Структура норми права — це логічно узгоджена внутрішня будова правової норми, що характеризується на­явністю взаємопов'язаних логічно елементів

Санкція- заключний елемент норми права, який передбачає певні небажані наслідки матеріального, фізичного, психічного ха­рактеру, що настають для особи, яка порушила диспозицію норми.

Саме санкції демонструють зв'язок норми права з державним примусом.

Санкції є найгнучкішою частиною правової норми і саме санкції найбільш чутливо «реагують» на зміну суспільних відно­син, змінюючи вид та межі відповідальності за порушення право­вої норми, соціальна значущість якої змінилася.

Санкції класифікуються, насамперед, за галузе­вим призначенням: кримінально-правові - являють собою ступінь державного примусу, що застосовується до осіб, визнаних судом ви­нуватими у вчиненні злочинів (позбавлення волі, штраф, позбав­лення права займатися певними видами діяльності тощо); адміністративно-правові - застосовуються адміністративними ор­ганами та судами до осіб, винуватих у скоєнні адміністративних проступків (штраф, позбавлення спеціального права, виправні ро­боти, адміністративний арешт); дисциплінарно-правові санкції пе­редбачені нормами трудового права та військового законодавства, застосовуються адміністрацією організації (командирами у Зброй­них силах) за порушення трудової (військової) дисципліни (заува­ження, догана, звільнення, попередження); цивільно-правові - зас­тосовуються до порушників норм цивільного законодавства з метою відшкодування завданих наслідків та поновлення порушених прав (відшкодування порушником заподіяної шкоди, вилучення майна з незаконного володіння, відшкодування збитків, примусове вико­нання невиконаного обов'язку).

За характером наслідків санкції бувають правовідновлюючі - пов'язані з відновленням порушених прав та законних інтересів фізичних чи юридичних осіб, не мають на меті покарати особу-правопорушника (відшкодування збитків, сплата аліментів, спла­та пені тощо), застосовуються у цивільному, господарському праві; штрафні (каральні) - активний примусовий засіб, спрямо­ваний на покарання правопорушника (позбавлення волі, штраф, виправні роботи), застосовуються у кримінальному, адміністра­тивному праві; превентивні (догана, попередження, привід, арешт майна, примусове лікування) - спрямовані на подальше не­допущення протиправної поведінки після скоєння особою право­порушення, а також на забезпечення можливості подальшого відшкодування завданих збитків. Застосовуються у кримінально­му, адміністративному, трудовому праві.

За ступенем визначеності санкції поділяються на: абсолютно визначені - вказують вид державного впливу, який застосовується у разі порушення норми (штраф за проїзд, у цивільному праві — пов­не відшкодування збитків); відносно визначені - встановлюють нижчу та вищу межу державного впливу на правопорушника (від-до); альтернативні - правозастосовець обирає з двох або більше варіантів державного впливу один, який застосовується до правопо­рушника (у санкції декілька видів несприятливих наслідків, перера­хованих з використанням сполучника «або»); кумулятивні - ті, які передбачають одночасне настання декількох наслідків несприятли­вого характеру (у санкції декілька видів несприятливих наслідків, перерахованих з використанням сполучника «та»).

Дата добавления: 2014-01-05