іншими залозами внутрішньої секреції. Принцип прямого і зворотного зв'язку. Гормони проміжної частини гіпофіза. Нейросекреція гіпоталамічних ядер. Роль ліберинів і статинів.

Щитовидна залоза. Гормони щитовидної залози, що синтезуються за участю йоду і їх дія. Роль гормонів щитовидної залози в обміні речовин і формоутворюючих процесах. Гіпо- і гіперфункція щитовидної залози. Тиреокальцитонін. Регуляція функції щитовидної залози.

Паращитовидні залози. Паратгормон і його фізіологічне значення. Механізм дії паратгормону. Взаємодія паратгормону, тирокальцитоніну і вітаміну Д в регуляції кальцієво-фосфорного метаболізму.

Надниркові залози. Особливості будови і функції наднирників. Симпато-адреналова система. Гормони мозкової частини, їхній вплив на функції організму. Гормони різних зон кори надниркових залоз, їхня роль у регуляції обмінних процесів і в адаптації організму при дії на нього різних стрес-факторів.

Підшлункова залоза. Інкреторна функція залози. Роль гормонів підшлункової залози в регуляції вуглеводного, жирового і білкового обміну. Роль печінки, надниркових залоз, підшлункової залози в регуляції гомеостазу цукру крові.

Ендокринна функція статевих залоз. Внутрішньосекреторна функція яєчників і сім'яників. Естрогени, андрогени та їхні функції. Роль гормонів жовтого тіла. Зміна фізіологічних процесів в організмі після кастрації тварин. Плацента як орган внутрішньої секреції.

Ендокринна функція епіфіза, вилочкової залози.

Простагландини. Гормони нирок і травної системи.

Тканинні гормони. Фізіологічні основи застосування гормонів у тваринництві.

План лекції:

1. Загальні принципи регуляції в живому організмі

2. Гуморальна регуляція функцій

3. Поняття про ендокринні залози

4. Класифікація гормонів

5. Гормони, їхні властивості і роль

6. Методи вивчення залоз внутрішньої секреції

7. Принципи регуляції діяльності залоз внутрішньої секреції. Гіпоталамо - гіпофізарна система.

8. Гормони гіпофіза і їхня роль у регуляції функцій організму

9. Роль щитоподібної і паращитовидних залоз

10. Внутришньосекреторна діяльність підшлункової залози

11. Фізіологічна роль надниркових залоз

11.1. Гормони мозкового шару надниркових залоз

11.2. Гормони кори надниркових залоз

12. Статеві гормони і їхня роль в організмі

13. Деякі інші гормони

14. Застосування гормонів у зоотехнії і ветеринарії

Характерною рисою більшості багатоклітинних організмів є диференціація і спеціалізація складових її клітинних елементів. Так, в організмі хребцевих тварин нараховуються мільярди клітин, морфологічно і функціонально диференційованих на декілька десятків клітинних типів, що формують ряд високоспеціалізованих тканин, органів і систем. Такий ступінь диференціації складових компонентів організму потребує, очевидно, високого рівня їхньої інтеграції і координації, без якого не може бути забезпечене існування живого організму як єдиного цілого з його спроможністю до самовідновлення, самозбереження і самовідтворення. Ця обставина еволюційно обумовила необхідність виникнення в багатоклітинному організмі особливого централізованого апарата регулювання. Його спеціальною функцією стала системна (міжклітинна) регуляція і програмування формування і роботи різних органів, тканин, клітин, тобто спрямоване приведення їхньої структури і діяльності у відповідність із потребами організму, його гомеостазу. У організмі, що розвивається, цей апарат має програмуючу і детермінуючу функції.

Спеціалізований апарат міжклітинної регуляції поданий у більшості тваринною нервовою і гуморальною системами. Перша забезпечує швидкий і відносно короткочасний спосіб регуляції, друга - переважно більш повільний і тривалий.. Центральна нервова система здійснює свої регуляторні впливи на тканини й органи частіше усього за допомогою нервових провідників, що передають нервові імпульси, ендокринна система - через рідини, що циркулюють, (гуморально), виділяючи в них специфічні ендокринні продукти.

Гуморальна система регуляції живих організмів є найбільш давньою. Будь-які метаболіти можуть робити регулюючий вплив у тих органах, у які вони надходять разом із кров'ю. Звідси гуморальна (humor - рідина). Як приклад можна призвести два кінцевих продукти обміну - СО₂ і сечовину.

У найбільше організованих організмів утворюються спеціальні органи - залози внутрішньої секреції, які синтезують специфічні речовини - гормони, які виконують регулюючі функції для клітин, тканин і органів.

Систему органів внутрішньої секреції ще називають ендокринною системою (endon - усередині, krino - виділяю), а речовини, що виділяються ними - гормонами (hormao - збуджую) (термін введений у 1905 годі Бейлісом і Старлінгом), виділення речовин у кров - інкрецією. Клітини, тканини й органи, що регулюються визначеними гормонами, називаються мішенями.

Дата добавления: 2014-01-04