Е-321 – антиокислювач

Е-338, Е-339, Е-340, Е-341 - онтиокислювач

Е-221, Е-226 - консерванти

Е- 330 – антиокислювач. сповільнювач

Харчові добавки

Останніми роками в нашій країні різко зріс і надалі продовжує зростати асортимент харчових продуктів з харчовими добавками. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, харчові добавки - це природні або синтетичні речовини, які самі по собі звичайно не використовуються як їжа, а свідомо вводяться у харчові продукти на різних стадіях виробництва, перевезення і зберігання з метою надання їм необхідних властивостей, характерних органолептичних показників.

Головна вимога до харчових добавок - це їхня безпечність, тобто можливість споживання їх людьми різного віку упродовж всього життя без жодного негативного впливу. Багато речовин, потрапляючи в організм протягом тривалого часу, особливо в комбінації з іншими речовинами, можуть виявитися шкідливими для організму. Це особливо характерно для речовин, які схильні до акумуляції чи до перетворення з нетоксичної у токсичну форму. Частина сторонніх речовин, які містять харчові домішки, можуть виявляти побічну дію.

Дозвіл на використання харчових добавок видається спеціалізованою міжнародною організацією - Об'єднаним комітетом експертів ФАО/ВООЗ з харчових добавок і контамінантів (забруднювачів). Усі харчові добавки мають цифровий код. У країнах Європейського Союзу використовується регіональна система цифрової кодифікації харчових добавок, яка складається з букви "Е" і 3 - 4 цифр. Присвоєння номера , здійснюється з урахуванням функціональних класів, які відображають функції харчових добавок. Наявність коду вказує на те, що харчова добавка перевірена на безпечність, для неї встановлені максимально допустимі рівні, допустима добова доза та інші гігієнічні нормативи. Однак в міру використання харчових добавок можуть з'являтися вагомі негативні ефекти, тоді такі добавки забороняються для подальшого використання.

Класифікація характеристик добавок з переліком шкідливих і заборонених до використання в Україні: Е-105, Е-111, Е-121, Е-123, Е-125, Е-126, Е-130, Е-131, Е-142, Е-152 - барвники харчових продуктів

Ракотворні:

Е-210, Е-211 – Е-217, Е-48 – консерванти для тривалого збереження продуктів

Розлад кишківника та шлунку:

Е-407, Е-450, Е-461, Е-462, Е-463, Е-465 – стабілізатори (для збереження даної консистенції).

Шкідливі для шкіри:

Е-230, Е-231, Е-232, Е-238 – консервації.

Підвиений холестирин:

Цілий ряд харчових добавок можуть викликати певні захворювання, тому побачивши їх на упаковці треба повернути товар продавцеві.

Безпека харчування

Під безпечним харчуванням розуміють відсутність токсичного, канцерогенного, мутагенного чи будь-якого іншого несприятливого впливу продуктів харчування на організм людини при споживанні у рекомендованих кількостях.

Продукти харчування стають небезпечними, якщо в них наявні:

- хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності - токсини;

- отрути тваринного та рослинного походження;

- отруйні гриби;

- важкі метали та миш'як;

- пестициди;

- нітрати, нітрити і нітрозамінники;

- радіонукліди;

- харчові добавки;

- генетично-модифіковані.

Хвороботворні мікроорганізми та продукти їхньої життєдіяльності, потрапляючи в організм із їжею людини, здатні викликати інфекційні захворювання і харчові отруєння.

Серед харчових інфекцій та отруєнь мікробної етіології найчастіше трапляються: дизентерія, черевний тиф, холера, сальмонельоз, гельмінтози, що викликані паразитичними червами токсоінфекції, що викликані бактеріями, токсикози: бактеріальні, викликані стафілококами і мікотоксикози, що зумовлені токсинами мікроскопічних грибів.

Пестициди - це хімічні сполуки (фосфорорганічні, хлоро-органічні, похідні карбамінової, тіо- та дитіокарбамінової кислот, сечовини та ін.), що широко використовуються у сільському господарстві для боротьби з бур'янами (гербіциди), шкідливими комахами (інсектициди) і грибками (фунгіциди).

Нітрати - малотоксичні речовини і основною причиною, яка призводить до отруєнь ними, є перехід нітратів у нітрити. Нітрити, всмоктуючись у кров, взаємодіють з гемоглобіном і знижують його здатність до перенесення кисню.

Нітрити можуть взаємодіяти з амінами, які містяться в харчових продуктах та в організмі людини, що призводити до утворення нітрозамінів - канцерогенних речовин. Найбільше нітрозамінів утворюється в процесі копчення та соління м'яса, риби, виготовлення твердих сирів. Щодо гігієнічного нормування нітритів та нітратів у харчових продуктах, то воно ще недостатньо розроблене.

Радіозахисне харчування

Надходження штучних радіоактивних речовин у навколишні середовище супроводжується включенням певної кількості її у процес міграції, накопиченням у харчових продуктах, а згодом - безпосередньо в організмі людини. Особливо актуальною і гострою ця проблема стала після аварії на ЧАЕС.Недостатнє вживання основних харчових речовин (білки вітамінів, поліненасичених жирних кислот, мінеральних речовин) сприяє виникненню так званих хвороб дефіциту, зниженню опірності організму. В умовах підвищеного радіаційного впливу величезне значення має оптимальне забезпечення людини повноцінними білками - джерелами незамінних амінокислот. Джерелами повноцінною білка є яловичина, свинина, м'ясо кролика, птахів, яйця, риба, молоко і молочні продукти. Важливе значення мають рослинні білки, велику кількість яких містять квасоля, горох, соя, зелений горошок, гречана і вівсяна крупи, хлібопродукти з борошна грубого помолу. Поліненасичені жирні кислоти (рослинна олія, риба, насіння гарбуза, соняшника) в комплексі з іншими (ліпо-тропними) речовинами (сірковмісні амінокислоти, вітаміни, фосфоліпіди) істотно впливають на основний обмін. Важливе значення має забезпечення організму вуглеводами, насамперед харчовими волокнами і пектиновими речовинами. Наявність у пектинових речовинах своєрідних карбоксильних груп гіалуронової кислоти обумовлює їхню здатність зв'язувати в травному каналі іони металів. Незамінними для організму харчовими речовинами є вітаміни, їх необхідно приймати у вигляді полівітамінних препаратів типу „Ундевіт", „Рево-", „Пентавіт" та ін. Вітамін Р один Із перших використовувався як радіопротектор.

Радіозахисні властивості їжі мають продукти харчування, що містять білки: м’ясо, молочні продукти, морепродукти, яйця, бобові.

Поліненасичені жирні кислоти: рослинна олія, риба, насіння гарбуза і соняшника.

Вітаміни:

А – морква, петрушка, селера, часник, зелений салат; печінка, вершкове масло, шипшина, обліпиха.

С – чорна горобина, смородина, обліпиха, цитрусові; зелені кріп і петрушка, болгарський перець

В – хліб, м’ясо, молочні продукти; гречка, овес, бобові; овочі, фрукти.

Е - рослинні олії, кукурудза, бобові, яйця, риба, грецькі горіхи.

Збагачення раціону мінеральними солями для заміення радіонуклідів і відновлення дефіциту мікро- і макроелементів:

Йод – морепродуктів, овес, гречка, бобові, редиска, морква, часник, йодована сіль.

Кобальт – щавель, кріп, зелена цибуля, риба, буряк, клюква, городина.

Калій – родзинки, курага, чорнослив, абрикоси, гранати, яблука, картопля.

Кальцій – сир, яйця, бобові, ріпа, хрін.

Залізо -м’ясо, риба, яблука, салат, родзинки, чорна горобина.

Дата добавления: 2014-01-04