Функціональна структура сфери торгівлі

Ресурсний потенціал торгівлі

Tаким чином, у сучасних умовах функції торгiвлi усклладнюються, а тому різко зростає роль i значення торгiвлi як форми обмiну i сфери економіки.

Складнi економiчнi функцii, що виконуються у сферi товарного обiгу, i зростаючi масштаби обмiну обумовлю­ють необхiднiсть концентрації в цiй сферi значного ма­терiально-технiчного, товарно-грошового i трудового потенцiалу.

Oсновнi фонди в торговельнiй сферi становлять 41 млрд грн. Це - майже 185 тис. пiдприємств роздрiбної торгiвлi й гро­мадського харчування, понад 1400 оптових, заготiвельно-збутових, мате­рiально-постачальних баз i складiв, рiзноманiтна iнфраструктура. Oсновнi фонди торгiвлi поступаються тiльки галузям матерiального виробництва. До того ж вони не забезпечують повною мiрою ефективне функцiонування цiєi сфери, збереження i реалiзацiї багатомiльярдної маси товapiв.

Складськi й тоpговлi площi вiдхиляються вiд нормативу на 20-25%, зношенiсть фондiв становить близько 50%. Темпи вибування торговель­них об'єктiв набагато вищi вiд темпiв запровадження нових. Деформована структура фондiв; активна частина в них не перевищуе 18%.

Обiгових коштiв у торгiвлi не вистачає, їх обсяг не перевищує 140 млрд грн. При цьому частка запозичених коштiв, головним чином у виглядi товарних кредитiв, досягає 80%. Значна частина обiгових коштiв вкладе­на у товapнi запаси. Близько 28% ycix запасiв товарно-матерiальних цiнно­стей крaїни перебувають у сферi торгiвлi.

Вiдсутнiсть власних обiгових коштiв, зростання маси товарних запасiв спонукають торгiвлю до здiйснення обмiнних, бартерних операцiй, до роз­ширення консигнацii. Цей шлях веде до натуралiзацiї i безсистемної орга­нiзацiї обiгу товapiв, звужує товарно-грошовi вiдносини.

Трудовий потенцiал торгiвлi - значний. Кiлькiсть зайнятих у сферi торгiвлi офiцiйно перевищуе 1,5 млн осiб. Однак це чисельнiсть постiйно зайнятих працiвникiв. 3агалом сфера торгiвлi забезпечуе працею не менше 3,5-4,0 млн осiб, а це досягае piвня зайнятостi в таких галузях, як промисловiсть, сiльське господарство. Важливо зазначити, що за масшта­бами працевлаштування (щорiчного приймання на роботу громадян) сфе­ра торгiвлi поступається лише промисловостi.

Отже, ресурсний потенцiал сфери торгiвлi величезний, але вiн нi за кiлькiстю, нi за якiстю не адекватний складним завданням та зростаючiй ролi торгiвлi в ринковому середовищi.

У структурному планi торгiвля є багатовимiрною сферою. Вона вклю­чає функцiональнi, соцiальнi, органiзацiйнi чинники.

Функцiональна cтpyктypa - це склад елементiв, що виражають ocнoвнi функцiї торгiвлi. Донедавна ядро функцiональної структури утво­рювали тaкi види економiчної дiяльностi: «Матерiально-технiчне забезпе­чення», «Заготiвля сільгосппродукції», «Торгiвля товарами народного спо­живання». Уci вони вiдповiдним чином опосередковували обмiн i формува­ли сферу товарного обiгy. В умовах ринкових вiдносин ця структура суттево трансформується.

Матерiально-технiчне забезnечення як к розподiльна система засобiв иробництва себе вичерпало. По-перше, засоби виробництва i предмети пра­цi стали товаром, i їx обмiн здiйснюється за посередництвом грошей. Це означає, що обмiн набуває форми купiвлi-продажу i пiдпорядковується Тим самим економiчним законам, що й торгiвля. По-друге, зникає доцiльнiсть планомiрного розподiлу засобiв виробництва, оскiльки на ринку продукцiї виробничого призначення основними важелями є попит, пропозицiя i цiна.

Що ж до заготiвель сiльгосnnродукції я к форми товарного обiгу, то вони також не вписуються в систему ринкових вiдносин. Oстаннім часом кар­динально змiнилися вiдносини власностi в аграрному ceктopi, методи господарювання. Уся продукцiя сiльського господарства стала не тiльки това­ром, але й предметом вiльної купiвлi-продажу.

Таким чином, матерiально-технiчне забезпечення перетворюється на оптову торгiвлю засобами виробництва, а заготiвлi сільгосппродукції – на оптову торгiвлю аграрною продукцiєю. Тому цiлком закономiрно, що цi двi форми можна вiднести до галузi "Торгiвля", як це практикується в країнах ринкової орiєнтацiї.

Державний класифiкатор видiв економiчної дiяльностi в Укpaніi також об'єднує вci ранiше чиннi органiзацiйнi форми в одну групу. Функцiональ­ну структуру сфери обiгу згiдно з новою класифiкaцiєю подано в табл. 1.3.1.

Таблиця 1.3.1. Функціональна структура торгівлі

Cклад торгiвлi	Кiлькiсть класів	Структура торгiвлi
Оптова		Оптова торгiвля не переробленими сiльськогосподарськими продуктами
	Оптова торгiвля харчовими продуктами
	Оптова торгiвля непродовольчими товарами
	Оптова торгiвля засобами виробництва i предметами працi
	Оптова торгiвля транспортними засобами
		Посередництво в торгiвлi сільгосппродукцією i продуктами її переробки
Посередництво		Посередництво в торгiвлi товарами легкої промисловостi й побутового призначення
в торгiвлi
		Посередництво в торгiвлi засобами виробництва i транспортом
		Iншi види торгового посередництва
Роздрiбна		Роздрiбна торгiвля в магазинах зi змiшаним асортиментом товapiв
	Спецiалiзована роздрiбна торгiвля продтоварами
	Роздрiбна торгiвля фармацевтичними i медичними виробами
	Спецiалiзована роздрiбна торгiвля непродовольчими товарами
	Роздрiбна торгiвля уживаними товарами
	Роздрiбна торгiвля поза магазинами
Торгiвля послугами		Ремонт предметiв особистого користування i домашнього вжитку

За новою класифiкацiєю "Торгiвля" уособлює yci iснуючi ранiше opгaнi­зацiйнi форми у сферi товарного обiгу. Отже, у функцiональному планi структура торгiвлi значно розширилася, охопивши при цьому понад 55 пiд­класiв (видiв i рiзновидiв торгiвлi), не менше як 45 класiв роздрiбної тор­гiвлi, майже 10 класiв торгового посередництва i стiльки ж класiв торгiвлi послугами.

Треба зауважити, що вiдповiдно до нової класифiкації видiв економiч­ної дiяльностi зi сфери торгiвлi виведено громадське харчування, оскiль­ки виробничi витрати в цiй галузi переважають витрати обiгу.

Державний класифiкатор не видiляє в окремий вид економiчної дiяльностi зовнiшню торгiвлю, хоча вона має свої особливостi й xapaктepнi риси, а також величезнi масштаби мiжнародного товарного обмiну, який опосе­редковується цiєю галуззю.

Пiд час побудови структурної моделi сфери обiгy зазначену галузь не можна вiдкидати. Отож, у загальному виглядi структурна модель торгiвлi схематично зображена на рис. 1.3.1.

Торгівля товарами та послугами
Внутрішня	Зовнішня

Роздрібна торгівля

Оптова торгівля

Торговельне посередництво

Рис. 1.3.1. Функціональна структурна модель торгівлі

Як видно з рис. 1.3.1, у структурнiй моделi торгiвлi три складники утворюють її ядро: оптова торгiвля, торговельне посередництво i роздрiбна торгiвля.

Дата добавления: 2014-01-05