Організація продажу товарів за методом самообслуговування

Найбільш розповсюдженим та економічно ефективним серед прогресивних методів продажу товарів традиційно вважається самообслуговування.

Самообслуговування – це метод продажу, при якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів, відкрито викладених у торговому залі магазину на пристінному та острівному обладнанні, і повну можливість самостійно оглядати і вибирати товари без допомоги продавця, оплачувати покупки у вузлі розрахунку, розташованому при виході з торгового залу магазину.

Незважаючи на високі потенціальні потенціальні можливості самообслуговування, його використання в роздрібній торгівлі практично згорнуто. Причинами цього є недоліки в організації продажу товарів, які мали місце при застосуванні даного методу у практиці вітчизняної торгівлі:

ü Вузькість асортименту товарів і недостатні обсяги промислового фасування товарів

ü Неповне використання площі торгового залу для встановлення обладнання

ü Нераціональне планування торгового залу.

практика організації самообслуговування виробила такі рекомендації превентивного характеру:

v Розміщувати запаси на одному рівні з торговим залом.

v Розташовувати поряд з входом-виходом засклену кабіну адміністратора; при цьому вона повинна бути на кілька сходин вище від рівня підлоги.

v Застосовувати прозору упаковку товарів і достатньо жорсткі етикетки, які не відклеюються.

v Перекривати перегородки і стійки обладнання дзеркалами спеціального призначення, особливо випуклими.

v Використовувати настінні дзеркала спеціального призначення, котрі в торговому залі являють собою звичайне дзеркало, а з боку неторгових приміщень е звичайним склом, через яке добре проглядається торговий зал.

v Встановлювати при вході в магазин турнікет, який діє тільки в одному напрямі.

v Використовувати промислове телебачення та інші засоби контролю за оглядом і відбором товарів.

v Застосовувати тактовні форми виховного впливу на покупців.

При роботі магазинів самообслуговування широко використовується продаж товарів у складі споживчих комплексів (наприклад “Товари для жінок”, “Товари для чоловіків”, ”Товари для дітей, “Товари для саду та городу”, ”Товари для спорту” та ін.), тобто організовується продаж товарів для певного контингенту покупців або для задоволення певного комплексу потреб.

Важливою умовою підвищення рівня торговельного обслуговування є скорочення часу розрахунків з покупцями за відібрані товари, що може бути досягнуто за рахунок раціоналізації технології проведення розрахунків з покупцями.

У практиці організації вітчизняної торгівлі найбільш часто ці операції здійснюються за однією з нижче наведених схем.

Схема 1. при застосуванні у магазині варіанта з організацією розрахунків у єдиному вузлі розрахунку покупець доставляє інвентарну корзину з відібраними товарами до касової кабіни, ставить її на касовий прилавок; у свою чергу, контролер-касир перевіряє ціну, перекладає товари у порожню корзину або лоток, реєструє на ЕККА вартість покупки, чітко називає загальну вартість покупки і суму отриманих грошей, видає касовий чек і здачу. Після остаточного розрахунку за участю продавця гроші ховаються касиром у грошовий ящик ЕККА.

Схема 2. у магазинах, в яких прийнята схема розрахунку за участю продавця торгового відділу і касира, покупець, після оплати вартості покупки передає касовий чек продавцеві; продавець провіряє достовірність чека, його реквізити, особливу увагу звертає на суму покупки, після чого “гасить” чек шляхом надриву і видає оплачені та упаковані товари покупцеві.

Таблиця 2 Технологія розрахунків з покупцями в магазині самообслуговування

Елементи технології	Умови і порядок виконання
Підготовчі операції розрахунку	Касир допомагає покупцеві встановити інвентарну корзину з товарами на полицю касової кабіни
Реєстрація товару	Лівою рукою касир виймає товари із корзини, правою реєструє їх на касовому апараті
Встановлення суми покупки	Сума покупки встановлюється ЕККА автоматично на основі реєстрації кодів і кількості товарів та автоматичного виклику ціни товару з пам'яті ЕККА
Оголошення суми покупки	Сума покупки висвічується в індикаторах покупця і касира; касир зобов'язаний чітко назвати її
Отримання грошей	Касир чітко називає суму отриманих грошей, реєструє їх в ЕККА, кладе гроші на виду у покупця; якщо гроші не приготовлені завчасно, касир може використати час на упакування покупки
Друк чека	Друк чека здійснюється на ЕККА автоматично після натискання клавіші “Оплата”
Видавання чека і здачі	Сума здачі визначається ЕККА автоматично і висвічується на індикаторі касира; касир голосно називає суму здачі і видає її покупцеві разом з касовим чеком(при цьому паперові банкноти і розмінні монети видаються одночасно)
Завершальні операції розрахунку	Після закінчення розрахунку касир кладе отримані від покупця гроші в касовий ящик, допомагає упакувати товар

Обидві схеми застосовуються вже давно і практично не враховують сучасних вимог і рівня розвитку торгових технологій та відповідної техніки. Сучасний рівень розвитку практики торговельного обслуговування передбачає необхідність застосування в магазинах технологій штрихового кодування товарів. Наявність штрихового коду на всіх товарах (а вимоги відповідних нормативних документів передбачають обов'язковість маркування всіх товарів на Україні штриховим кодом ЕАN) суттєво спрощує облік товарів у магазині (особливо великому, з великими обсягами реалізації та широкою номенклатурою товарних позицій) і створює умови для здійснення розрахункових операцій з використанням елементів електронного обладнання.

Продаж із замовленням за каталогом. Продавці, як правило, розсилають ката­логи вибраному контингенту клієнтів або надають можливість отримати їх на під­приємстві безплатно чи за номінальною ціною. Такий підхід практикують підпри­ємства посилторгу зі змішаним асортиментом товарів, що мають вичерпний асортимент. Замовлені товари відвантажують з центральних складів в ті секції, де було прийнято замовлення, звідки покупці сповіщаються про можливість отриман­ня замовлення.

Прямий маркетинг передбачає подання оголошення в газетах, журналах, по радіо, телебаченню з описанням, певного товару, який покупці можуть замовити по пошті чи телефоном. Для розміщення подібних оголошень вибираються ті засоби реклами, які забезпечать в межах виділених коштів отримання найбільшої кількості замовлень з урахуванням контингенту покупців.

«Директ мейл» передбачає розсилання поштових відправлень — листів, листі­вок, проспектів — потенційним покупцям, імена яких занесені в спеціальні списки найбільш можливих покупців товарів тої чи іншої категорії. Такі списки закупову­ються у спеціальних фірм.

Продаж по телефону полягає в тому, що продавець шляхом телефонних дзвін­ків абонентам пропонує їм здійснити купівлю товарів чи відвідати підприємство. Продавець по телефону робить від до 12 дзвінків в годину залежно від товару, тим-часом як кількість піших відвідувань покупців удома не перевищує одного-чотирьох.

Переваги даного методу продажу полягають в тому, що:

* на звернення, передане по телефону, отримують в 3 рази більше відповідей чи продажу, ніж на звичайне звертання;

* вивчення ринку збуту по телефону є більш якісним, швидким і точним;

* телефон дозволяє здійснювати негайний зворотний зв'язок.

1.2 ПОЗАМАГАЗИННІ ФОРМИ ПРОДАЖУ ТОВАРІВ

Позамагазинними формами роздрібного продажу товарів вважа­ються реалізація товарів через дрібнороздрібні торговельні підприємства (стаціонарна та пересувна мережа), роздрібну посилкову торгівлю, а також ярмарки та базари.

Вибір форми обслуговування залежить від конкретних умов функ­ціонування підприємств стаціонарної торговельної мережі, її наявності чи відсутності, асортиментного профілю магазинів, чисельності населення сезонних і кліматичних умов та інших факторів. Використання позамагазинних форм продажу дозволяє організувати торговельне обслуговуванні невеликих і віддалених населених пунктів, де відсутні підприємства стаціонарної роздрібної торгівлі, сприяє наближенню продажу товарів до місць проживання, роботи, відпочинку.

1.2.1. Організацій дрібнороздрібної торгівлі

Дрібнороздрібна торгівля здійснюється за допомогою торговельної мережі, яка відрізняється мобільністю, некапітальністю забудов, відносно невели­кою вартістю будівництва і може розгортатися залежно від потреби в організації торговельного бслуговування населення.

Широкий розвиток дрібнороздрібної торгівлі в останні роки є одним із шляхів реформування внутрішньої роздрібної торгівлі в період переходу економіки України до ринкових відносин, формування конкурентного середовища у сфері торгівлі, збільшення числа робочих місць і зниження безробіття в країні.

Порядок продажу товарів, організація обслуговування покупців на підприємствах дрібнороздрібної торгівлі на території України регламентуються "Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі". Вони обов'язкові для господарюючих суб'єктів всіх форм власності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі та громадського харчування і визначають вимоги до організації дрібнороздрібної торговельне мережі, її приміщень і обладнання та формування і продажу в ній товарів. Так, через пункти некапітальної забудови та засоби пересувної дрібно роздрібної мережі дозволяється продаж продовольчих і непродовольчих товарів тільки простого асортименту згідно з асортиментним перелі­ком, затвердженим господарюючим суб'єктом.

Змішана торгівля продовольчими та непродовольчими товарами в одному пункті продажу дозволяється лише за умови, що продовольчі то­вари фасовані, мають герметичне упакування і розташовані з додержан­ням принципу товарного сусідства.

Забороняється продаж у дрібнороздрібній мережі: продовольчих товарів, якщо для них не створені умови для дотримання санітарних норм, температурних режимів, умов зберігання та продажу; алкогольних напоїв і тютюнових виробів через засоби пересувної мережі (за винятком автомагазинів споживчої кооперації), а також стаціонарні пункти, якщо збері­гання товарів в них не відповідає вимогам нормативних документів; техніч­но складних та великогабаритних товарів; дорогоцінних металів, коштов­ного каміння та виробів з них, а також товарів складного асортименту, що потребують примірювання (одяг, взуття, тканини тощо).

Для роботи у дрібнороздрібних пунктах продажу продовольчих то­варів продавці повинні мати особисті медичні книжки, систематично про­ходити медичне обстеження, додержуватися правил особистої гігієни, тримати робоче місце, приміщення та навколишню територію в належно­му стані, не палити на робочому місці, бути охайно одягненим у формений чи санітарний одяг і головні убори.

Місце розміщення пунктів дрібнороздрібного продажу товарів встановлюється з письмового дозволу органу місцевого самоврядування за погодженням із службами санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, Державтоінспекції та архітектури. У разі систематичного пору­шенім працівниками дрібнороздрібної мережі вимог законодавства, цих правил, дозвіл на розміщення пунктів продажу анулюється.

Право здійснення торговельної діяльності у відведеному місці за­свідчується оригіналом дозволу та копіями спеціальних дозволів (ліцен­зій, сертифікатів), які повинні постійно зберігатися на робочому місці продавця та пред'являтися за вимогою службових осіб органів державного контролю і нагляду та органів внутрішніх справ.

Режим роботи дрібнороздрібних пунктів продажу товарів погоджу­ється з місцевими органами державної виконавчої влади з урахуванням місць їх розташування, товарної спеціалізації та режиму роботи стаціонар­них магазинів і повинен додержуватися господарюючими суб'єктами всіх форм власності.

Однією з обов'язкових умов організації продажу товарів у дрібнороз­дрібній торговельній мережі є наявність супровідних документів на това­ри, що реалізуються: товарно-транспортних, прибутково-видаткових на­кладних, копій сертифікатів відповідності, копій гігієнічних висновків, до­кументів, що засвідчують відповідність якості товарів вимогам норматив­них документів тощо.

Товари, що надійшли без супровідних документів, із простроченим терміном реалізації прийому і продажу не підлягають. У дрібнороздрібних пунктах продажу товарів забороняється зберігання продовольчих товарів

на підлозі, у відкритій тарі, наявність сторонніх речей. Зразки товарів, що є у продажу, виставляються на видному місці і оформляються цінниками. Згідно із Законом України "Про застосування ЕККА і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського хар­чування та послуг" за кожний невиставленний цінник на товар до підпри­ємства застосовується фінансова санкція в розмірі п'яти неоподатковува­них мінімумів доходів громадян.

Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі зобов'язані на­давати покупцям доступну та достовірну інформацію про товари, ознайо­мити з їх особливостями, якістю та правилами користування ними, надати можливість відібрати товари.

Товари відпускаються покупцям повною мірою і вагою, за готівку. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому можливість пе­ревірити вагу відпущеного товару, ознайомитися з документами, які під­тверджують ціну та якість товару.

Під час продажу продукції громадського харчування застосовується відповідний інвентар (щипці, совки, лопатки тощо).

Нефасовані продовольчі товари та продукція громадського харчу­вання упаковуються в папір, паперові серветки, поліетиленові кульки або в тару покупця, непродовольчі товари - в папір, коробки, поліетиленові кульки, пакети та інше.

У разі продажу товарів чи продукції громадського харчування не­належної якості продавець зобов'язаний замінити їх на якісні або повер­нути сплачені гроші.

Дата добавления: 2014-01-05