Теорія харчування. Раціон

Серед чисельних факторів навколишнього середовища, які постійно впливають на організм людини, харчування є одним з найважливіших, оскільки воно забезпечує найвищу людську цінність - здоров"я. Організм людини підпорядковується законам термодинаміки. Відповідно до цього сформульовано пеший принцип раціонального харчування: енергетична цінність раціонального харчування повинна відповідати енергетичним затратам організму. Відповідність хімічного складу їжі фізіологічним потребам організму в харчових продуктах другий принцип.

Дотримання всіх основних принципів робить харчування повноцінним. Правильне складання індивідуального раціону харчування можливе лише за умови, якщо відомо хімічний склад та енергетичну цінність харчових продуктів. Знаючи потребу свого організму в харчових речовинах та енергії і користуючись таблицею енергетичної цінності та вмісту білків, жирів і вуглеводів в їжі, можна приблизно оцінити забезпеченість організму харчовими речовинами та енергією.

При визначенні потреби в енергії дорослих людей враховувалися вік, стать і характер трудової діяльності. Згідно з цими нормами, доросле працездатне населення у віці 18-60 років поділяється на 5 груп у залежності від енерговитрат.

До першої групи належать особи переважно розумової праці, керівники підприємств і організацій; інженерно-технічний персонал, праця якого не вимагає істотної фізичної активності; медичні працівники (крім лікарів-хірургів) медсестри і санітарки; педагоги, вихователі, крім спортивних; літературні працівники та журналісти; працівники культурно-освітніх установ, планування й обліку; секретарі, діловоди; особи, діяльність яких пов'язана з великим нервовим і незначним фізичним напруженням (працівники пультів управління, диспетчери та ін.).

Друга група охоплює працівників, зайнятих легкою фізичною працею, інженерно-технічний персонал, діяльність якого вимагає деяких фізичних зусиль; осіб, зайнятих на автоматизованих процесах; працівників радіоелектронної промисловості; швейників; агрономів.

До третьої групи - особи, що виконують фізичну працю середньої важкості: верстатники (зайняті металообробкою і деревообробкою), слюсарі, наладчики; лікарі-хірурги; хіміки; текстильники; водії різних видів транспорту; працівники харчової промисловості.

Четверта група об'єднує людей важкої фізичної праці - будівельників; більшість сільськогосподарських робітників і механізаторів; гірників, зайнятих на поверхневих роботах; робітників нафтової і газової промисловості; металургів і ливарників та ін.

До п'ятої групи належать робітники, що виконують особливо важку фізичну працю: гірники, зайняті на підземних роботах; сталевари; каменярі; бетонники.

Таблиця

Дата добавления: 2014-01-04