КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Нарізні з’єднання (продовження). Розрахунок гвинта навантаження осьовою силою. Розрахунок з’єднаь, навантажених зсуваючим зусиллям в площині стику. Розрахунок групового з’єднання
Розрахунок нарізних з 'єднань. При розрахунку гвинта на розтяг приймають, що гвинт має форму стержня з розрахунковим діаметром, де p - крок різьби. Цей діаметр дещо більший за внутрішній діаметр dl, так як міцність гвинта приблизно на 10% вища за міцність стержня діаметром dl. При загвинчуванні нарізного з'єднання в тілі гвинта виникатимуть напруження розтягу від зусилля затяжки F: (9.17) і дотичне напруження кручення від моменту Мр у нарізній парі (9.18)
Еквівалентні напруження в гвинті від розтягу і кручення:
Приймаючи середні значення параметрів різьби матимемо: (9.19) Таким чином, розрахунок гвинтів, що працюють при значних зусиллях затяжки, можна виконувати за напруженнями розтягу, збільшивши їх в 1,3 раза. З останньої формули: (9.20) У деяких випадках (застосування болтів з костильною головкою, рис. 9.16,6, або при перекосі опорних поверхонь, рис. 9.16,а) виникає ексцентричне навантаження гвинта зусиллям F, яке знаходиться на відстані є від осі гвинта. У цьому випадку, крім напружень розтягу і кручень виникатимуть напруження згину, що дорівнюють: тобто: (9.21) Тоді сумарні напруження при загвинчуванні (9.22) Рис. 9.16. Схема до розрахунку болтів з ексцентричним навантаженням Рис. 9.17. З'єднання болтами, навантаженими зсуваючими силами в площині стику
3 формули (9.22) витікає, що при ексцентричному навантаженні болта сумарні напруження в багато разів перевищують напруження розтягу (наприклад при). Тому потрібно запобігати ексцентричному навантаженню болтів встановленням косих шайб, виконанням цековок тощо. Розглянемо болтове з'єднання, навантажене зсуваючими зусиллями в площині стику. Розрізняють такі їх види: болт встановлено в отвір з зазором (рис. 9.17,а) і болт встановлено в отвір, виконаний розверткою, без зазору (рис. 9.17,6). У першому випадку для нормальної роботи стику сила тертя на поверхні стику повинна перевищувати зсуваючу силу.
Необхідна сила затяжки болтав цьому випадку:
де Q - зсуваюча сила; і - число стиків, які стягуються болтом; f- коефіцієнт тертя між деталями в стику; к=1,5...2- коефіцієнт запасу зчеплення. У разі встановлення болта без зазору тіло болта розраховують на зріз. Умова міцності болта має вигляд:
де d0 - діаметр стержня гвинта в небезпечному перерізі, [ ]зр – допустимі напруження матеріалу болта на зріз. Розглянемо болтове з'єднання, навантажене центральною відриваючою силою F (рис. 9.18). У цьому випадку затягнуте з'єднання буде додатково навантажуватись частиною зусилля F, а друга частина - (l) F піде на розвантаження стику (- коефіцієнт осьового навантаження).
де - податливість болта; - податливість деталей і стику. Звідки де - довжина болта між опорними поверхнями; Еб і Ед - модулі пружності відповідно матеріалу Податливість болта і деталей болта і деталей; Аб і Ад - площі перерізів відповідно болта і деформування деталей. Податливість з'єднаних деталей, як правило, визначають, припускаючи, що деформація поширюється на так звані конуси тиску (рис. 9.18), для яких з дослідів приймають tg = 0,4...0,5.
Тоді
При великій податливості деталей, наприклад, за наявності пружних прокладок, коефіцієнт хда1, і майже все зовнішнє навантаження передається на болт. При жорсткості деталей, яка набагато перевищує жорсткість болта, 0, майже все зовнішнє навантаження йде на розвантаження стику. Найбільш характерне значення коефіцієнта х для з'єднання металевих деталей без прокладок = 0,2...0,3. Остаточно повна сила, що діє на болт:
а залишкове зусилля затяжки стику: Розглянемо розрахунок болтового з'єднання, яке має декілька болтів. Таке з'єднання називають груповим болтовим. Розрахунок групових з'єднань зводиться до визначення найбільш навантаженого болта і оцінки його міцності. Для прикладу розглянемо кріплення кронштейна за допомогою восьми болтів, навантаженого силою R (рис. 9.19). Розкладемо зусилля R на складові Rj і R2. Замінимо дію цих сил силою Ri і моментом М, який дорівнює: M =. Зусилля R1 і момент М розкривають стик, зусилля R2 зсуває деталі. При затяжці болтів силою F у площині стику виникають напруження (рис.9.19,а): Тоді епюра сумарних напружень в стику матиме вигляд, зображений на рис. 9.19,г. Умови роботоздатності стику заключатимуться в тому, що: 1) мінімальні напруження в стику (умова нероз- 2) максимальні напруження не повинні перевищувати допустимих напру де Z - кількість болтів; Аст - площа стику. Зусилля R2 зменшує зусилля затяжки стику на величину (рис. 9.19,6): При роботі з'єднання вважається, що стик повертається відносно осі симетрії, тому в площині стику виникатимуть напруження від моменту М (рис. 9.19,в): де Wст - момент інерції площини стику відносно осі симетрії.
ЛІТЕРАТУРА 37. Решетов Д.Н. Детали машин: Учебник для студентов машиностроительньїх и механических специальностей вузов.- 4-е изд., перераб. и доп.- М- Машино-строение, 1989.-496 с. 38. Иванов М.Н. Детали машин: Учеб. для студентов вьісш. техн. учеб. заведений.- 5-е изд., перераб.- М.: Вьісш. пік., 1991.- 383 с. 39. Заблонский К.И. Детали машин.- К.: Вища шк. Головное изд-во, 1985.-518 с.
40. Иосилевич Г.Б., Строганов Г.Б., Маслов Г.С. Прикладная механика: Учеб. для вузов/ Под ред. Г.Б.Иосилевича. - М: Вьісш. шк., 1989. - 351 с. 41. Эрдеди А.А., Эрдеди Н.А. Техническая механика. Детали машин: Учеб. для машиностр. спец, техникумов. - М.: Вьісш. шк., 1992. - 272 с. 42. Прикладная механика: Учеб. пособие для вузов/ Руков. авт. кол. проф. К.И.Заблонский. - 2-е изд., перераб. и доп.- К.,: Высшая шк. Головное изд-во, 1984.-280 с.
Лекція 7
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 925; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |