Case MONTH of

Else

Begin

End.

Begin

Begin

End.

Case MONTH of

Else

Begin

Оператор вибору case.

End.

Begin

Begin

write(‘A=’);

readln(A);

write(‘B=’);

readln(B);

if A>B then

V:=A-B;

Goto M1;

end;

V:=A+B;

M1: writeln (‘Відповідь:’V);

Цей оператор є узагальненням оператора if і дозволяє зробити вибір із довільного числа наявних варіантів. Він складається з виразу, що називається селектором, і списку параметрів, кожному з яких передує список констант вибору (список може складатися і з однієї константи). Як і в операторі if, тут може бути присутнім слово else, що має той же зміст.

Формат опису:

case < вираз-селектор > of

< список 1 >: < оператор 1 >;

< список 2 >: < оператор 2 >;

...

< список n >: < оператор n >;

else < оператор >

end;

Оператор case працює наступним способом. Спочатку обчислюється значення виразу-селектора, потім забезпечується реалізація того оператора, константа вибору якого дорівнює поточному значенню селектора. Якщо жодна з констант не дорівнює поточному значенню селектора, виконується оператор, що знаходиться за словом else. Якщо слово else відсутнє, активізується оператор, що знаходиться за словом end, тобто перший оператор за межею дії case. Селектор повинен відноситися до одного з цілих типів, булевського або літерного типу. Дійсні та рядкові типи використовувати в якості селектора заборонено. Список констант вибору складається з довільної кількості значень або діапазонів, відділених один від одного комами. Межі діапазону записуються двома константами через складений символ діапазону “..“. Тип констант у будь-якому випадку повинен збігатися з типом селектора.

Приклад 2:

Скласти програму, яка визначає пору року за порядковим номером місяця.

Program PORA;

var MONTH: integer;

Write(‘Введіть порядковий номер місяця:’);

readln (MONTH);

if (MONTH<1) or (month>12)

then writeln (‘Такого місяця немає’)

3,4,5: writeln (‘Весна’);

6,7,8: writeln (‘Літо’);

9,10,11: writeln (‘Осінь’);

12,1,2: writeln (‘Зима’)

end;

2. АРИФМЕТИЧНІ ВИРАЗИ І ОПЕРАЦІЇ

Арифметичні операції виконують арифметичні дії у виразах над значеннями операндів цілочисельних і речовинних типів. Арифметичні операції мови Паскаль представлені в табл. 1

Таблиця 1. Арифметичні операції

операція	Дія	Типи операндів	Тип результату
	Бінарні
	+	Складання	Цілий Речовинний	Цілий Речовинний
	-	Віднімання	Цілий Речовинний	Цілий Речовинний
	*	Множення	Цілий Речовинний	Цілий Речовинний
	/	Ділення	Цілий Речовинний	Цілий Речовинний
	div	Цілочисельне ділення	Цілий	Цілий
	mod	Залишок	Цілий	Цілий
	and	Арифметичне І	Цілий	Цілий
	shl	Зсув вліво	цілий	Цілий
	shr	Зсув управо	Цілий	Цілий
	or.	Арифметичне АБО	Цілий	Цілий
	хor	Виключення диз'юнкції	Цілий	Цілий
	Унарні
	+	збереження знака	Цілий Речовинний	Цілий Речовинний
	-	заперечення знака	Цілий Речовинний	Цілий Речовинний
	not	Арифметичне заперечення	Цілий	Цілий

3. ВИРАЗИ І ОПЕРАЦІЇ ВІДНОШЕННЯ

Вираз відношення визначає істину або помилку результату. Операції відношення виконують порівняння двох операндів і визначають, істинне значення виразу або помилкове. В табл. 2 приведені операції відношення, допустимі в Паскаль. Величини порівняння можуть належати до будь-якого скалярного або перерахункового типу даних. Результат має булевий тип і приймає одне з двох значень: True (істина) або False (неістина).

Таблиця 2. Операції відношення

Операція	Назва	Вираз	Результат
	=	Дорівнює	А= В	True, якщо А дорівнює В
	< >	Не дорівнює	аВ	True, якщо А не дорівнює В
	>	Більше	А> В	True, якщо А більше В
	<	Менше	А< В	True, якщо А менше В
	>=	Більше або рівно	А>=В	True, якщо А більше або дорівнює В
	<=	Менше або рівно	А<=В	True, якщо А менше або дорівнює В
	in	Належність	А in М	True, якщо А належить списку М

4. ЛОГІЧНІ ВИРАЗИ І ОПЕРАЦІЇ

Результатом виконання логічного (булевого) виразу є логічне значення True або False, операндами служать дані тільки булевого типу. Найпростішими логічними виразами є: логічна константа; логічна змінна; елемент масиву логічного типу; логічна функція; вираз відношення. Інші логічні вирази будуються з шляхом застосування логічних операцій, які є в круглих дужках. Список логічних операцій приведений в табл. 3.

Таблиця 3. Логічні операції

операція

Дія

Вираз

А

в

Результат

not

Логічне

not А

True

False

заперечення

False

True

and

Логічне І

А and В

True

True

True

True

False

False

False

True

False

False

False

False

or

Логічне АБО

А or В

True

True

True

True

False

True

False

True

True

False

False

False

xor

Виключає АБО

А хог В

True

True

False

True

False

True

False

True

True

False

False

False

5. Опис алгоритмів із розгалуженням мовою програмування.

Приклад 1:

Program SUMMA;

Label M1;

var A, B, V: real;

write(‘A=’);

readln(A);

write(‘B=’);

readln(B);

if A>B then

V:=A-B;

Goto M1;

end;

V:=A+B;

M1: writeln (‘Відповідь:’V);

Приклад 2:

Скласти програму, яка визначає пору року за порядковим номером місяця.

Program PORA;

var MONTH: integer;

Write(‘Введіть порядковий номер місяця:’);

readln (MONTH);

if (MONTH<1) or (month>12)

then writeln (‘Такого місяця немає’)

3,4,5: writeln (‘Весна’);

6,7,8: writeln (‘Літо’);

9,10,11: writeln (‘Осінь’);

12,1,2: writeln (‘Зима’)

end;

Дата добавления: 2014-01-04