Розвиток мовлення дітей третього року життя

На третьому році при правильному розвитку можна знайти виникнення якісно нового характеру гри: перед тим, як почати грати, дитина бере на себе роль, виражаючи її словесно. Діти не просто відтворюють те, що бачили, але їхні дії підкорюються оформлений в словах цілі, що поставлена наперед. Така гра сприяє розвитку уяви, творчості, активізує закріплення досвіду дитини, який поступово збільшується. Але перехід до рольової гри можливий лише з використанням мовлення.

На третьому році життя дітей більш широко знайомлять з оточуючим життям – з елементарними ознаками та призначенням предметів. Під час їжі, умивання, одягання та інших режимних процесів дорослий розмовляє з дитиною, називає якості та ознаки предметів. Необхідно запобігати у розмові з нею вживання одноманітних слів, фраз, що повторюються кожен день. Однакові мислі, що по-різному висловлені дорослим, не тільки збагачують словник дитини, але й поширюють, поглиблюють її уявлення про оточуюче.

Діти оволодівають умінням узнавати дії на малюнку та відтворювати їх. Крім формування узагальнення, це підводить дітей до елементів рольової гри: діти самі когось зображують, а картинка надає їм певного образу.

У цьому віці діти розуміють питання „де?”, „який?”, „звідки?”, „куди?”, „навіщо?” та відповвідають на них. Завдяки певному колу уявлень, здібності узагальнення, дітям після 2,5 років можна загадувати прості загадки, якщо в тексті є більш або менш точний зміст відгадки. Діти починають оволодівати вмінням розуміти оповідання про події, знайомі їм за минулим досвідом (без показу предметів, іграшек, картин).

У даний період життя у дитини не тільки значно зростає словник загальноспоживаних слів, але й виникаюча в кінці другого року життя „словотворчість”. Створення своєрідних слів та речень – не тільки засіб активного оволодіння мовою: пояснюється це й тим, що діти недостатньо осмислюють значення багатьох слів, не справляються із всіма граматичними формами.

Як уже зазначалося, у дитини формується така важлива передумова вдосконалення вимовлення, як вміння відносно тонко диференціювати звуки в словах, які вимовляють дорослі. Однак процес сприймання мовлення ще є далеким від повної досконалості. Помилки у розрізненні предметів із назвами, що схоже звучать, спостерігаються у випадках, коли мова йде про малознайомі або сильно змінені з виду об’єкти. Бідність вражень, уявлень, відставання у розвитку також можуть бути причиною недосконалого розрізнення слів, які схожі за звучанням. Полегшують оволодіння правильним вимовленням ігри із звуконаслідуванням. У звичайному житті, бесідах з дитиною, на заняттях її виправляють та просять повторити слово правильно.

Третій рік життя – період настільки швидкого вдосконалення граматичного ладу, що до кінця цього періоду мова дітей за формою значно наближається до повсякденної мови дорослих.

У розмові з дитиною дорослий повинен ураховувати рівень її мовлення, але, разом з тим, його власна мова повинна бути більш досконалою: різноманітною за будовою речень, багатою за словником, виразною за інтонацією.

Дата добавления: 2014-01-04