Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Методики діагностики конкурентоспроможності продукції

Конкурентоспроможність — найважливіша особливість конкуруючих на ринку товарів — базується на принципах, що визначені на рис. 5.4. Комплексність конкурентоспроможності товарів полягає в тому, що при її оцінці має враховуватися сукупність критеріїв, що визначають особливості товарів-конкурентів. Відносність конкурентоспроможності припускає по­рівняльний характер її оцінки, коли обрані критерії одного товару порівнюються з критеріями іншого товару, взятими за базові. Соціальна адресність конкурентоспроможності визначається ступенем задоволення за допомогою товарів конкурентів потреб конкретних соціальне орієнтованих сегментів споживачів. Так, ті самі товари можуть мати конкурентоспроможність для визначених споживачів і не мати — для інших. Наприклад, дорогі престижні товари привабливі для забезпечених споживачів і не є такими для малоза­безпечених. Соціальна адресність цих товарів та їх конкурентоспроможність будуть неоднаковими.

Рис. 2.1. Принципи конкурентоспроможності товарів

Перелік показників конкурентоспроможності залежить від об'єкта досліджень, а також від обраної методики визначення конкурентоспроможності.

Методики діагностики конкурентоспроможності товарів. Є багато методик оцінки конкурентоспроможності товарів (послуг), які застосовуються на практиці. Розглянемо найпоширеніші з них.

1. Методика оцінки конкурентоспроможності товарів через їх рейтинг. Це найпростіший різновид комплексної оцінки якості на основі технічних параметрів. Рейтинг товару визначається за формулою:

(5.1)

де Pt — рейтинг товару; Qt — відносний показник якості товару: n — кількість одиничних показників якості, взятих для оцінки.

2. Методика оцінки конкурентоспроможності товарів за обсягом продажу.

Суть цієї методики грунтується на непрямому вимірюванні конкурентоспроможності за обсягом продажу. При цьому припускається, що обсяг продажу конкурентних товарів свідчить про споживчі переваги і тому може служити критерієм конкурентоспроможності. Крім того, маркетингові служби торговельних організацій використовують й інші непрямі показники конкурентоспроможності: рівень реалізації та швидкість роздрібного продажу.

Єдиною перевагою цієї методики є відносна простота і доступність. До недоліків належить неможливість застосування для оцінки міжфірмових товарів-конкурентів, оскільки відсутні достовірні дані про обсяг продажу конкретних товарів у фірм-конкурентів. Тому сфера застосування цієї методики обмежена внутрішньофірмовою конкуренцією товарів.

3. Методика визначення комплексного показника конкурентоспроможності.

Розрахунок комплексного показника конкурентоспроможності здійснюється кількома послідовними операціями.

1) Визначення одиничних показників конкурентоспроможності qi як відношення величини i-го параметра для аналізованого товару Рi, до величини /-го параметра базового зразка Рi0 за формулами:

qi = Рi / Рi0* 100% (5.2)

qi = Рi0 / Рi * 100% (5.3)

2) 3 формул (5.2) і (5.3) вибирається та, відповідно до якої зростання показника відповідає поліпшенню параметра показників. Далі розраховують групові показники (індекси) конкурентоспроможності, що характеризують відповідність товару потребі в ньому (груповий показник Imn за споживчими параметрами не має перевищувати 100%) за формулою:

(5.4)

де n - число технічних параметрів, що беруть участь в оцінці; аi- вага i-го параметра в загальному наборі; qi - одиничний показник за і-им технічним параметром.

3) Розрахунок рівня конкурентоспроможності Кp за допомогою групових показників за однією групою параметрів здійснюється за формулою:

Kp = Imn1 / Imn2 (5.5)

де Imn1, Imn2 - показники конкурентоспроможності для першого i другого товарів-конкурентів.

4) Розрахунок групових показників конкурентоспроможності за економічними критеріями, що характеризуються через витрати споживача на придбання Післяпродажну діяльність i експлуатацію (споживання) товару протягом усього терміну життєвого циклу товару (придатності).

5) Визначення інтегрального показника конкурентоспроможності товару Кім cтосовно зразка-конкурента (бази) за формулою:

Ki = Imn1/Ib + C1/Cb (5.6)

де Ітп1, Ib - групові показники конкурентоспроможності за споживчими параметрами аналізованого і базового зразка; C1 Сь — групові показники конку­рентоспроможності за економічними параметрами аналізованого і базового зразка.

Достоїнством зазначеної методики є комплексний підхід до оцінки кон­курентоспроможності, а недоліком — відсутність обліку ступеня значення різних споживчих і економічних параметрів. Крім того, недоцільно виділяти окремо нор­мативні й технічні показники, адже це одна група показників. Нормативні показ­ники регламентуються стандартами й іншими документами (у житті вони предста­влені технічними вимогами, що нормуються в розділі «Технічні вимоги до яко­сті»). З усіх споживчих показників ця методика враховує тільки якість, але не враховує інші основні характеристики товарів, зокрема асортиментну характе­ристику, що не дозволяє використовувати її для оцінки конкурентоспроможності міжродових, міжгрупових і міжвидових товарів-конкурентів.

4. Методика оцінки інтеграційного показника рівня конкурентоспроможності з урахуванням ціни споживан ня. Ця методика передбачає такі операції:

1) Розрахунок ціни споживання (Рt), що складається з ціни ринку і витрат, пов'язаних з експлуатацією виробу в період його життєдіяльності:

Pt = С1234567891011 (5.7),

де С1 — ринкова ціна; С2 — витрати на транспортування; С3 — вартість монтажу; С4 — вартість зберігання; С5 — вартість технічної інформації й іншої документації; С6 — витрати на обслуговування; С7 — витрати на пальне й лектроенергію; С8 — витрати на ремонт; С9 — оплата податків, митних витрат і зборів; СІО — вартість страхування; С11 — вартість утилізації.

п.Г __ У ~г *-

2) Розрахунок показника конкурентоспроможності (К) здійснюється за формулою:

K = (Q + C) / Pt (5.8),

де Q – якість товару, С – якість післяпродажного обслуговування чи сервісу.

Відповідно до цієї методики рівень конкурентоспроможності — відносний показник, що відбиває відмінність аналізованого товару від товару-конкурента за ступенем задоволення конкретної суспільної потреби. Усі параметри, що характеризують рівень конкурентоспроможності, розділені на три групи: нормативні (патентна чистота, відповідність стандартам і нормам), технічні й економічні. Облік нормативних параметрів забезпечується шляхом введення спеціального показника, що відповідає обов'язковим нормам і стандартам (у разі відповідності показник дорівнює 1, у разі невідповідності — 0). Загальний показник за нормативними параметрами (Інп) є добутком окремих показників за кожним із них. Якщо хоча б один із параметрів дорівнюватиме 0, то й Інп = 0, що свідчить про неконкурентоспроможність товарів.

Ця методика переважно призначена для визначення прогнозованої конкурентоспроможності нових, в основному складнотехнічних товарів. Перевагою цієї методики є облік трьох найважливіших параметрів (критеріїв) конкурентоспроможності: якості товарів і післяпродажного обслуговування, а також ціни споживання. До недоліків належать скорочення сфери застосування зазначеного способу до оцінки тільки тих товарів, що мають різну ціну споживання. Однак раніше вже зазначалося, що не всі товари мають її (наприклад, багато продуктів харчування). У цій методиці також не передбачені механізми добору і визначення значень модельованих параметрів кон­курентоспроможності і не враховується асортиментна характеристика товарів, а також проблематично розрахувати якість післяпродажного обслуговування за всього різноманіття складових показників. Багато з них не піддаються прямому вимірюванню (наприклад, естетичні показники: зовнішній вигляд, мода, дизайн, новизна товару).

5. Методика порівняльної оцінки конкурентоспроможності (порівняння з еталоном). Загальне оцінювання конкурентоспроможності товару відповідно до цієї методики здійснюється утри послідовні етапи. По-перше, аналіз ринку та вибір найбільш конкурентоспроможного товару — зразка (еталону для по­рівняння). По-друге, визначення сукупності параметрів двох товарів для порівнювання. По-третє, розрахунки інтегрального показника конкуренто­спроможності товару, що оцінюється. Товар-еталон мусить повністю відповідати нормативним вимогам майбутнього ринку.

При оцінюванні конкурентоспроможності проводиться аналіз регла­ментованих показників якості, до яких належать: безпека, екологічність. вза­ємозамінність і сумісність, патентно-правові умови.

Найчастіше коефіцієнти вагомості визначають методом фіксованої суми, прирівнюючи їх до одиниці чи 100%. Груповий показник усієї сукупності регламентованих параметрів дорівнює добутку одиничних показників кожного з них.

При визначенні сукупності стандартизованих параметрів конкуренто­спроможності товару виходять із того, що ці показники дають характеристику споживчих властивостей товару (споживчої цінності), і оцінюють його еко­номічні (вартісні) показники. Споживчі властивості товарів, що формують його корисний ефект, мають здебільшого суто технічні характеристики. Останні випливають із конструктивних особливостей вибору (показників призначення, надійності тощо), а також з його дизайну (естетика, ергономічні властивості, Упакування).

Насамперед визначаються ті властивості, які мають найбільшу значущість (вагу) для споживача. Визначення ваги кожного параметра вирішується експертним шляхом. Для оцінки застосовується 5-10-бальна шкала. Отримані результати використовують для визначення середнього арифметичного значення коефіцієнтів значущості кожного параметра.

Визначення групового показника, що характеризує відповідність стандартизованих параметрів вибору ринковим потребам, здійснюється за допомогою одиничних показників якості з урахуванням значущості кожного з них.

Аналогічні розрахунки здійснюються також щодо товару-конкурента (товару-еталона). Порівняння двох групових показників дозволяє визначити рівень конкурентоспроможності товару відносно товару-конкурента (товару-еталона) за стандартизованими параметрами.

Обчислюється сукупність вартісних параметрів товару, яка визначає його основні економічні властивості. Для покупця — це витрати на придбання і використання виробу за час його експлуатації.

Вагомість економічних параметрів експертним шляхом не визначається, оскільки вартість поточних економічних показників, виражена у грошових одиницях, є своєрідним коефіцієнтом значущості.

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару обчислюється за формулою:

Jkt = Кс / Ке (5.9)

Jkt - інтегральний індекс конкурентоспроможності товару; Кс — показник конкурентоспроможності за стандартизованими параметрами; Ке — показник конкурентоспроможності за економічними показниками.

Якщо Jkt>1, то виріб, що аналізується, має переваги в конкурентоспроможності щодо товару-еталона, за умови Jkt< 1 — він програватиме товару-конкуренту. Для прийняття остаточних рішень щодо виходу з товаром на цільовий ринок рекомендується користуватися таблицею 5.1.

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару показує міру його привабливості для покупця. З погляду продавця ця привабливість ото­тожнюється з чистим прибутком. Останній дорівнює контрактній ціні за мінусом витрат на продаж товару та інших витрат.

Таблиця 5.1

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Критерії оцінки конкурентоспроможності товарів | Еволюція організаційних структур управління
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-05; Просмотров: 506; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.021 сек.