Вузлові питання

Тести

Питання для самоперевірки

1. Що є об’єктом, суб’єктом та предметом макроекономічного прогнозування?

2. Назвіть основні завдання макроекономічного прогнозування.

3. Поясніть поняття: «передбачення», «прогнозування», «прогноз».

4. Поясніть поняття: «профіль прогнозу», «прогнозний фон», «прийом прогнозування».

5. Поясніть поняття: «період прогнозної бази», «період упереджен­ня», «горизонт прогнозування».

6. Поясніть поняття: «змінна об’єкта прогнозування», «ендогенна змінна», «екзогенна змінна», «параметр об’єкта прогнозування».

7. Поясніть поняття: «методологія, метод та система прогнозування».

8. У чому полягає сутність пошукового та нормативного прогнозів?

9. Дайте класифікацію прогнозів.

10. Дайте класифікацію методів макроекономічного прогнозування.

11. Які проблеми повинні відображати макроекономічні довгострокові, середньострокові та короткострокові прогнози?

12. Перелічіть принципи, функції та основні етапи макроекономічного прогнозування.

13. Які основні завдання МЕП розв’язуються на стадіях ретроспекції, діагнозу та проспекції?

14. У чому полягає сутність інформаційного та програмного забезпечення прогнозних рішень?

1. Пізнання можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, дослідження закономірностей та засобів розробки прогнозів — це:

а) об’єкт МЕП;

б) суб’єкт МЕП;

в) предмет МЕП;

г) мета МЕП.

2. Створення наукових передумов для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади на верхньому рівні народногосподарської ієрархії — це:

а) мета МЕП;

б) завдання МЕП;

в) предмет МЕП;

г) об’єкт МЕП.

3. Загальне поняття, що об’єднує всі різновиди отримання інформації про майбутнє, — це:

а) прогнозування;

б) прогноз;

в) план;

г) передбачення.

4. Вид пізнавальної діяльності людини, спрямованої на формування прогнозів розвитку об’єкта на основі аналізу тенденцій його розвитку, — це:

а) прогнозування;

б) прогноз;

в) план;

г) передбачення.

5. Наукова дисципліна про закономірності розробки прогнозів — це:

а) прогнозування;

б) прогноз;

в) прогностика;

г) передбачення.

6. Проміжок часу, на який розрахований прогноз, — це:

а) період заснування прогнозу;

б) період упередження;

в) горизонт прогнозування;

г) прийом прогнозування.

7. Якісне або кількісне відображення якої-небудь властивості об’єкта — це:

а) процедура прогнозування;

б) характеристика об’єкта прогнозування;

в) змінна об’єкта прогнозування;

г) параметр об’єкта прогнозування.

8. Розробка спеціальних методологічних проблем прогнозування з метою підвищення обґрунтованості прогнозів — це:

а) спосіб прогнозування;

б) завдання прогностики;

в) методологія прогнозування;

г) метод прогнозування.

9. Побудова динамічних рядів розвитку показників явища, що прогнозується протягом періодів заснування прогнозу в минулому і упередження прогнозу в майбутньому, — це:

а) екстраполювання;

б) анкетування;

в) моделювання;

г) інтерполювання.

10. Визначення шляхів і строків досягнення можливих станів явища, що приймаються як мета, — це:

а) пошуковий прогноз;

б) нормативний прогноз;

в) оптимістичний прогноз;

г) песимістичний прогноз

1. Сутність поняття спілкування.

2. Форми, види та структура спілкування.

3. Комунікативна сторона спілкування.

4. Перепони на шляху ефективного спілкування.

5. Бар’єри взаєморозуміння.

6. Особливості педагогічного спілкування та чинники його детермінації.

7. Комунікативні здібності та вміння викладача.

Дата добавления: 2014-01-04