Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Облік процесу реалізації

Відображення в обліку процесу виробництва

Зміст господарської операції Дебет Кредит Сума, грн.
         
  Витрачено матеріали на виробництво продукції      
  Нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва      
  Проведено відрахування на соціальні заходи на суму нарахованої заробітної плати      
  Нарахована амортизація на основні засоби, які брали участь у процесі виробництва      
  Списано розподілені загальновиробничі витрати згідно із розрахунком бухгалтерії      
  Оприбутковано з цеху на склад готову продукцію      

 

 

Завершальним етаном кругообігу капіталу (господарських засобів) підприємства є процес реалізації, який здійснюється на основі угод про поставку виробленої підприємством продукції. А отримані грошові кошти від реалізації використовують для відновлення процесів придбання та виробництва.

Процес реалізації – це су­купність операцій, пов’язаних з реалізацією готової продукції, товарів, виконаних робіт і послуг споживачам, з визначенням фінансових результатів від основної діяльності підприємства. У процесі реалізації натуральна форма продукту в результаті обміну набуває грошової форми. Процес тісно пов'язаний з кінцевими результатами діяльності підприємства – прибутком і його розподі­лом відповідно до планів відтворення.

Процес реалізації передбачає, по-перше, відвантаження продавцем продукції (товарів, робіт, послуг) та її передачу покупцям за відповідну плату згідно договору; по-друге, одержання грошових коштів чи їх еквівалентів на поточний рахунок, чи в касу продавця продукції (товарів, робіт, послуг) [5, с. 268].

Обліковими завданнями реалізації готової продукції, робіт і по­слуг є:

- забезпечення інформації про обсяг і структуру реалізованої
підприємством продукції (робіт і послуг);

- облік і контроль виконання договірних зобов'язань щодо поставки товарної продукції;

- облік нарахування та сплати належних до обсягу реалізації
податків та зборів;

- визначення ціни реалізації та фінансових результатів як у
цілому за підприємством, так і за окремими видами продукції, робіт
і послуг.

Обсяг реалізованої про­дукції має дві оцінки: фактична собівартість реалізованої продукції і ціна реалізації (відпускна ціна) товару. Їх порівняння дає змогу визначити фінансовий результат реалізації: прибуток чи збиток. Якщо ціна реалізації (відпускна ціна) реалізованої продукції вища фактичної собівартості реалізованої продукції, операція при­буткова, якщо навпаки — збиткова [1].

Собівартість реалізації складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), реалізованої протягом звітного періоду, понаднормативних виробничих витрат і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат. Собівартість реалізованої продукції (СРП) визначається так:

СРП = ЗГПп + СПз – ЗГПк, (4.1)

де ЗГПп – залишок готової продукції на початок звітного періоду;

СПз – собівартість продукції, виробленої за звітний період;

ЗГПк – залишок готової продукції на кінець звітного періоду [5, с. 270].

Облік процесу реалізації здійснюється за допомогою системи ра­хунків бухгалтерського обліку: 26 "Готова продукція", 90 "Собівартість реалізації", 70 "Доходи від реалізації", 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 64 "Розрахун­ки за податками й платежами", 79 "Фінансові результати" та ін.

На синтетичному рахунку 90 "Собівартість реалізації" узагальнюється інформація про фактичну собівартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт і наданих послуг. За дебетом цього рахунка відображають виробничу собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг, фактичну собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".

При відвантаженні готової продукції покупцеві та передачі виконаних робіт і наданих послуг замовнику дебетують рахунок 90 "Собівартість реалізації" та кредитують рахунки 26 "Готова продукція", 25 "Напівфабрикати", 28 "Товари" та ін. Операції відображаються на основі таких первин­них документів: накладні, ордери, акти прийому-передач і, товарно-транспортні накладні, рахунки, рахунки-фактури, довіреності та ін.

Наприкінці місяця сума дебетового обороту за рахунком 90 "Со­бівартість реалізації" списується з кредита на дебет рахунка 79 "Фінансові результати". На дебет рахунка 79 "Фінансові результа­ти" також списують із кредита відповідних рахунків адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Отже, рахунок 90 "Собівартість реалізації" є номінальним, оборо­ти за дебетом і кредитом якого характеризують фактичну со­бівартість реалізації, яка є складовою валових витрат для податково­го обліку і формує витратну (дебетову) сторону рахунка 79 "Фінансові результати" та є необхідною базою для складання фінансові звітності й податкової декларації.

У момент реалізації продавець пе­редає покупцеві необхідну супровідну документацію та розрахункові документи. У рахунках, рахунках-фактурах, які виставляються по­купцям і замовникам поряд із сумою за товар вказують окремим рядком податок (акцизний збір, податок на додану вартість тощо) або знижку. Момент пред'явлення розрахункових документів або їх оплати є визнанням доходу від реалізаційної операції. При цьому дебетують рахунки 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" та ін. і кредитують рахунки 70 "До­ходи від реалізації", 71 "Інший операційний дохід", 74 "Інші дохо­ди" та ін. Отримана продавцем від покупця вартість продукції, то­варів за їх реалізаційними цінами називається доходом або вируч­кою від реалізації. Одночасно на суму належних до сплати податків та зборів з реалізації дебетують рахунки доходів від реалізації (70, 71) і кредитують рахунок 64 "Розрахунки за податками і платежами".

Отже, на рахунку 70 "Доходи від реалізації" узагальнюється інфор­мація про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу (непрямих податків, зборів). За кредитом цьо­го рахунка протягом місяця відображають суму загального доходу (виручки) разом із сумою непрямих податків і зборів, що включені до ціни продажу, а за дебетом — щомісячне відображення належної суми непрямих податків і зборів, що підлягають перерахуванню їх одержувачам (як правило, бюджету), щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 "Фінансові результати" [2].

Таким чином, на рахунках доходів і витрат накопичується інформа­ція в розрізі видів та груп продукції. Наприкінці місяця (звітного періоду) рахунки доходів і витрат закриваються списанням їх да­них на фінансові результати. При цьому на суму одержаних чистих доходів дебетують рахунок 70 "Доходи від реалізації" і кредитують рахунок 79 "Фінансові результати", а на суму понесених витрат де­бетують рахунок 79 "Фінансові результати" та кредитують рахунок 90 "Собівартість реалізації".

Отже, рахунок 79 "Фінансові результа­ти" є номінальним, за кредитом якого відображають суму чистих доходів від реалізації продукції, а за дебетом — фактичну собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт і послуг та адміністративні ви­трати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності. Порів­нюючи одержані доходи та понесені витрати визначають фінансо­вий результат: перевищення суми одержаних чистих доходів над витратами показує прибуток, а перевищення витрат над чистими доходами показує збиток.

Аналітичний облік процесу реалізації здійснюється за видами готової продукції, робіт і послуг [1].

Наприкінці звітного періоду (місяця, кварталу) сальдо рахунка 79 "Фінансові результати" пере­носять на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)" і рахунок 79 "Фінансові результати" при цьому закривають.

 

 

Глосарій до теми:

«Загальні питання обліку господарських процесів»

1. Адміністративні витрати – це витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства.

2. Виробнича собівартість виготовленої продукції – це виражені в грошовій формі поточні витрати матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів на виробництво продукції.

3.Витрати – це зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капі­талу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати мо­жуть бути достовірно оцінені.

4. Витрати на збут це витрати, пов'язані з реалізацією продукції (товарів): витрати на утримання підрозділів, що займаються збутом продукції (товарів), рекламу, доставку продукції споживачам тощо.

5. Господарський процес це сукупність однорідних операцій, спрямованих на виконан­ня певного господарського завдання.

6. Договір купівлі-продажу – це договір, за яким продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

7. Загальновиробничі витрати – цевитрати на організацію виробництва й управління роботою цехів та інших підрозділів основного і допоміжного виробництва.

8. Запаси – це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

9. Змінні витрати – це витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності підприємства.

10. Накладні витрати – це витрати, пов'язані з організацією виробництва та його управлінням.

11. Не­прямі витрати – це витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені.

11. Оборотні активи – це активи, призначені для реалізації або споживання в процесі діяльності підприємства протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

12. Основ­ні витрати – це витрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і становлять її матеріальну основу (сировина, матеріали, заробітна плата та ін.).

13. Необоротні активи – це активи, призначені для використання терміном більше одного року (або операційного циклу, якщо він перевищує один рік).

14. Первісна вартість це історична (фактична) собівартість оборотних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) оборотних активів.

15. Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги) і здійснюють їх оплату відповідно до укладеного договору.

16. Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, палива, матеріалів, запасних частин, МШП), надають послуги, виконують роботи на основі договорів купівлі-продажу.

17. Постійні витрати це витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) у разі зміни обсягу діяльності.

18. Процес виробництва це сукупність господарських операцій з виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг.

19. Процес постачання – це сукупність господарських операцій із забезпечення підприємства предметами та засобами праці, необхідними для здійснення його господарської діяльності.

20. Процес реалізації – це су­купність операцій, пов’язаних з реалізацією готової продукції, товарів, виконаних робіт і послуг споживачам, з визначенням фінансових результатів від основної діяльності підприємства.

21. Прямі витрати – це витрати, які пов'язані з виробництвом певного виду продукту; в момент здійснення їх відносять на собівартість цього

22. Собівартість продукції – це виражені в грошовій формі су­купні витрати на підготовку і випуск продукції (робіт, послуг).

23. Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) – це витрат, які входять до первісної вартості (собівартості) запасів, придбаних за плату і включають оплату перевезення вантажів, оплату тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, витрати зі страхування ризиків під час транспортування запасів.

24. Фактична собівартість – відображає фактичні витра­ти на виробництво продукції за даними бухгалтерського обліку.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Облік процесу виробництва | Теоретичні основи кооперації. Основні етапи розвитку обслуговуючої кооперації
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 3856; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.035 сек.