Матриця а оцінки ефективності та можливостей інформаційної фірми

i \ j

Σ

Σ

Вільні клітини матриці заповнюються нулями.

На оцінки накладаються такі обмеження:

— значення оцінки в балах;

; .

Сумуючи часткові оцінки у перших трьох рядках, отримаємо — значення оцінки кожного параметра ефективності.

Сума S в останньому рядку матриці А є загальною оцінкою продукту і фірми в цілому. Максимальна оцінка ефективності дорівнює 30 балам.

Сумуючи по стовпчиках, отримаємо ті ж самі часткові оцінки по всіх параметрах, а в останньому стовпчику — S — загальну оцінку продукту та фірми.

Така матриця дає змогу в подальшому:

· дослідити ступінь впливу будь-якого з параметрів або часткової оцінки на значення загальної оцінки продукту та фірми;

· побудувати вартісну матрицю, спряжену з матрицею А, по всіх видах оцінок, тобто визначити вартість збільшення кожної оцінки або параметра на один бал;

· визначити напрями найбільш ефективного вкладання коштів для підвищення ефективності та можливостей інформаційної фірми.

Заповнення матриці безумовно викличе деякі утруднення, оскільки якісній оцінці не завжди можна знайти точний кількісний еквівалент у балах. Однак для цього можна скористатися послугами експертів — професіоналів в інформаційній галузі або їх рекомендаціями щодо ваги кожної оцінки у відповідному параметрі.

Так, якщо ринку пропонується нова, ще не апробована послуга чи інформація, яка може, на думку фірми, дати високий економічний ефект, то можна оцінити, наприклад, параметр (продукція) у 5 балів.

Якщо послуга орієнтована на потреби ринку, а не на власну технологію підготовки інформації, тобто фірма дотримується маркетингової стратегії у своїй діяльності, то параметр (маркетинг) можна попередньо оцінити у 5 балів.

Якщо керівництво фірми — кваліфіковані менеджери з усіх питань управління, але без досвіду в інформаційному бізнесі, то параметр (менеджмент) можна попередньо оцінити у 5 балів.

Отже, фірма отримує сумарну оцінку 15 балів з 30 можливих. Це досить високий результат для нового інформаційного продукту (його можна назвати очікуваною ефективністю), і в подальшому фірма повинна докласти всіх зусиль для його підт­вердження.

З набуттям досвіду в оцінюванні переваг і вад нових ІПП та їх виробників, використовуючи матрицю оцінок, можна досить точно визначити оцінку ефективності та можливостей інформаційної фірми.

Оцінка мультиплікативних ринкових факторів

Фактори ринку, які стимулюють або стримують випуск нових ІПП, тобто безпосередньо впливають на інформаційну фірму, можна включити в параметричну модель зовнішнього маркетингового середовища фірми. З практичних міркувань доцільно залучити до неї такі п’ять параметрів з їх частковими оцінками: ,

де k = 1, 2,..., 5 — індекс параметра;

r = 1, 2,..., 16 — індекс часткової оцінки;

k = 1 — зв’язок;

r = 1 — рівень розвитку засобів зв’язку, необхідних для на д ання

користувачеві конкретного ІПП;

r = 2 — вказує, чи функціонують реально засоби зв’язку, необхідні

для надання послуги даною фірмою;

r = 3 — оцінка комерційного успіху послуги за наявних засобів зв’язку;

k = 2 — інформаційні технології;

r = 4 — вказує, чи використовує запропонована послуга прості термінали, чи потребує складних схем комутацій;

r = 5 — потреба у використанні додаткових відомостей про апаратні засоби користувача;

r = 6 — рівень навичок використання даної технології у споживачів запропонованого інформаційного продукту;

r = 7 — загальний стан рівня використання даної технології в інформаційній галузі;

k =3 — інформаційна компетентність;

r = 8 — рівень готовності ринку до сприйняття інформаційного продукту фірми;

r = 9 — необхідний обсяг навчання споживачів для використання ІПП, що пропонує фірма;

r = 10 — рівень готовності користувачів до навчання;

k = 4 — конкуренція;

r = 11 — рівень і напрям змін конкурентного становища фірми після виходу її ІПП на ринок; за зміни його на краще, цей показник буде додатним, за погіршання його — від’ємним;

r = 12 — рівень державної монополії на інформаційному ринку;

r = 13 — перспективи зміни рівня державної монополізації;

k = 5 — відношення суспільства;

r = 14 — усвідомлення цінності інформації з боку покупців ринку ІПП;

r = 15 — оцінка нових ІПП з огляду на корисність їх для суспільства;

r = 16 — оцінка суспільством доступності інформації.

Побудуємо матрицю для оцінки ринкових факторів, що впливають на діяльність інформаційної фірми.

МАТРИЦЯ ОЦІНКИ РИНКОВИХ ФАКТОРІВ,
ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ФІРМИ

k\r

å

P

Вільні клітини матриці B заповнюються нулями.

Обмеження, що накладені на оцінки

— значення показника у балах; ; ; .

Використовуючи ті ж самі міркування, що і при побудові матриці А, треба відзначити різницю між параметрами. Окремі оцінки будь-якого з цих параметрів можуть мати від’ємні значення, що свідчить про несприятливе відношення покупців до доброякісного і корисного інформаційного продукту, запропонованого фірмою ринку, або, як крайній варіант, про неможливість подальшої нормальної діяльності фірми.

Якщо ж всі отримані оцінки мультиплікативних факторів додатні, то отримуємо сумарний індекс мультиплікативних факторів. Максимальна сума оцінки цих факторів дорівнює 50.

Матрицю В можна досліджувати, як і матрицю А. Однак інформаційна фірма не в змозі впливати на ринок ІПП так само, як на власну діяльність. Тому необхідно визначити, на які параметри та часткові оцінки фірма може впливати та скільки їй будуть коштувати їхні зміни. За цими даними може бути побудована вартісна матриця, спряжена з матрицею В. Використовуючи цю матрицю, фірма зможе визначити напрями та рівень ефективних вкладень у підвищення конкурентоспроможності своїх ІПП за рахунок маркетингових заходів.

Помноживши сумарні оцінки продукту S та ринкових факторів P, отримаємо комерційний потенціал інформаційного продукту, призначеного для службового використання або продажу на ринку.

Знаючи максимальне значення цього добутку — 1500, — можемо визначити резерв зростання ефективності ІПП, а також, як вже було показано, визначити напрями підвищення ефективності.

* Вендор — організація або фізична особа, яка є носієм торгової марки, тобто виробник продуктів і послуг.

* Реселер — той, що перепродає продукцію іншого виробника.

** Дилер — посередник, який торгує в роздріб продукцією, закупленою оптом. Він виконує торговельні операції від свого імені і за свій рахунок. Зазвичай дилер є агентом великої промислової корпорації і належить до її дилерської мережі.

*** Дистриб’ютор — фірма, яка здійснює збут на основі оптових закупівель у великих промислових фірм-виробників. Фірма-дистриб’ютор зазвичай має власні склади, встановлює довготривалі контрактні відносини з виробниками і представляє фірму-виробника на ринку. Іноді, наприклад, продаючи програмний продукт, дистриб’ютор забезпечує технічний супровід товару силами своїх спеціалістів.

Дата добавления: 2014-01-04