Можливості впливу на чинники соціально відхиленої поведінки дітей та підлітків. Головні методики ресоціалізації

Структура ресоціалізаційних методів виховання

Ліквідація причин соціально відхиленої поведінки. Перш за все, йдеться про вирівнювання пропорційності гальмівних і збуджувальних процесів. Здійснити це можна шляхом реалізації наступних кроків:

Реалізація нервових процесів дитини: відповідна організація щоденної активності особистості через такий добір шкільних та позашкільних занять, щоб вони вимагали систематичної концентрації уваги і отримання позитивних наслідків своєї діяльності.

Створення умов для психорухомої реалізації (спорт, екскурсії, подорожі, клуби за інтересами). Ці види діяльності спрямовують інтенсивну активність дитини на соціально очікуванийшлях (криміналізація вільного часу змінюється на соціалізацію вільного часу).

Формування рефлексивності, тобто створення відповідної гармонії і узгодженостіміж діями і помислами (“рефлексія-дія” замість “дія-рефлексія”).

Зміцнення сили волі. Виокремлення імпульсів з поведінки дитини пов`язане з силою її волі, яка означає здатність приймати розсудливі і моральні рішення, а також реалізовувати прийняті рішення незалежно від внутрішнього опору і зовнішніх перешкод.

Воля – свідома cаморегуляція людиною своєї поведінки й діяльності; регулююча функція мозку. Виконує дві функції – спонукальну та гальмівну, виявляється у формі високоорганізованих вчинків і поведінки.

Є кілька головних умов формування сильної волі у дитини: почуття обов`язку; вміння приймати рішення; реальна оцінка намірів і власних можливостей; вміння дитини оцінювати свої дії і їх наслідки якби ззовні (інтеріоризація); присутністю в дитині постійного тренінгу протиставлення внутрішнім опорам і зовнішнім перешкодам.

Підґрунтям соціально відхиленої поведінки є емоційне збудження особи; воно повстає як результат її життєвого досвіду. Цей негативний досвід є джерелом поведінкових реакцій, які ускладнюють заспокоєння потреб. Неадекватна поведінка стає інструментом присвоєння дитині невластивих їй цінностей, переконань і дій.

Головні риси соціально відхиленої поведінки:

1. Висування недосяжних чи неадекватних цілей і небажання їх змінити.

2. Малогнучке ставлення до дійсності, нереалістичний образ світу.

Усунення причин неадекватної поведінки пов`язане із наступними заходами:

А. Стабілізація родинної ситуації: приведення до норми умов життя і відповідності сімейних ролей; доцільне тлумачення дитини батьками і визнання її прав; ліквідація деморалізуючого впливу оточення сім`ї.

Б. Усунення складних ситуацій (не перешкод у соціалізації, що відповідають вікові, а невластивих для цього віку чи стану), тобто фрустацій [4], неадекватних охоронним силам організму.

В. Усування невротизуючих впливів. Неадекватна поведінка – часто результат наростання невротизуючих впливів. У дитинстві це шкідливі емоційні звички, потім – прийняття неадекватних цінностей, переконань, станів, поведінки. Заспокоєння потреб відбувається теж неадекватно (наприклад, страх – наркотик – безпека).

Дата добавления: 2014-01-05