Загальна характеристика господарства Європи в V – XV ст

Економічна думка Середньовіччя.

Зростання торгівлі, розвиток банківської системи і кредиту.

Розвиток ремесел і міст в Середньовіччі.

Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка.

Загальна характеристика господарства Європи в V – XV ст.

ЗМ 1. Історія розвитку господарств та економічної думки стародавнього світу.

ОПОРНІ ПОНЯТТЯ ЗМ 1

Історичний період; палеоліт; мезоліт; неоліт; антропогенез; родова община; неолітична революція; споживче господарство; виробляюче господарство; натуральне господарство; оренда; боргове рабство; банк; лихварство; фіскал; державне господарство; іригаційне землеробство; ремесло; торгівля; гроші; торговельне мито; наймана праця; натуральна плата; ремесло; наука; самоврядування; фети; поліс; фільварок; автаркія; ілот; фіаси і метки; класичне рабство; муніципія; патрицій; плебей; латифундія; колонат; пекулій; цивілізація.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ СТУДЕНТІВ

1. Покажіть, яке значення має вивчення історії економіки та економічної думки для формування соціально-ринкової економіки України.

2. Дайте характеристику періодизації економічної історії.

3. Назвіть основні риси господарства первісного суспільства.

4. Коли і як відбулося становлення самостійної науки економічної теорії?

5. У чому полягала відмінність між античним і східним рабством?

6. Назвіть основні економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу.

7. Розкрийте сутність колонату.

8. Дайте аналіз розвитку економічних зв’язків населення Північного Причорномор’я з грецькими містами-полісами на території України.

9. Які економічні погляди відстоювали митці Стародавнього Сходу?

10.Покажіть вклад в становлення економічної теорії античного світу Ксенофонта.

11.Чому Платон відстоював приватну власність як основу економіки держави?

12. Покажіть, який зміст вкладав Платон у категорію “справедлива ціна”.

13. Дайте характеристику основним економічним поглядам Аристотеля.

14. Назовіть основні ідеї трактату «Домострой «Ксенофонта.

ЗМ 2. Господарство та економічна думка епохи

Середньовіччя

2.1. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V – XV ст.)

Господарство Середньовіччя характеризується такими загальними ознаками: панування приватної власності, основою якої була земля у формі феода

(умовно-службове спадкове надання), що дало назву системі господарства; монополія феодалів на землю, яка виявлялася в принципі „Немає землі без сеньйора”; умовний характер, ієрархічна структура земельної власності, що грунтувалася на васальних зв”язках; протиріччя між великою власністю на землю дрібним селянським виробництвом; особиста, поземельна, судово-адміністративна і військово-політична залежність селянина від землевласника; рентна форма експлуатації феодально залежного селянства; переважання натурального господарства і другорядна роль обміну; сеньйорія, ремісничий цех, торгова гільдія як головні господарські форми.

Розвиток аграрного сектора в економіці зумовив назву Середньовіччя як „аграрної цивілізації”.

Розвиток господарства країн Європи в ці часи пройшов три етапи:

- раннє Середньовіччя (V - X ст.). Сформувалися і утвердилися визначальні риси феодального господарства (період генези).

- період зрілості феодального господарства в умовах внутрішньої колонізації, розвитку міст і товарного виробництва (XI - XVст.).

- пізнє Середньовіччя (XVI - перша половина XVIII ст.).Зароджувалися ринкові форми виробництва, з’явилися перші ознаки індустріальної цивілізації.

Виникнення і розвиток господарства в європейських країнах мали загальні ознаки. Але в кожній країні були свої особливості, хронологічні межі. Так, в Італії, Франції, Іспанії, Візантії цей період отримав назву романського, сформувався на основі спадщини Римської імперії та соціально-господарської системи германських племен. В Англії, Німеччині, скандинавських і слов’янських країнах перехід до феодальних відносин відбувся на основі розкладу родоплемінних і общинних відносин.

Зрілі феодальні відносини (XI - XVст.) практично у всіх європейських країнах мали класичну форму і майже не відрізнялися. На першому етапі їхнього розвитку панувала феодальна земельна власність, що складалася у трьох видах – королівська, світська, духовна. Існувала власність верховна, сеньйоральна і підпорядкована васальна. Основними господарськими одиницями стали сеньйорії.

Сеньйоріально-селянські відносини засновувалися на надільній системі, що давала змогу селянинові мати самостійне господарство, а сеньйорові забезпечувала економічну реалізацію права власності на землю - земельну ренту.

У XII - XIII ст. підвищився правовий статус, розширилися права селян на володіння землею. Громади і окремі сім’ї викуповували такі сеньйоріальні обов’язки, як обмеження в шлюбі, свободу відчуження й успадкування рухомого і нерухомого майна, вихід з землі. Фіксувалися талля, розміри військового збору, торгові й дорожні мита, судові штрафи. Отже вони звільнялися від особисто-спадкової залежності, зміцнювалася їхня господарська самостійність.

Протягом XI - XIII ст. в Європі зберігалося нечисленне вільне селянство, яке не належало ні до королівських, ні до приватних сеньйорій (так звані державні селяни). Ці дрібні власники: вільні люди короля у Франції, фригольдери в Англії, „вільні селяни” у Візантії, „імператорські” вільні у Німеччині самостійно розпоряджалися землею, переселялися з місця на місце, судилися тощо. Проте всі вони були феодальне залежними через представників королівської (князівської, імператорської) влади. За користування землею, відчуження її селяни платили податки й виконували державні примуси значно менші, ніж селяни сеньйорій.

У XIV - XV ст. у різних регіонах відбувся новий аграрний переворот, що змінив господарську структуру феодальних сеньйорій. Зміни були зумовлені сукупністю соціально-економічних причин. З перших десятиліть XIV ст. до кінця XV ст. фактично всі країни Європи охопила демографічна криза. Спустошувалися орні землі, які заростали лісом і перетворювалися на пасовиська. Зникали поселення. Населення мігрувало до міст і приміських зон. Погіршували становище війни, феодальні усобиці. Обсяг сільськогосподарського виробництва різко зменшився. Загострилися внутрішні суперечності феодального маєтку, економічні можливості якого не задовольняли потреби феодалів і селян.

З розвитком міст і товарного виробництва господарський розвиток сеньйорій підпорядковувався ринковим відносинам. Потребували грошей хрестові походи. Різко збільшилися масові народні рухи проти посилення феодального гноблення, за фіксацію примусів, збереження громадських земель.

Дата добавления: 2014-01-05