Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Слайд 10




СЛАЙД 9

СЛАЙД 8

СЛАЙД 7

Табл. 2. Якісна характеристика ґрунтового покриву України. (тис. га).

№ п/п Адміністративні області Загальна площа с.-г. земель Дефляційно небезпечні Еродовані
1. Республiка Крим 1801,9   209,6
2. Вінницька область 2018,9   743,8
3. Волинська 1056,3 - 88,5
4. Дніпропетровська 2512,3 1882,1 997,2
5. Донецька 2050,1 1757,4 1356,1
6. Житомирська 1599,8 218,7 63,6
7. Закарпатська 462,2 - 37,6
8. Запорізька 2247,8 1877,2 693,1
9. Івано-Франківська 635,4 - 135,8
10. Київська 1675,9   172,7
11. Кіровоградська   1111,9 1029,4
12. Луганська 1920,3 1623,1 1215,6
13. Львівська 1270,6 224,4 300,6
14. Миколаївська 2012,7 1702,9 938,2
15. Одеська 2592,7 1662,9 1241,1
16. Полтавська 2185,7 412,2 355,6
17. Рiвненська     148,9
18. Сумська 1709,2   305,2
19. Тернопільська 1054,9 3,8 391,2
20. Харківська 2423,5 1028,1 1110,8
21. Херсонська 1968,8 1706,4 264,3
22. Хмельницька 1570,7 26,9  
23. Черкаська 1456,9 255,4 361,8
24. Чернівецька 473,7 4,7 200,5
25. Чернігівська 2105,7 942,1 65,8
  Всього по Україні 41785,0 19066,3 13089,2

 

В Україні найбільш розповсюдженими видами деградації ґрунту є:

· втрата ґрунтами гумусу і поживних елементів,

· переущільнення,

· ерозія.

Інші види деградації (підкислення, підлуження, засолення, осолонцювання тощо - всього близько 17 видів) розповсюджені на менших площах. Значно збільшилася кількість територій, rpунти яких забруднені радіонуклідами, важкими металами, нафтою та нафтопродуктами, токсичними речовинами і хімічними засобами захисту рослин.

Порушення (руйнування) ґрунтів є результатом складного комплексу антропогенних і природних впливів на процеси зміни фізико-хімічних і механічних характеристик ґрунту. Як правило, першопричиною порушення (руйнування) ґрунтів є процеси, що ініціюються діяльністю людини: механічна обробка ґрунтів, трансформація шарів землі під час будівництва, переущільнення ґрунтів внаслідок діяльності транспорту, випас худоби, полив земель, інші види зміни режиму ґрунтових чи поверхневих вод..

Розглянемо найбільш поширені для України види деградації грунтів.

ЧИТАТИ Втрата гумусу й поживних речовин. Гумус, або органічна речовина, — інтегрований показник родючості ґрунту. Від його загального вмісту залежать запаси основних поживних речовин. Запаси гумусу визначають агрофізичні властивості ґрунту, зокрема його щільність, вологоємкість, агрегованiсть, протиерозійну стійкість, ефективність засобів хімізації. В наш час у землеробському секторі України склалася ситуація тотального дефіциту органічних добрив, у зв'язку з чим rpyнтам притаманний від'ємний баланс гумусу (в межах 0,5-0,8 т/га) і елементів мінерального живлення рослин (до 100-120 кг/га).

За 100 років (1882–1982) вміст гумусу в ґрунтах України знизився на 0,97%, при цьому майже половину його (0,44%) втрачено за 1960–1970 роки, що збігається з початком iнтенсифiкацiї землеробства. Фактичні втрати гумусу в староорних чорноземах України становлять 20–30% початкового його запасу.

В слабоеродованих ґрунтах у метровому шарі рівень гумусу знижується порівняно з повнопрофiльними на 10–20%, середньоеродованих — 20–30, а в сильноеродованих на 30–80%. Відповідно знижується продуктивність майже всіх культур. Протягом останніх десяти років в усіх зонах України спостерігався різкий дефіцитний баланс гумусу. (Проте в усіх розвинених країнах світу давно досягнуто просте, а в ряді — розширене відтворення гумусу ґрунту. Саме останнє забезпечує всебічне поліпшення його властивостей i зумовлює високу продуктивність та стабільність землеробства.)

ЧИТАТИ Переущільнення грунтів Переущільнення ґрунтів за своїми екодеструктивним наслідками є процесом, дуже близьким до ерозії, і найчастіше стає її початковим етапом. Переущільнення фунтів - це процес руйнування структури ґрунтів під впливом надмірного техногенного тиску на ґрунтову поверхню. Переущільнення грунтів є наслідком як інтенсивного механічного обробітку грунтів, так і загального погіршення їхніх фізико-механічних властивостей, у тому числі й через процеси дегуміфікації. За недотримання оптимальний строків обробітку і надмірного тиску ходових систем с.-г. техніки переущільнення може відбуватися практично на будь-якому ґрунті, але ступінь його буде різною. Акад. В.В.Медведєв доводить, що майже на усій території лісостепової і степової зони України небезпека схильності грунтів до переущільнення є дуже, або навіть надзвичайно сильною.

ЧИТАТИ Підкислення Процес закислення або атмосферної оксидації ґрунтів відбувається за рахунок випадання на їх поверхню кислих опадів, які утворюються в атмосфері в результаті реакції сполучення оксидів сірки, азоту, вуглецю з водяною парою. Це приводить до зміни pH ґрунтового середовища, різкого погіршення умов проживання організмів.

Результати агрохімічного обстеження свідчать про розширення площ кислих грунтів у різних rpунтово-кліматичних зонах України, що пов'язано в першу чергу з призупиненням робіт з хімічної меліорації. Сутність цього явища у консервативній властивості грунтів до повернення реакції середовища до природного рівня, так званій кислотно-основній буферності. Розкислення грунтів проходить шляхом внесення в грунт певної кількості вапна. Припинення вапнування – забезпечує повернення ґрунту до свого природного стану. За даними Державного центру охорони родючості грунтів, у зонах Полісся та Лісостепу нараховується понад 50% площ з підвищеною кислотністю, серед них сильнокислі rpунти займають 5 % і 1 %, середньокислі -10 % і 4 %, слабокислі - 20 % і 17 % відповідно.

ЧИТАТИ Заболочування грунтів - процес підвищення вологості ґрунту, що спричинює перезволоження і призводить до утворення різних видів болотних грунтів. Залежно від характеру зволоження (грунтові чи паводкові води, атм. опади, неправильна експлуатація зрошувальної мережі) заболочені грунти бувають поверхнево, глибоко та суцільно оглеєні (з втраченою структурою, з закисними сполуками, шкідливими для рослин, тощо). Зовн. виявом 3. г. є оселення на них болотних рослин - очерету, осоки та ін. Заходи боротьби: з постійним 3. г.- меліорація грунтів закритим дренажем; з тимчасовим 3. г.- глибока оранка, утворення тимчасових канав, нарізування борозенок.

(С. Т. Вознюк.)

ЧИТАТИ Підтоплення земель - це процес підвищення природної вологості ґрунтів понад 80% їх повної вологоємності, що відбувається під впливом примусового підйому рівня ґрунтових вод у зону аерації (Козьменко й др., 1992). До підтоплення призводить: нераціональне спорудження водоймищ; порушення норм поливу при зрошенні; втрати води (витік) у зрошувальних мережах, через технічну недосконалість проектів зрошення (особливо інтенсивно підтоплення відбувається в перші 2-3 роки функціонування зрошувальної системи

ЧИТАТИ Забруднення радіонуклідами Чорнобильська катастрофа створила на значній території Ук­раїни надзвичайно небезпечну для здоров'я людей і навколишньо­го природного середовища радіаційну ситуацію. Україну оголоше­но зоною екологічної катастрофи. Усунення, пом'якшення наслідків цієї катастрофи залежить від законодавчого визначення правового режиму різних за ступенем радіоактивного забруднення територій і заходів щодо його забезпечення. Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного, забруднення внаслідок Чорнобильської катастро­фи» містить визначення понять «радіаційне небезпечні землі» та «радіоактивне забруднених земель».

Радіаційно небезпечні землі — це землі, на яких неможливе по­дальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають національним та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоак­тивних речовин або які недоцільно використовувати за еко­логічними умовами.

До радіаційно небезпечних земель належать території, які відне­сені до зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення.

Радіоактивно забруднені землі — це землі, які потребують вжит­тя заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення та забезпе­чення нормальної господарської діяльності.

ЧИТАТИ Забруднення пестицидами та іншими органічними речовинами

Пестициди — це хімічні речовини, що застосовуються в сільському господарстві для боротьби з хворобами вирощуваних культур, різноманітними шкідниками та гризунами, а також сприяють знищенню бур'янів. Нині в сільському господарстві використовують сотні хімічних речовин, які випускають у вигляді емульсій, порошків, паст тощо.
Особливості пестицидів порівняно з хімічними речовинами іншого призначення полягають у неминучості їх циркуляції в біосфері протягом тривалого часу. Крім того, слід відзначити, що отрутохімікати — це хімічні речовини, які застосовуються для знищення живого і, отже, є потенційно небезпечними для всього живого, в тому числі і для людей, зокрема, під час обробки рослин пестицидами створюються концентрації, які сприяють не тільки знищенню шкідників, але й можуть бути небезпечними для людини.
Згідно з виробничою класифікацією (або за призначенням) пестициди поділяються на: інсектициди (для боротьби зі шкідливими комахами), бактерициди (для боротьби з бактеріями), фунгіциди (для боротьби з грибками), зооциди (для боротьби з гризунами), десиканти (для підсушування рослин), акарициди (для боротьби з кліщами), гербіциди (для боротьби з бур'янами), дефоліанти (для знищення листя), лімациди (для боротьби з молюсками), нематоциди (для боротьби з кільчастими хробаками), репеленти (для відлякування комах) тощо. Забруднення грунтів і порушення нормального кругообігу речовин відбувається в результаті неконтрольованого застосування мінеральних добрив і пестицидів.. Пестициди мають ряд властивостей, що підсилюють їх негативний вплив на навколишнє середовище. Технологія застосування визначає пряме попадання на об'єкти навколишнього середовища, де вони передаються по ланцюгах харчування, довгий час циркулюють по зовнішньому середовищі, потрапляють з ґрунту у воду, з води в планктон, потім в організм риби і людини або з повітря і ґрунту в рослини, організм травоїдних тварин і людини.

ЧИТАТИ Забруднення важкими металами В Україні найбільш техногенно-навантаженими регіонами є Донбас (Донецька, Луганська області), середнє Придніпров'я (Дніпропетровська, Запорізька області) і частково нижнє Придніпров'я (Херсонська область), де зосереджені найбільш екологічно небезпечні металургійні, хімічні заводи, ТЕС, підземні шахти і наземні кар'єри рудників, насичена транспортна мережа, водосховища та зрошувальні системи. Вкрай високим ступенем техногенного забруднення відрізняються великі міста; зони впливу яких поширюються на десятки кілометрів, а великих промислових агломерацій - на сотні кілометрів.

Суттєвий негативний вплив на грунти і наземні екосистеми пришляхових смуг має автотранспортне забруднення. У відпрацьованих газах двигунів внутрішнього згоряння міститься більше 160 шкідливих похідних вуглеводнів та сполук важких металів. Вміст свинцю у ґрунтах десятиметрової пришляхової смуги перевищує фонові показники в 2-7, а в окремих випадках - навіть на один-два порядки. Такий стан справ характерний, насамперед, для ділянок, що не захищені лісосмугами і де техногенне забруднення спостерігається на відстані до 50 - 100 м від доріг.

ЧИТАТИ Аридизація ґрунтів Висушування земель - процес появи в літологічному профілі повітряно-сухих ґрунтів і зниження природної вологості до показника менше 60% повної вологоємності. Висушування обумовлює зниження родючості ґрунту, сприяє розвитку ерозійних процесів. Його негативний вплив на сільськогосподарські землі починається при зниженні рівня ґрунтових вод до 1,8 м (Козьменко й др., 1992).

Причинами висушування земель можуть бути:

· гірничі роботи, що супроводжуються утворенням западин, балок;

· недоліки меліоративного проектування - закладення глибоких висушувальних канав без урахування властивостей ґрунтів;

· необачне регулювання стоку рік і збільшенням глибини водойм;

· побудова дамб, обвалування та інші роботи, спрямовані на відведення поверхневих вод за межі території;

· вирубування лісових насаджень, що веде до активізації процесів випарування з поверхні, а отже, і до зниження рівня ґрунтових вод.

ЧИТАТИ Засолення ґрунтів відбувається як в природних умовах так і в наслідок господарської діяльності людини. Особливо це явище поширене на поливних землях. В результаті поливу легкі фракції води випаровуються, а мінеральні солі відкладаються на ґрунтовій поверхні. Багаторічний полив земель може привести до їх надмірного засолення і вилучення із сільськогосподарського обробітку.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 418; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.017 сек.