Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Психологія особистості




ПЛАН

Список рекомендованої літератури

 

1. Болотіна Є.В., Мішура В.Б. Соціологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 128 с.

2. Викладання соціології: досвід інноваційних прийомів: Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, – 2008. – 280 с.

3. Ґіденс Е. Соціологія / Пер. С англ. В.Шовкун, А.Олійник; Наук. ред. О.Іващенко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

4. Гидденс Э. Ускользающий мир: как глобализация меняет нашу жизнь / Пер. с англ. – М.: Издательство «Весь мир», 2004. – 120 с.

5. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Базовий курс: Підручник. – К.: Каравела, 2006. – 312 с.

6. Нестуля О.О. Соціологія: практикум. Модульний варіант: Навч. пос. Для студ. вищ. навч. закл. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 272 с.

7. Соціологія: Підручник / За редакцією В.П. Андрущенка, М.І.Горлача. – Харків – Київ, 1998 – 624 с.

8. Соціологія: Підручник / За редакцією Н.П.Осипової - К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.

9. Соціологія: Підручник /За редакцією В.М.Пічі. - Львів: "Магнолія плюс", 2004. – 277 с.

10. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика: Навч. посібник / В.М.Бебик, С.О.Шегрін, Л.О.Дегтерьова. – К.: Університет «Україна», 2006. – 208 с.

11. Черниш Н.Й. Соціологія: Підручник за рейтингово-модульною системою навчання. – 5-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2009. – 468 с.

12. Юрій М.Ф. Соціокультурний світ України: Монографія. – Видання 2-е. – К.: Кондор, 2004. – 738 с.

 

 


[1] Ідентичність – наслідок і результат процесу ідентифікації; набуті внутрішні й зовнішні характеристики свідомості та поведінки особистості.

Ідентифікація (ототожнення) – соціально-психологічний процес ототожнення індивідом себе з іншою людиною, соціальною групою чи спільнотою, який допомагає йому успішно опановувати різноманітні види соціальної діяльності, набувати певних соціальних ролей і статусів, засвоювати і перетворювати соціальні норми і цінності.

1.Психологія особистості.

2.Соціальне - психологічні взаємовідносини у трудовому колективі і лідерство.

З. Планування соціального розвитку колективу підприємства.

4.Поняття і суть стилю управління керівника.

5.Професійно - організаторські риси стилю керівника.

6.Етико - психологічні риси стилю керівника і службовий етикет.

7.Мистецтво, культура і психологія агробізнесу.

На сучасному етапі поставлено завдання створити сприятливі умови, щоб сформувати і використати позитивні якості особистості. Важливе значення має повна мобілізація психологічних якостей і властивостей особистості: свідомості, інтересів, ідеалів, світогляду, знань, умінь, волі, совісті, характеру, темпераменту. У кожному колективі працюють люди різні не тільки за статтю, вікон, посадою, а й за спрямованістю, індивідуально - психологічними особливостями, рівнем підготовленості тощо. В той же час вони є неповторними особистостями.

Особистість у колективі - це свідомий працівник, що займає певне положення у суспільстві і виконує певну громадську роль. Вона формується і самовиражається тільки у суспільстві і суспільно - виробничій діяльності. Свідома особистість діє відповідно до свого світогляду, ідеалів, совісті, із знанням справи виконує суспільне важливу, соціальне необхідну роботу, усвідомлює відповідальність перед суспільством і колективом за доручену справу.

У психології розрізняють чотири групи якостей особистостей:

1. спрямованість;

2. рівень підготовленості або досвід;

3. психічні процеси;

4. індивідуально - психічні особливості.

Спрямованість особистості - це система спонукань, що визначає виборче ставлення до навколишнього середовища. Вона характеризується цілями і прагненнями людини і впливає на її життя і діяльність. Розрізняють такі форми спрямованості особистості: потяг, бажання, інтереси, схильність, ідеали, переконання, світогляд. Потяг особистості настільки мало виражений, що спонукання до діяльності становить несвідоме прагнення і не має чіткої мети. Бажання - вища форма спрямованості особистості. У бажаннях мета, до якої прагне людина, вже свідома. Інтерес - це форма спрямованості особистості, в якій виявляється проблема людини у пізнанні. Схильність - форма спрямованості особистості, в якій виражається прагнення до діяльності, зумовленої інтересом. Ідеал - сюрма спрямованості особистості, в якій кінцева мета досягнення потреб становить вищу досконалість. Переконання - це знання про природу і суспільство, в істині яких людина не сумнівається і на основі яких вона складає власні думки, прагнучи керуватися ними у житті. Якщо переконання створюють певну систему, вони стають світоглядом людини. Світогляд - зумовлює вітер життєвого шляху, допомагає усвідомити обов'язки людини перед суспільством. Спрямованість особистості та вищі її форми - світогляд і переконання формується під впливом виховання і самовиховання.

Друга група якостей особистості включає рівень підготовленості або її досвід. Для кадрів управління потрібні глибокі знання з філософії, політекономії, управління, організації, соціальної психології, педагогіки тощо; Ці знання реалізуються у практичній діяльності через навички і вміння.

Уміння - це знання, втілені у розв'язанні управлінських рішень або у напрямках управлінської діяльності. До них належать виконання управлінських процедур, технологія розв'язання різних соціально-економічних проблем.

Навички - це вміння, які доведені до автоматизму і які існують частково на несвідомому рівні, наприклад, навички використання технічних засобів управління, підтримки ділових контактів із спеціалістами і ін. Навичок працівник набуває від стажу роботи.

Третя група якостей особистості характеризується психічними процесами. Їх поділяють на пізнавальні (увага, відчування, сприйняття, пам'ять, мислення, уява, мова)і вольові (воля). Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості людини на головному об'єкті.

Пізнання начинається із споглядання, яке здійснюється у формі відчувань і сприйняття. Для керівників і спеціалістів сприйняття має бути цілісним, усвідомленим, вільним від упередження. Через сприйняття кадри управління повинні намагатися проникнути у суть особистості.

Пам'ять - це відображення минулого досвіду людини, завдяки якому минуле не зникає безслідно. Кадрам управління бажано мати об'ємну, оперативну, образну, змістовну, зорову, слухову та ін. види пам'яті.

Мислення - це процес опосередкованого і узагальненого відображення дійсності, психічна діяльність, спрямована на розв'язання пізнавальних, практичних і теоретичних проблем. У мисленні реалізуються аналіз, синтез, фантазія, інтелект. Індивідуальними особливостями мислення є глибина, швидкість, гнучкість, критичність, широта розуму.

Уява або фантазія - психічний процес створення нових образів, уявлень і мислених ситуацій, які ніколи у цілому не сприймаються людиною. Фантазія - важлива умова будь - якої праці, особливо управлінської. Уява буває навмисною або ненавмисною, відтворювальною або творчою.

Мовна діяльність - це процес використання людиною мови з метою спілкування. Розрізняють внутрішню і зовнішню, усну і письмову мову.

Почуття (емоції) - це переживання людиною свого відношення до дійсності і до себе. Розрізняють позитивні (радість, задоволення тощо) і негативні почуття (сум, образа, відчай, страх і ін.) Основні форми емоціонального стану: ефект, стрес, пристрасть.

Воля - навмисні дії, спрямовані на досягнення свідомо поставленої мети. Вона пов'язана із здатністю володіти собою.

Зазначені якості особистості слід удосконалювати за допомогою самовиховання, самоуправління, контролю, самонаказу і впливу колективу.

Четверта група якостей особливості включає її індивідуально - психологічні особливості: темперамент, характер, здібності.

Темперамент - індивідуально своєрідна, природно зумовлена сукупність динамічного виявлення психіки. Він визначається різним типом нервової системи, зокрема сильним, неврівноваженим, спокійним і слабким. Ці типи нервової системи і визначають чотири типи темпераменту: холерик, сангвінік, флегматик і меланхолік.

Для холерика характерна сила, рухливість, неврівноваженість. Його позитивні якості такі:

швидкість реакції, рухливість і енергійність в управлінській діяльності, намагання бути попереду всіх, ініціативність. Холерик надто товариський занадто чутливий до громадської думки, має почуття гумору, пристрасний до справи. У не досить вихованого керівника - холерика такі негативні риси як неврівноваженість і невитриманість, грубість і безтактність, самовпевненість і зазнайство, легко минає друзів, буває злопам'ятним. Настрій не стійкий, може бути джерелом конфліктів.

Сангвініку характерні такі позитивні риси як цілеспрямованість і наполегливість, велика рухливість і легка пристосованість до нових обставин, вразливість, швидка чутливість на події, вміння чітко і впевнено діяти в складній ситуації, гнучкість і зосередженість розуму, висока продуктивність, оптимізм і схильність до гумору, товариськість і колективізм, уміння завоювати авторитет, постійне прагнення до духовності збагачення і самовиховання. Негативні риси можуть проявлятися такі, як формальне ставлення до своїх обов'язків, млявість, впертість і дратівливість у відповіді на критику, ненадійність у дружбі, гарячковість, не стійкість уваги.

Для меланхоліків характерні висока емоційність і рухливість, активність у громадській діяльності, сумлінність, старанність, скромність, постійність у дружбі. Він не сперечається, не бере участь у конфліктах, уважний до підлеглих, спокійно сприймає похвалу. З недоліків слід відмітити неврівноваженість, схильність, до непродуманих вчинків, нерішучість, швидка втомленість, песимізм, упертість, страх перед начальством, невпевненість, вразливий.

Флегматик має такі риси: надійність у роботі впевненість і володіння собою, наполегливість, авторитетність серед підлеглих, уміння терпіти, бажання надавати допомогу, постійність у дружбі і вимогах, діє без страху, у конфліктах не бере участі, на перешкоди зовнішні не реагує і ін. Недоліки флегматика дуже важко опановує нові знання і навички, не вміє швидко реагувати на ситуації, розпорядження вказівки, не реагує на критику, пасивний до громадської діяльності, буває інертним, лінивим, повільним.

У реальній управлінській діяльності чистих типів темпераментів практично не трапляється. Проте всі типи працівників можуть продуктивно працювати, досягати значних результатів у роботі і громадського визнання.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 344; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.