КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Педагогічна освітаВ 1930 році в СРСР була прийнята єдина уніфікована система шкільної освіти. Основний тип – семирічна трудова політехнічна школа. На її базі – технікуми (середні спеціальні навчальні заклади – 4 роки навчання), а на базі технікумів – вища школа. У 1939 році в багатьох великих населених пунктах - загальноосвітні середні школи. Розширювалася мережа вищих навчальних закладів (інститути, університети). В Украні не вистачало висококвалікованих вчителів. У 1928 р. у м. Харкові створено Всеукраїнський заочний інститут народноі освіти для підготовки та підвищення кваліфікаци вчителів з терміном навчання — 4 роки. Зрозуміло, що на навчання зараховували насамперед комуністів та комсомольців, які працювали в народній освіті не менше одного року. Відомо, що з 1928 по 1941 р. на заочних і вечірніх відділеннях інститутів та педагогічних технікумів здобули педагогічну освіту понад 70 тисяч учителів республіки.
Антон Семенович Макаренко (1888 – 1939) народився в м. Білопілля Сумського повітуХарківської губернії в сім’ї робітника – залізничника (нині Сумська область). § Розпочав навчання в Білопільському двокласному залізничному училищі. § Після переїзду батьків в м. (селище) Крюків Полтавської губернії навчався в Кременчуцькому міському чотирикласному училищі. § Закінчив училище, далі вчився на однорічних педагогічних курсах при тому ж училищі. § Після закінчення в 1905 році курсів, повернувся додому і почав працювати вчителем Крюківського двокласного залізничного училища. § В 1911 році звільнили за рішучий виступ проти завідуючого училищем – хабарника і бездарної людини, хоча А.С. Макаренко користувався великою повагою і авторитетом серед учнів, учителів і батьків. § Макаренка перевели працювати в Долинське залізничне училище на Херсонщині, де він вчителював з 1911 – 1914 рр. § В 1914 році, маючи вже 10-річний педагогічний стаж, поступає для продовження освіти в Полтавський учительський інститут, де виявив особливо великі успіхи у навчанні. «З психології читав усе, що було написано російською мовою, в своїй спеціальній галузі – педагогіці – багато читав і багато думав». § Учительський інститут він закінчив в червні 1917 року, одержавши золоту медаль за твір «Криза сучасної педагогіки». § Деякий час Макаренко працював учителем зразкової школи при Полтавському вчительському інституті і за сумісництвом виконував обов’язки секретаря канцелярії інституту. § В грудні 1917 року був призначений завідуючим Крюківським вищим початковим училищем. Тут він працював до 1919 року. Приділяв велику увагу створенню дитячого і педагогічного колективів, включив до навчальної програми трудову підготовку учнів, ввів дитячу символіку (горн, барабан та ін.), для робітників – залізняків відкрив вечірню школу, в якій сам викладав історію, російську мову і літературу. § У 1919 році переїхав до м. Полтави, де завідував 2-м міським початковим училищем і був членом губернського правління працівників освіти, а потім керував семирічною трудовою школою і виконував доручення Полтавського губернського відділу народної освіти. § У вересні 1920 року Полтавський губернський відділ народної освіти доручив Макаренкові організувати трудову колегію для неповнолітніх правопорушників і завідувати нею. 28 березня 1921 року, в річницю народження О.М. Горького, трудовій колонії було присвоєно ім’я письменника. До речі, і сам О.М. Горький, і його твори мали великий вплив на А.С. Макаренка. Вони були знайомі і О.М. Горький неодноразово приїжджав до колонії. § За кілька років А.С. Макаренко разом з колективом педагогів і вихованців, переборюючи величезні труднощі, добився великих успіхів у роботі колонії: відбудували приміщення колишнього сирітського притулку, створили господарську базу, працювала школа, а головне – було створено міцний, працездатний і творчий колектив вихованців і педагогів. § Коли в трудовій колонії ім. Горького сталася «зупинка в житті колективу» (мало було землі, малосильне господарство, а навколо жодного промислового виробництва, труднощі з трудовлаштуванням вихованців – колоністів), Макаренко в 1926 році домігся в Наркомові України переведення колонії в Куряж біля Харкова та об’єднання з Курязькою трудовою колонією, яка перебувала в дуже занедбаному стані, але знаходилася недалеко від промислового і культурного центру, мала більше землі, кращі приміщення та ін. § Життя трудової колонії ім. Горького А.С. Макаренко показав у своєму творі «Педагогічна поема» (1933 – 1935). § Влітку 1928 року Макаренко почав керувати трудовою колонією ім. Ф.Е. Дзержинського в Харкові, де він працював до 1935 року. § У трудовій колонії була середня загальноосвітня школа і робітфак, добре обладнанні навчальні виробничі майстерні, завод, що виготовляв фотоапарати «ФЕД» і електричні сверла, працювали різні гуртки і студії. Проводилась велика культурно-освітня робота серед комунарів (театр, клуб, кіно, оркестр, бібліотека, читальня, спортивні секції, газета – багатотиражка). § Комунари поєднували навчання в школі й на робітфаці з виробничим навчанням, з продуктивною працею. Багато випускників комуни навчалися у вищих навчальних закладах, працювали на заводах і фабриках Харкова, перебували в лавах Червоної Армії і Флоту – всі вони виходили з комуни справжніми людьми. § Трудова комуна ім. Дзержинського була найкращим навчально-виховним закладом інтернатного типу в Радянському Союзі. Тільки за 10 років її існування тут перебувало більше 100 делегацій з різних країн світу і зафіксували високі оцінки в «Книзі відгуків». § Життя комуни ім. Дзержинського Макаренко описав у творі «Прапори на баштах» (1938) § У червні 1934 року Макаренка було прийнято до Спілки письменників СРСР. § У 1935 – 1937 рр. він працював у Києві заступником начальника трудових колоній з навчально – виховної роботи й одночасно завідував трудовою колонією в Броварах біля Києва. § У 1937 році переїхав до Москви, де займався громадсько-педагогічною і літературною діяльністю: написав «Книгу для батьків» (1937), опублікував багато науково-публіцистичних статей та оповідань для дітей і молоді в різних журналах і газетах, виступав з лекціями, доповідями, бесідами в різних аудиторіях, зустрічався з учителями, студентами навчальних закладів у багатьох містах країни. § 1 лютого 1939 року Радянський уряд нагородив Макаренка за літературно-педагогічну діяльність орденом Трудового Червоного Прапора. § 13 березня 1939 року в день свого народження і, як виявилося за 2 з половиною тижні до смерті, Макаренко говорив друзям: «Прожив я 51 рік, але попереду так багато цікавої роботи і життя, що я не згоден жити менше 150 років» Нажаль, передчасна смерть перешкодила здійсненню всіх планів. Сталося це 1 квітня 1939 року на залізничному вокзалі. Він збирався їхати на обговорення сценарію фільму за його твором. Твори Макаренка видавалися 241 раз 24 мовами, їх тираж перебільшує 8 млн. примірників. У Крюкові Полтавської області створено літературно – меморіальний музей А.С. Макаренка, засновано медаль з його зображенням, якою нагороджують кращих працівників народної освіти та педагогічної науки.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 286; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |