Джерела радіоактивності

Всі джерела радіоактивності можна поділити на природні та штучні. Основну частину опромінення людина одержує від природних джерел. Більшість з них такі, що уникнути опромінення від них практично неможливо. Більше того: вся еволюція тваринного і рослинного світу відбувалася і відбувається під постійним впливом Сонячного, космічного і земного випромінювання (останнє надходить від радіоактивних речовин, що містяться у земній корі).

Структура доз, що їх отримує населення від різних джерел неаварійного опромінення протягом року складається із:

- природного радіоактивного фону, який утворений космічними і сонячними променями - 40% (200 мбер);

- медичної рентгенодіагностики - 30% (150 мбер);

- випромінювання з будматеріалів під час перебування у будинках - 20% (100 мбер);

- додаткового техногенного опромінення (телебачення, комп’ютери, проживання поблизу ТЕС, АЕС тощо) - 10% (50 мбер).

Людина зазнає опромінення двома способами - зовнішнім та внутрішнім. Якщо радіоактивні речовини знаходяться поза організмом і опромінюють його ззовні - це зовнішнє опромінення. А якщо ж радіоактивні речовини знаходяться у повітрі, яким дихає людина, або у їжі чи воді і потрапляють всередину організму через органи дихання чи шлунково-кишковий тракт, то таке опромінення називають внутрішнім.

Космічне опромінення досягає Землі у вигляді протонів і більш важких ядерних частинок, що мають величезну енергію. Частина цієї енергії витрачається на зіткнення з ядрами атмосферного азота, кисня, аргона, внаслідок чого на висотах до 20 км виникає вторинне високоенергетичне випромінювання.

Воно складається із мезонів, нейтронів, протонів, електронів, а також із так званих космогенних радіонуклідів, що випадають на поверхню Землі з опадами і циркулюють у середовищі. До них відносять 14 радіонуклідів (тритій, вуглець-14, берилій-7, натрій-22 та ін.)

Інтенсивність космічних випромінювань залежить від висоти над поверхнею моря, географічної широти і сонячної активності.

Земними джерелами радіоактивного опромінення є більше 60 природніх радіонуклідів. Основні радіоактивні ізотопи, що містяться в горних породах -це калій-40 і рубідій-87, а також члени двох радіоактивних сімейств, які беруть початок відповідно від урана-238 і торія-232 - довгоживучих ізотопів, що знаходяться в Землі з самого її народження.

Рівні земної радіації неоднакові для різних місць земної кулі і залежать від концентрації радіонуклідів у тій чи іншій ділянці земної кори.

Міське населення в цілому одержує дози, що перевищують середні. Це пояснюється більшою кількістю цегляних і бетоних будинків у містах і більшою тривалістю перебування в них міського населення у порівнянні з сільським.

У цегляних, кам'яних і бетоних будинках потужність дози в 2 - 3 рази більша, ніж у дерев'яних.

Радіоактивного калію-40 у гранітах, наприклад, близько 1000...1500 Бк/кг, тоді як у піщаниках і вапняках -- відповідно 370 і 90 Бк/кг. Урана в гранітах у 2-З рази, а торію в 3-10 разів більше, ніж у піщаниках і вапняках. Відомо, що Севастополь збудований із вапняків, це і пояснює його низький радіоактивний фон (вдвічі нижче, ніж у Києві).

Полтавська область одна з небагатьох, де рівень радону-222 відносно високий. Найвищий рівень його концентрації спостерігається у сільських хатах, що стоять прямо на землі і мають маленькі віконця (у 100 разів перевищує концентрацію його у повітрі).

З 1992 р. в Полтавській області почали перевіряти рівень радіоактивності будматеріалів. Досліджується пісок, глина, щебінь в усіх кар'єрах області. Найбільше природніх радіонуклідів містить щебінь - до 200 Бк/кг (норма 370 Бк/кг), а в Орлицькому кар'єрі Кобеляцького району - навіть 420 Бк/кг. Тому використання орлицького щебеню для будівництва житла заборонено, він годиться тільки для будівництва доріг.

Штучні джерела радіації.

В результаті господарчої діяльності людини у навколишньому середовищі з'являються штучні радіонукліди та інші джерела випромінювань, збільшилося кількість природніх радіонуклідів, що вивільнюються із надр Землі з нафтою, вуглем, газом, мінеральними добривами, будівельними матеріалами.

Для оцінки цих змін природнього радіоактивного фону прийнятий термін "технологічно підсилений радіаційний фон".

Додаткове опромінення людина одержує від ТЕС, телевізорів, екранів моніторів, в авіапольотах, в процесі використання мінеральних добрив, будівельних матеріалів, керамічного і стекляного посуду (що містять уран, торій та інші радіонукліди), в результаті вживання мінеральної води (радон), під час прийняття медичних процедур тощо.

У процесі спалювання вугілля, в тому числі з метою одержання електроенергії і опалення житлових будинків, відбувається радіоактивне забруднення навколишнього середовища. В 1 кг вугілля міститься до 500 Бк урану, близько 300 Бк торія, приблизно 70 Бк калія-40 та ін. При спалюванні вугілля відбувається концентрація радіонуклідів у золі і шлаках.

Тому ТЕС є більш серйозним джерелом зовнішнього і внутрішнього опромінення населення, яке проживає на прилеглих територіях, ніж нормально функціонуючі АЕС.

Дата добавления: 2014-01-04