Тези лекції

Уроки літератури, їхні типи та специфіка

План

1. Урок як основна частина навчально-виховної роботи з учнями.

2. Складові частини уроку літератури.

3. Основні вимоги до уроку літератури.

4. Проблеми типології уроків літератури.

5. Шляхи підвищення ефективності уроку літератури.

6. Особливості уроків з позакласного читання.

7. Підготовка і планування уроків літератури.

8. Урок в умовах навчального кабінету літератури.

1. Урок є основною загальнодидактичною формою вивчення літератури. Тільки тоді, коли було винайдено парову машину і наступила ера розвитку промисловості, яка потребувала велику армію освічених людей, виникла потреба урочної системи навчання. Її ініціатором і першим теоретиком був відомий чеський педагог Я.-А. Коменський. Дальший розвиток класно-урочна система набула в педагогічних працях
К. Д. Ушинського, Г. Ващенка, В. О. Сухомлинського та інших педагогів-теоретиків.

“Урок з літератури характеризується такими моментами: безпосереднім сприйняттям учнями літературного матеріалу, визначеного програмою; відповідністю методу навчання і всієї системи дидактичних заходів віковим особливостям учнів, родовим, видовим та жанровим особливостям виучуваного твору; аналізом емоційно сприйнятого учнями твору” (К. М. Сторчак “Основи методики літератури”. Радянська школа, 1965, с. 103).

На уроках літератури учні засвоюють систему літературних знань, умінь і навичок, розвивають свої творчі здібності. При підготовці до уроку літератури вчитель повинен детально продумати такі моменти: методи і прийоми навчання, характер завдань і видів роботи, використання наочних посібників, дозування часу на структурні елементи уроку, психологічні та педагогічні особливості його проведення тощо..

Кожен урок має свою мету, структуру і методи проведення. Отже, урок літератури являє собою складову системи шкільної освіти і виховання, що здійсняється на матеріалі вивчення художньої літератури. А звідси ― на уроці літератури учитель-словесник забезпечує виконання навчальної і виховної мети, які зазначає в своєму поурочному планові.

2. Насамперед, слід продумати структуру (побудову) майбутнього уроку. Вона включає в себе організацію класу (1-2 хвилини); актуалізацію знань, набутих учнями (або перевірка вивченого 15-17 хв.); вивчення нового матеріалу (18-20 хв.); закріплення вивченого матеріалу (3-5 хв.). Всі ці етапи уроку чітко зазначаються в поурочному плані вчителя. Педагогу, особливо молодому, варто продумати, скільки часу забере, скажімо, відповідь на запитання чи пояснення нового матеріалу. Але це зовсім не означає, що слід суворо дотримуватись часу, вказаного в дужках. Практика показує, що, в залежності від різних умов і обставин, в ході уроку дозування часу може змінюватись.

Щоб учитель успішно орієнтувався в своєму поурочному плані-конспекті, слід найважливіші матеріали, цитати, дати, маловідомі імена або слова виділяти в тексті: підкреслювати, брати в рамку, писати чорнилом іншого кольору або більшими літерами.

У ході проведення уроку вчитель не повинен постійно користуватись конспектом, бо учні можуть розцінити це як недостатню його підготовленість.

Готуючись до уроку, вчитель повинен продумати ті виховні моменти, які дає навчальний матеріал. Слід також пам'ятати, що літературний матеріал на уроці сприймається залежно від індивідуальних особливостей учнів.

3. Слушна думка, що проблема сучасного уроку має три аспекти ― науковий, виховний і психологічний. Виходячи з цього, прийнято в практиці викладання літератури дотримуватись певних вимог у проведенні уроків.

Психологічні вимоги

1. Створення атмосфери доброзичливості на уроці.

2. Фактор зацікавленості учнів навчальним матеріалом.

3. Індивідуальний та диференційований підхід до учнів в процесі засвоєння матеріалу.

4. Оптимістичний і захоплюючий темп розповіді вчителя.

5. Завдання учням на активізацію їх творчої уваги та уяви.

6. Дотримання належного такту, самовладання і самоконтроль з боку вчителя.

7. Дотримання нормативних вимог єдиного мовного режиму.

II. Педагогічні вимоги

1. Організаційна чіткість у проведенні уроку, з'ясування навчальних і виховних завдань.

2. Раціональний розподіл навчального часу.

3. Забезпечення творчих завдань учням, проблемний виклад матеріалу.

4. Логічність і послідовність викладу матеріалу.

5. Включення питань на повторення раніше пройденого матеріалу, дотримання міжпредметних зв'язків.

6. Пошук ефективних методів і прийомів викладу матеріалу.

7. Використання різних видів графічного і звуко-технічного унаочнення.

Дата добавления: 2014-01-05